Справа №  2-1274/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 року  

Святошинський  районний суд м. Києва

у складі:                       головуючого-судді                Петренко Н.О.

                                     при секретарі                         Довгаленко К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у м. Києві цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Головне управління юстиції у м. Києві про витребування майна від добросовісного набувача, визнання права власності на ? частину квартири –

                                                                              встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Головне управління юстиції у м. Києві про витребування майна від добросовісного набувача, визнання права власності на ? частину квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що  спірна частина  квартира була подарована ОСОБА_4 ОСОБА_5 відповідно до договору дарування. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а спадкоємицею за законом є позивач по справі. Просить  витребувати на її користь частину квартири, визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати.

Представник позивача, позивач в судовому засіданні підтримали позовні вимоги,  мотивуючи тим, що 15.08.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_1. Спадкоємицею після померлої ОСОБА_4 за законом є ОСОБА_1 На даний час спірною частиною квартири володіє ОСОБА_2, попередні рішення суду скасовані. Але вирішити питання в добровільному порядку не має можливості.

Представник  відповідача заперечила проти задоволення позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.                                                            

Третя особа: ОСОБА_3 в судовому засіданні  просить суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що вона подарувала спірну квартиру своїй доньці і та володіє квартирою на законних підставах, як добросовісний набувач.                             

             Суд вирішує справу, дотримуючись правил ст.ст.10,11,60 ЦПК України, вимоги яких судом роз"яснені учасникам розгляду справи неодноразово.

             Відповідно до ст.60 ЦК України кожна сторона зобов"язана довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають  обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких  у сторін  виникає спір.

            Відповідно до ст.157 ЦПК України суд  розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі…                                                                                   

            Вислухавши пояснення  представника позивача  по справі,  позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи суд  вважає, що позовні вимоги  позивача підлягають задоволенню частково  з наступних підстав.

24 липня 2007 року заочним рішенням №2-1126/07 Святошинського районного суду м. Києва визнано договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідченого 15.08.2006 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_6, - удаваним. Визнано зазначений договір дарування договором купівлі-продажу ? частини квартири, на позивача ОСОБА_3 переведено права та обов’язки покупця.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від  05 грудня 2007 року роз’яснено заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.07.2007 р. наступним чином: перевести на ОСОБА_3 всі права та обов’язки покупця ? частини квартири АДРЕСА_1, у тому числі з правом реєстрації в БТІ м. Києва, як за покупцем права власності на ? частину вказаної квартири.

24 березня 2008 року постановою №2а-58/08 Святошинського районного суду м. Києва зобов’язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна  зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на  ? частини квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.07.2007 р.

24 квітня 2008 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на  ? частини квартири АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4 Спадкоємницею за законом є сестра ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, яка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна №32125 від 18.09.2008 року, наданої Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі, квартира АДРЕСА_1 вже не зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.07.2007р.

16 лютого 2009 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва скасовано заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24.07.2007р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4, 3-тя особа приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання договору дарування удаваним та переведення прав та обов’язків покупця. ОСОБА_1 залучено у якості співвідповідачки по даній справі. Справу призначено до розгляду.

03 березня 2009 року до розгляду справи по суті накладено арешт на ? частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва.

18 червня 2009 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, треті особі приватний нотаріус ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м. Києві, задоволено. Визнано договір дарування  ? частини квартири АДРЕСА_1 удаваним, визнано зазначений договір дарування договором купівлі-продажу ? частини квартири. На позивача ОСОБА_3 переведено права та обов’язки покупця.

19 січня 2010 року рішенням Апеляційного суду м. Києва в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання договору дарування  ? частини квартири АДРЕСА_1 удаваним та переведення прав та обов’язків покупця, відмовлено. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2010 року набрало законної сили.

10 лютого 2010 року позивачем подано заяву до Київського міського бюро технічної  інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про скасування права власності ОСОБА_3 на ? частину квартири АДРЕСА_1 від 24.07.2007 р., та згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2010 року поновити реєстрацію права власності на дану ? частини квартири АДРЕСА_1 за  ОСОБА_4, проведеною за договором дарування від 15.08.2006 року.

Відповіддю Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна №10115 (И-2010) від 23.03.2010 року повідомлено, що реєстрація права власності на вказаний об’єкт нерухомого майна не може бути скасована з огляду на те, що право власності на відповідне нерухоме майно перейшло до іншої особи у встановленому законом порядку.

Згідно наданих документів,  власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2. За договором дарування від 17 липня 2008 року ОСОБА_3 (дарувальник) подарувала спірну квартиру своїй дочці ОСОБА_2 (обдарована), відповідно до напису право власності зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 31 липня 2008 року за реєстровим №814/33024.

При  попередніх розглядах судової справи про визнання договору дарування удаваним та переведення прав і обов’язків покупця, ОСОБА_3 свідомо не повідомлявся факт відчуження спірної квартири, що позбавило суд  можливості вжити належні заходи.

Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2)було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.                                                 

Станом на момент розгляду справи позивач не надав до суду доказів того, що  ? частина квартири АДРЕСА_1 є його власністю, у  зв»язку   з чим, суд приходить до висновку,  про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.                                      

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.                               

Таким чином, спірна ? частини квартири АДРЕСА_1 вибула поза волею власника ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на підставі рішення суду, яке у подальшому було скасовано. Дарування ОСОБА_3 квартири на користь відповідача доньки ОСОБА_2, відповідно відбулося без достатньої на те правової підстави.                                                                                            

Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_4 померла, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом  спадкоємицею є її  сестра  ОСОБА_1, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині  обґрунтовані на законі  та є доведеними в судовому засіданні.      

Суд  визнає за  позивачем  право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

В іншій частині позовних вимог  відмовити.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України суд задовольняє  вимогу позивача  щодо стягнення  з відповідача по справі  судових витрат  у розмірі 197,59 грн.                                                                                               

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 392, 387, 388  ЦК України, ст. ст. 10,11, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України - суд

вирішив:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Головне управління юстиції у м. Києві про витребування майна від добросовісного набувача, визнання права власності на ? частину квартири задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1  право власності ? частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої  ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 197,59 грн.( сто дев’яносто сім грн. 59 коп.)                 

В іншій частині   позовних вимог  відмовити.                                                                                                   

Апеляційна  скарга  на рішення суду подається  протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну  скаргу  протягом  десяти   днів з дня отримання копії  цього  рішення.

  Суддя: