ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.11.11р.Справа № 5005/3031/2011
За позовом Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального
(аварійно-рятувального) загону, м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства "Дніпропетровський
метрополітен", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання внести зміни до договору
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1., представник, дов. б/н від 01.02.2011р.
Мурат В.В., командир загону, витяг з наказу № 6 від 12.01.2011р.
Від відповідача: НОМЕР_1, юристконсульт, дов. №06 від 11.01.2011р., Яцина А.О., начальник планово-економічного відділу,
дов. № 11 від 04.04.2011 р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду та просить зобов'язати Позивача укласти додаткову угоду № 1 від 01.01.2011р. до Договору № 2 від 01.04.2008р. на постійне та обов`язкове аварійно - рятувальне обслуговування в запропонованій редакції, посилаючись на те, що направив Відповідачу пропозицію щодо внесення змін до договору в частині збільшення вартості послуг, яку останній відхилив. Предметом даної додаткової угоди є внесення змін та доповнень до Договору № 2 від 01.04.2008р., а саме в п.п. 4.1., 4.2. Збільшення вартості послуг обґрунтовує тим, що умовами договору передбачено підстави перегляду вартості обслуговування в зв’язку з введенням нового тарифу на проїзд в метрополітені, який було введено з 11.09.2009р.
Відповідач проти вимог заперечує, посилаючись на безпідставність збільшення ціни договору та планову збитковість метрополітену, що унеможливлює сплату послуг Позивача в зазначеному ним розмірі. Просить в позові відмовити.
Для з’ясування питання, чи відповідає запропонована позивачем нова вартість постійного і обов`язкового аварійно - рятувального обслуговування вимогам Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, який затверджений наказом МНС і Мінекономіки та з питань європейської інтеграції №495/369 від 15.12.2003р. із змінами і доповненнями, та фактичним затратам позивача, відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 28.04.2011р. по справі було призначено судову економічну експертизу, а провадження у справі - зупинено.
11.10.2011р. справа повернулась до суду разом із висновком судово - економічної експертизи, та провадження у справі поновлено ухвалою суду від 12.10.2011р.
В судовому засіданні 01.11.2011р. представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, зобов`язати Відповідача укласти додаткову угоду до договору.
Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував, просив в позові відмовити.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між Дніпропетровським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном –виконавець (надалі Позивач) та Державним підприємством "Дніпропетровський метрополітен" –замовник (надалі Відповідач) було укладено договір № 2 від 01.04.2008р. (надалі договір) на постійне і обов`язкове аварійно –рятувальне обслуговування.
Відповідно до умов договору Відповідач зобов`язався забезпечити наступне: цілодобове оперативне чергування відділень і командного складу загону, готових до негайного виконання робіт за призначенням на об'єктах замовника; оснащення відділень устаткуванням; доставку відділень на аварійний об'єкт; надання кваліфікованої медичної допомоги потерпілим в осередку аварії, надзвичайної ситуації в до госпітальний період; комплектування особовим складом, що відповідає вимогам кваліфікаційної підготовленості і професійної придатності; обов'язкове тренування особового оперативного складу; нагляд і контроль за фактичним станом підготовленості обслуговуваних об'єктів, тощо.
Згідно з п.3.8 договору Відповідач зобов'язаний оплачувати Позивачу, відповідно до умов договору, постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування. Вартістю постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування є фінансування Позивача згідно з калькуляцією, що додається до договору і становить 293 040,00 грн без ПДВ на рік (п.4.1 договору). Перерахування коштів проводиться щомісячно в розмірі 32 560 грн до 25 числа місяця, що слідує за звітним, згідно з рахунками та актами виконаних робіт за договором (п.4.2 договору). У всіх випадках збільшення витрат на утримання загону, що пов'язані зі збільшенням заробітної плати, вартості матеріалів та інше, Відповідач на підставі наданих Позивачем підтверджувальних документів, проводить перерахунок та компенсацію фінансування після письмового узгодження сторонами (п.4.4 договору).
Пунктом 4.6 Договору передбачено, що п. п. 4.1., 4.2. Договору (вартість договору та порядок розрахунків) повинні бути переглянуті Сторонами впродовж 30 календарних днів з моменту фактичного введення в дію нового тарифу на перевезення пасажирів у Дніпропетровському метрополітені.
Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, листом від 08.12.2010р. №418 Позивач направив Відповідачу проект додаткової угоди № 1 з кошторисом від 01.01.2011р. до договору №2 від 01.04.2008р. на постійне та обов`язкове аварійно –рятувальне обслуговування, в якому позивачем запропонована нова вартість постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування в сумі 81 400,00 грн. Дана сума обчислена на підставі зростання ціни однієї поїздки в метрополітені в 2,5 рази, тобто узгоджена сторонами вартість аварійно-рятувального обслуговування на місяць 32 560,00 грн. помножена на 2,5 рази зростання вартості проїзду в метро становить 81400,00 грн щомісячно та 976800,00 грн на рік.
Листом № НА-33/1626 від 22.12.2010р. Відповідач відмовився укласти додаткову угоду № 1 від 01.01.2011р., що і стало підставою позову.
Організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності аварійно-рятувальних служб визначені Законом України «Про аварійно-рятувальні служби»№1281 від 14.12.1999р. Аварійно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Постійному та обов'язковому обслуговуванню аварійно-рятувальними службами підлягають споруди транспортних підприємств, організацій з підвищеними вимогами до рівня безпеки їх експлуатації (морські та річкові порти, аеродроми та аеропорти, метрополітен тощо), згідно ст.5 Закону «Про аварійно-рятувальні служби».
Матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, підприємств, установ, організацій, у тому числі громадських, що створюють аварійно-рятувальні служби, коштів від надання додаткових платних послуг, а також добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, інших не заборонених законодавством джерел (ст. 33 Закону «Про аварійно-рятувальні служби»).
Механізм, умови здійснення та загальні принципи взаємовідносин державних аварійно-рятувальних служб та їх формувань, створених на професійній основі з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, із суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, у віданні або підпорядкуванні яких знаходяться об'єкти, окремі території, на яких існує ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, визначений у «Порядку обслуговування об`єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами», затвердженому наказом МНС № 440 від 17.11.2003р. (далі наказ МНС №440). Відповідно до наказу МНС № 440:
п. 3.8. Матеріально-технічне забезпечення діяльності державних аварійно-рятувальних служб (формувань) визначається Табелем осна-щення, що затверджується засновником (керівником) служби. Дже-релами формування майна державної аварійно-рятувальної служби є:
майно, передане їй засновником; кошти державного та місцевих бюджетів на виконання окремих програм; кошти, одержані в установленому порядку за постійне обов'язкове обслуговування об'єктів (для державних аварійно-рятувальних служб, які не фінансуються за окремими програмами з Державного бюджету України), надані додаткові платні послуги, а також відшкодування витрат, понесених службами при ліквідації надзвичайних ситуацій; інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.
Підставою для укладання договорів на аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами є наявність на об'єкті джерела потенційної небезпеки або ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (п.4.1.).
Кількість оперативних одиниць державної аварійно-рятувальної служби (формування), що обслуговує об'єкт, визначається в залежності від спеціалізації та нормативу їх виїзду на об'єкти, що регламентується планами реагування на надзвичайні ситуації (планами ліквідації аварій, планами локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій). При цьому враховується те, що об'єкт повинна обслуговувати щонайменше одна оперативна одиниця, а також дислокація та диспозиція виїздів на аварійно-рятувальні роботи, необхідність організації праці в режимі цілодобового функціонування, можливість поєднання сил і засобів декількох формувань державної аварійно-рятувальної служби. Вартість аварійно-рятувального обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами, в тому числі відшкодування витрат, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій, визначається Порядком визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами п.п. 3.9. 3.6).
Порядок визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами затверджений наказом МНС і Мінекономіки та з питань європейської інтеграції № 495/369 від 15.12.03р. із змінами і доповненнями (далі Порядок № 495/369). Підставою для розрахунку вартості утримання аварійно-рятувальної служби (формування) є планові витрати на утримання однієї оперативної одиниці рятувальників, що визначені засновником на підставі галузевих нормативних витрат, розрахунків аварійно-рятувальної служби та кількості і професійного складу оперативних одиниць рятувальників, що необхідні для обслуговування того чи іншого об'єкта чи окремої території (п.2.1 Порядку № 495/369).
Визначення витрат на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування здійснюється шляхом техніко-економічних розрахунків, проведених з використанням технічних норм та нормативів, що зафіксовані технічною документацією, статистичних даних з врахуванням економічних умов діяльності: форм і систем оплати праці, цін на матеріали і ресурси, що передбачені в році, що планується, нормативів платежів, визначених законодавством, та з урахуванням виконання планових показників попереднього періоду (п. п. 2.2.5 Порядку № 495/369).
Відповідно до проведеної по справі судово –економічної експертизи (висновок № 1730/1731-11 від 23.09.2011р.) структура та перелік витрат на утримання оперативних одиниць рятувальників, наведений у розрахунку Позивача, відповідає вимогам Порядку №495/369 від 15.12.2003р., а також вимогам: ПСБО № 16 «Витрати», Закону України «Про оплату праці», Інструкції зі статистики заробітної плати №5, Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464 від 08.07.2010р. Відповідно до проведених експертом розрахунків вартість постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування Дніпропетровським ВГРЗ об'єктів ДП «Дніпропетровський метрополітен»становить станом на 01.02.11р. - 56 586,45 грн на 1 відділення у місяць *4 відділення = 226345,80 грн. на місяць та, відповідно, 2 716 149,60 грн. на рік, що документально підтверджується штатним розкладом, колективним договором на 2008р. з додатками, Угодою на 2008р. з додатками, даними Табелю технічного оснащення Дніпропетровського ВГРЗ від 24.02.2010р.
Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, зокрема, в разі істотної зміни обставин.
Наказом начальника ДП «Дніпропетровський метрополітен»від 09.09.2009р. за №277, який було видано на підставі Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 05.08.2009р. №Р-365/0/3-09, було збільшено тариф на перевезення пасажирів у Дніпропетровському метрополітені до 1 грн 50 коп за одну поїздку. Із зміною вказаної істотної обставини сторони пов’язали внесення змін до договору в частині вартості послуг позивача.
Оскільки, в п. 4.6. договору сторони передбачили перегляд спірних його пунктів 4.1., 4.2. в разі фактичного введення в дію нового тарифу на перевезення пасажирів у Дніпропетровському метрополітені, запропонована Позивачем внаслідок зростання вартості проїзду в метро в 2,5 рази нова вартість постійного і обов`язкового аварійно –рятувального обслуговування є компромісною і не перевищує відповідної вартості, обчисленої судовим експертом Губенко Т.М. відповідно до діючих нормативно –правових актів, суд вважає вимоги Позивача щодо внесення змін в п.п. 4.1., 4.2. договору такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, тобто вказані зміни в договір набирають чинності з моменту набрання цим рішенням законної сили, та в частині позовних вимог щодо зазначеного Позивачем строку вступу в дію змін до договору –з 01 січня 2011 року в позові слід відмовити.
З огляду на викладене, вимоги Позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в частині внесення змін в п.п. 4.1., 4.2. договору. В решті в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам..
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Державне підприємство "Дніпропетровський метрополітен" укласти п. п. 4.1., 4.2. Договору №2 від 01.04.2008р. на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування, укладеного між Державним підприємством "Дніпропетровський метрополітен", код ЄДРПОУ 21927215, та Дніпропетровським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном, код ЄДРПОУ 33974259 (внести зміни) в наступній редакції:
Пункт 4.1. «Вартістю постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування є фінансування Дніпропетровського ВГРЗ згідно з калькуляцією, що додається до цього Договору і становить 976 800,00 грн на рік (Дев'ятсот сімдесят шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок) без ПДВ».
Пункт 4.2. «Перерахування коштів проводиться щомісячно в розмірі 81 400,00 грн (Вісімдесят одна тисяча чотириста гривень 00 копійок) без ПДВ в термін до 25 числа місяця, що слідує за звітним, згідно наданим Виконавцем рахункам та актам виконаних робіт за договором».
Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський метрополітен" –49038, м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, буд.8, код ЄДРПОУ 21927215 (п/р 2600900400064 в ПАТ «КБ «Земельний капітал», МФО 305880) на користь Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону - 49128, м. Дніпропетровськ, просп. Свободи, буд. 136, код ЄДРПОУ 33974259 (п/р 26002060052442 в ПАТ КБ «Приватбанк», Петровське відділення м. Дніпропетровськ, МФО 305299) витрати по сплаті державного мита –42,50 грн (сорок дві грн 50 коп) та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн (сто вісімнадцять грн 00 коп).
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
СуддяЛ.П. Широбокова
Повне рішення складено 04 листопада 2011 р.