Справа № 2-1077/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Діонісьєва Н.М.  

секретар - Скобух А. С.

з участю:  представників позивача Косарєвої Я.В.

                                                           Шпатусько Р.В.

представника віповідача ОСОБА_3  - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та кредит"  до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгоаності за кредитним договором  та звернення стягнення на  майно,

ВСТАНОВИВ:

У письмовому запереченні на позов відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7  позов не визнали та вказали, що 23 вересня 2008 року між ОСОБА_6, ОСОБА_3 та АТ «Банк Фінанси та кредит»було укладено договір поруки №64073-116/1 на забезпечення кредитного договору № Ф1-08/64073-116 від 23 вересня 2008 року.

Також 23 вересня 2008 року між ОСОБА_7, ОСОБА_3 та АТ «Банк Фінанси та кредит»було укладено договір поруки №64073-116/2 на забезпечення кредитного договору № Ф1-08/64073-116 від 23 вересня 2008 року.

Нещодавно їм стало відомо про невідповідність кредитного договору № Ф1-08/64073-116 від 23 вересня 2008 року чинному законодавству України, зокрема, Конституції України, Цивільного законодавства та іншим нормативним актам України.

Відповідно до Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Таким чином, зважаючи на те, що кредитний договір №Ф 1-08/64073-116 від 23 вересня 2008 року не відповідає вимогам закону та є недійсним, договори, зокрема, Договір поруки №64073-116/1 від 23 вересня 2008 року, укладені для забезпечення виконання зобов'язання, є також недійсними.

Просять в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали і пояснив, що 23 вересня 2008 року між Банком "Фінанси та Кредит" ВАТ, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", в особі філії " Північно-Західне регіональне управління" та громадянином ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №Ф 1-08/64073-116, за яким він отримав кредит у сумі 18342,26 дол. США із сплатою по процентними ставками, встановленими п.4.1. цього договору, зі строком повернення до 22 вересня 2015 року.

Кредитні ресурси отримані позичальником за цим договором використовуються за цільовим призначенням: для придбання автомобіля марки Chevrolet модель Lacetti, тип легковий -В седан, 2008 року випуску, колір чорний, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, НОМЕР_3, державний № НОМЕР_1, зареєстрований 1-е МРВ ДАІ м. Рівне 10.09.2008 року.

Позичальник по справі зобов'язувався щомісячно, в термін з 1 до 10 число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі кредитних ресурсів, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованості.

З моменту отримання кредиту позичальник не виконував належним чином умов договору, кредит та відсотки за користування кредитом сплачував частково, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість, що порушує права позивача як кредитора.

Разом із укладенням даного кредитного договору було укладено договір поруки з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за №64073-116/1 та №64073-116/2. Відповідно до п. 2.1., 2.2. даного договору поруки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є поручителями ОСОБА_3. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Також в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та банком 23.09.2008 року був укладений договір застави автомобіля, по якому в заставу передано автомобіль марки Chevrolet модель Lacetti, тип легковий -В седан, 2008 року випуску, колір чорний, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, НОМЕР_3, державний № НОМЕР_1, що належить позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого 1-им МРВ ДАІ м. Рівне 10.09.2008 року.

Станом на 17.06.2010 року заборгованість позичальника по кредиту становить 125 251,44 грн., по відсоткам –7 855,71 грн. Відповідно до п. 6.1 кредитного договору йому нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків на загальну суму 6 8871,57 грн.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.06.2010 року становить 201 978,71 грн.

Просять стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь АТ " Банк " Фінанси та Кредит " заборгованості по кредиту в сумі –125 251,44 грн., по відсоткам –7 855,71 грн., нараховану пеню за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків на загальну суму – 68 871,57 грн., а всього стягнути -201 978,71 грн., а також звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки Chevrolet модель Lacetti, тип легковий -В седан, 2008 року випуску, колір чорний, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, НОМЕР_3, державний № НОМЕР_1, що належить позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого 1-им МРВ ДАІ м. Рівне 10.09.2008 року , в рахунок погашення заборгованості в розмірі 201 978,71 грн. за кредитним договором №Ф1-08/64073-116 від 23.09.2008 року, шляхом продажу вказаного автомобіля АТ "Банк "Фінанси та Кредит", в особі Філії "Північно-Західне регіональне управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням АТ "Банк "Фінанси та Кредит", в особі філії "Північно-Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути судові витрати.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3  позов не визнав і пояснив, що 23 вересня 2008 року між ОСОБА_3  та АТ «Банк Фінанси та кредит»було укладено кредитний договір № Ф1-08/64073-116.

Відповідно до умов договору банк надав йому в тимчасове користування кредитні ресурси в сумі 18 342,26 доларів США з оплатою по процентній ставці встановленими п. 14.1 договору.

Метою отримання кредиту була купівля автомобіля. Договір купівлі-продажу автомобіля з автосалоном було укладено в національній валюті - гривні. Розрахунок за придбаний автомобіль також було проведено в гривні.

Причиною укладення кредитного договору саме в іноземній валюті стало те, що банком було запропоновано нижчу відсоткову ставку за користування кредитними коштами отриманими в валюті «долар США». Таким чином, банк створив умови для укладення з позичальниками кредитних договорів саме у валюті Сполучених Штатів Америки.

В момент укладення договору та отримання кредитних коштів ОСОБА_3 не було попереджено, що укладення такого договору суперечить чинному законодавству України.

Про невідповідність договору чинному законодавству України він дізнався лише після звернення до фахівця у галузі права з метою представництва його інтересів у суді за позовом банку про стягнення заборгованості по кредиту.

Згідно з Конституцією України єдиною грошовою одиницею України є гривня. Цивільне законодавство передбачає, що валюта зобов'язання та валюта виконання зобов'язання повинна бути виражена в гривні.

Виключення передбачені Цивільним кодексом України та закріплені Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачають отримання індивідуальної ліцензії на здійснення такою валютної операції, як видача та отримання кредиту в іноземній валюті. Індивідуальної ліцензії на отримання кредиту в іноземній валюті ні Банк ні позичальник не отримували.

Отже, кредитний договір №Фі -08/64073-116 від 23 вересня 2008 року укладений між ОСОБА_3 та Банком «Фінанси та Кредит»не відповідає вимогам чинного законодавства та є незаконним.

Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, з?ясувавши обставини справи, дослідивши подані сторонами докази та оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

          Відповідно до ч.1  ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

23 вересня 2008 року між Банком "Фінанси та Кредит" ВАТ, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", в особі філії " Північно-Західне регіональне управління" та громадянином ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №Ф 1-08/64073-116, за яким він отримав кредит у сумі 18342,26 дол. США із сплатою по процентними ставками, встановленими п.4.1. цього договору, зі строком повернення до 22 вересня 2015 року.

          Кредитні ресурси отримані позичальником за цим договором використовуються за цільовим призначенням: для придбання автомобіля марки Chevrolet модель Lacetti, тип легковий -В седан, 2008 року випуску, колір чорний, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, НОМЕР_3, державний № НОМЕР_1, зареєстрований 1-е МРВ ДАІ м. Рівне 10.09.2008 року.

          ОСОБА_3 зобов'язувався щомісячно, в термін з 1 до 10 число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі кредитних ресурсів, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованості.

          Разом із укладенням даного кредитного договору було укладено договір поруки з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за №64073-116/1 та №64073-116/2. Відповідно до п. 2.1., 2.2. даного договору поруки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є поручителями ОСОБА_3.

          Також в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та банком 23.09.2008 року був укладений договір застави автомобіля, по якому в заставу передано автомобіль марки Chevrolet модель Lacetti, тип легковий -В седан, 2008 року випуску, колір чорний, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, НОМЕР_3, державний № НОМЕР_1, що належить позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого 1-им МРВ ДАІ м. Рівне 10.09.2008 року.

          З моменту отримання кредиту ОСОБА_3  не виконував належним чином умов договору, кредит та відсотки за користування кредитом сплачував частково, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість, що порушує права позивача як кредитора.

17 лютого 2009 року, 09 грудня 2009 року, 03 березня 2010 року  банком відповідачам були надіслані претензії про належне виконання боргових зобов?язань, але заборгованість не була погашена.

          Невиконанням зобов'язань за кредитним договором відповідно до п. 6.1 даного договору нарахована пеня з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

          Станом на 17.06.2010 року заборгованість позичальника по кредиту відповідно до наданих позивачем розрахунків становить 125 251,44 грн., по відсоткам –7 855,71 грн. Відповідно до п. 6.1 кредитного договору йому нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків на загальну суму 6 8871,57 грн.

          Загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.06.2010 року становить 201 978,71 грн.

          Згідно із ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

          Оскільки плата за користування кредитними коштами є складовою боргового зобов?язання позичальника, кредитодавець вправі вимагати дострокового виконання зобов?язання позичальником в цілому.

     Згідно із ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов?язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

          Згідно із ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Доводи відповідачів, що кредитні договори та договори поруки є недійсними, оскільки кредит наданий позичальнику в іноземній валюті,  є безпідставними.

          Згідно із ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов?язаннями допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом.

          Згідно ч.2 ст.44 Закону «Про Національний банк України»Національний банк діє як уповноважена державою  установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. Відповідно до ч.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року Національним банком України видаються генеральні ліцензії комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

          Відповідно до ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями на підставі банківської ліцензії.

          ПАТ  Банк «Фінанси та кредит»має генеральну банківську ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями та дозвіл на їх здійснення.

          Таким чином, ПАТ  Банк «Фінанси та кредит» мало право укладати з позичальником кредитний договір у валюті США.

          Згідно п.2.1 кредитного договору кредитодавець та позичальник погодили валюту кредитування і відповідно з ч.1 ст.1054 ЦК України умови кредитування, встановлюються договором.

           Щодо позовних вимог про  звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки Chevrolet модель Lacetti, тип легковий -В седан, 2008 року випуску, колір чорний, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, НОМЕР_3, державний № НОМЕР_1, що належить позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого 1-им МРВ ДАІ м. Рівне 10.09.2008 року , в рахунок погашення заборгованості в розмірі 201 978,71 грн. за кредитним договором №Ф1-08/64073-116 від 23.09.2008 року, шляхом продажу вказаного автомобіля АТ "Банк "Фінанси та Кредит", в особі Філії "Північно-Західне регіональне управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням АТ "Банк "Фінанси та Кредит", в особі філії "Північно-Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки з відповідачів вже стягується заборгованість за кредитним договором в сумі 201 978,71 коп. Виходячи з викладеного, вимоги про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, на придбання якого банком надавались кредитні кошти, на думку суду є взаємовиключними і не можуть бути задоволені разом.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1050, ч.1 ст. 1054, ст.ст.554, 559 ЦК України, п.1-4 ч.2, ч.4 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,  ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

 ВИРІШИВ:

Позовну заяву  Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та кредит"   до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгоаності за кредитним договором  та звернення стягнення на  майно - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7  на користь Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та кредит" 125 251,44 (сто двадцять п"ять тисяч двісті п'ятдесят одну) гривню 44 коп. заборгованості за кредитним договором, 7 855,71 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят п"ять) гривень 71 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, 68 871,57 (шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят одну) гривню 57 коп. пені, а всього 201 978,71 (двісті одну тисячу дев"ятсот сімдесят вісім) гривнів 71 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та кредит" судові витрати, а саме 1700,00 (одну тисячу сімсот) гривень 00 коп. судового збору та 120,00 (сто двадцять) гривень витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

З оригіналом згідно.  

Суддя:                                                                          Діонісьєва Н.М.