1

Справа № 22ас/2708                                    Головуючий у 1 інстанції: Діброва О.В.

Категорія - 31                                                                         Доповідач: Головчук С.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 серпня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Невмержицької Т.І., Ракаловича В.М.

при секретарі Прищепі О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі ад­міністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Овруцький ГЗК „Кварцит", управління праці та соціального за­хисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи"

за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на постанову Овруцького районного суду від 20 квітня 2006 ро­ку,

встановив:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом про стягнення невиплачених коштів за 2003-2006 роки. Вона зазнача­ла, що є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС, постійно прожи­ває в Овруцького району. Відповідачі неправомірно виплачували їй компенсації та допомогу у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, хоча розмір цих виплат суперечить ст.37,39 Закону України "Про ста­тус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок • Чорнобильської катастрофи" (далі Закон), який передбачає ви­плату коштів у кратному розмірі мінімальної заробітної плати. Просила стягнути з відповідачів недоотримані кошти за період з 2003 по 2006 роки в сумі 27433,60 грн.

Постановою Овруцького райсуду від 20 квітня 2006 року по­зов задоволено. Стягнуто з ВАТ „Овруцький ГЗК „Кварцит" на ко­ристь ОСОБА_1 допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в сумі 8283,90 грн., та доплату до заробітної плати в сумі 13807,10 грн.

В апеляційній скарзі управління праці та соціального за­хисту населення Овруцької районної державної адміністрації просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмови­ти в позові. Посилається на те, рішення постановлене з пору­шенням норм матеріального права. Зокрема, порядок застосування Закону визначається постановою Кабінету Міністрів України, рі­шення якого є обов'язковим для виконання. Фінансування витрат, . пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Всі види допомог позивачці виплачені у встановленому законодавством розмірі.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеля­ційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задо­воленню, виходячи з наступного.

Позивачка є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи".

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що виплата пози­вачці коштів,  передбачених ст.ст.37,39 Закону у розмірах, встановлених  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 26.07.1996 року № 836 суперечить Закону.

Проте з таким висновком погодитись неможливо.

Відповідно до статті 62 зазначеного Закону, його застосу­вання проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністер­ствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Отже спірні правовідносини крім Закону регулюються поста­новами Кабінету Міністрів України.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Зако­ну здійснюється за рахунок Державного бюджету (ст.63 Закону). Статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.

Зазначені норми узгоджуються із ст.87 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи, здійснюються в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюдже­тні програми.

Таким чином фінансування вказаних програм провадиться че­рез органи Державного казначейства у встановленому КМУ України порядку в межах наявних фінансових ресурсів, затверджених За­коном України „Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 відповідно до Програми діяльності Кабі­нету Міністрів України, схваленої Верховною . Радою від 11.10.1995 року, визначені розміри виплат, передбачених зазна­ченим Законом.

Виплати компенсаційних коштів позивачці за 2003-2006 роки проводились у розмірах, визначених названою постановою.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову не було. На підставі наведеного, коли судом 1 інстанції неправи­льно застосовано матеріальний закон, рішення підлягає скасу­ванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи", постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постра­ждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.160,198,202, 205,207 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації задоволь­нити.

Постанову Овруцького районного суду від 20 квітня 2006 ро­ку скасувати, ухваливши нову постанову.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ВАТ „Овруць­кий ГЗК „Кварцит", управління праці та соціального захисту на­селення Овруцької райдержадміністрації про стягнення невипла­чених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соці­альний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсь­кої катастрофи".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду Украї­ни протягом одного місяця з дня проголошення.