1

Справа № 22-ас/3186                                                                  Головуючий у суді 1-й інст.:3айцев А.В.

Категорія 38                                                                             Доповідачу суді II інст.:Товянська О.В.

УХВАЛА Іменем   України 10 серпня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого : судді Франовської К.С. суддів : Широкової Л.В., Товянської О.В. при секретарі: Рудницької О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну спра­ву за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного вій­ськового комісаріату про перерахунок пенсії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 ли­пня 2006 року,

встановив:

В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. За­значав, що як звільнений в запас має право на перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства із врахуванням розміру грошового забезпечення за рахунок 100% надбавки грошового забезпечення та 70% надбавки за безперервну службу. Крім того вважає, що при нарахуванні пенсії йому не врахована щомісячна премія в розмірі 33,3%. Вказані перерахунки йому не були проведені, а тому просив визнати право на встановлення розміру його пенсійного забезпечення до рівня, визначеного чинними нормативно-правовими актами України та зобов'язати військовий коміса­ріат зробити перерахунок пенсії з врахуванням вказаних надбавок і премії.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 липня 2006 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема Указів Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 та від 5 травня 2003 року № 389/2003, постанови Кабінету Мініст­рів України від 22 травня 2000 року № 829 "Про грошове забезпечення військовос­лужбовців" та Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців".

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач наказом командувача військами Прикарпат­ського військового округу НОМЕР_1 звільнений в запас за п.46 п.п."б" Положення про проходження військової служби прапорщиками та мічманами війсь­кових сил СРСР і з 14.10.1982р. виключений зі списків особового складу частини. Пенсія йому виплачувалась в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ №393 від 17 липня 1992р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та вій­ськової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", пунктом 7^м визначено, що пенсії, які призна­чаються військовослужбовцям, обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за вій­ськове звання, процентної надбавки за вислугу років, з додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий сту­пінь, кваліфікацію та умови служби).

Вірним є висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог ОСОБА_1 щодо включення до розрахунку його пенсії премії (33,3%). Постановою КМУ №452 від 06.04.1998р. визначено вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення. Виплата премій в якості додаткового виду грошового забезпечення на підставі постанови КМУ № 829 від 22.05.2000р. "Про грошове забезпечення військо­вослужбовців" нею не передбачена. Ця ж постанова надає командирам (начальни­кам) право преміювати військовослужбовців відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи в межах фонду преміювання і не визначає даний вид грошового забезпечення як щомісячну надбавку. Премія не є постійним додатковим видом грошового забезпечення, її виплата не пов'язана з кваліфікацією та умовами служби військовослужбовців, а врахування її розміру при призначенні пенсії перед­бачено лише з 01.01.2005р. З цього ж часу відповідно до Закону №1769-1У від 15.06.2004р. встановлено і порядок перерахунку пенсій.

Указом Президента України від 10.06.1997р. № 503 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" передбаче­но, що акти Президента України, Кабінету Міністрів України після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях і набирають чинності не раніше дня їх опубліку­вання в офіційних друкованих виданнях.

Відповідно до ст..58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або ска­совують відповідальність особи.

Доводи апелянта про те, що відповідачем безпідставно не проведено перера­хунок пенсії з урахуванням положень Указу Президента України від 23.02.2002 року № 173 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" та Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної слу­жби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" є не­обгрунтованими, так як під час проходження військової служби позивачу не випла­чувалися надбавки, передбачені вказаними Указами Президента України. Крім того, статтею 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769-ІУ від 15.06.2004 року, яким внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослуж­бовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" особи, яким раніше призначено пенсії, мають право на їх перерахунок з урахуванням положень нового Закону на виплату 50% перерахованої пенсії з 01.01.2005р., а з 01.01.2006р. - 100% перерахованої пенсії з врахуванням премії в розмірах, встановлених законодавством.

Рішення відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 198,200,205,206 КАС України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 липня 2006 року - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.