ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  1/172

17.01.08

За позовом          Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі

          Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До           Житлово –будівельного кооперативу «Слово –2»

Про                         стягнення 92 496,43 грн.

                                                                                                    Суддя В.І. Мельник

Представники сторін:

від позивача                    Радзівіло Т.О. –представник за довіреністю № У07/5994 від 27.09.07

від відповідача          не з’явились  

Обставини справи :

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Слово –2»92 496,43 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, в тому числі 61 364,14 грн. основного боргу, 16 008,61 грн. інфляційних нарахувань, 5 393,32 грн. 3 % річних та 9 730,35 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510258 від 15.09.1999 року не виконує належним чином договірні зобов’язання щодо оплати спожитої теплової енергії у вигляді гарячої води, внаслідок чого станом на 01.09.2007 року за відповідачем рахується заборгованості в сумі 61 364,14 грн.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі - Позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Слово –2»(далі - Відповідач) було укладено Договір № 510258 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися (п. 2.1.) керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно п 2.2.1 Договору Позивач постачає теплову енергію у гарячій воді Відповідачу для потреб опалення, гарячого водопостачання та вентиляції у кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, згідно п. 2.3.1, п. 2.3.2 Договору Відповідач зобов'язаний оплачувати своєчасно вартість спожитої теплової енергії, виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в термін, які передбачені в Додатку № 4 до договору (щомісячно)

Згідно п 5.1. Договору облік споживання теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється згідно з тарифами, встановленими і затвердженими Київською міською державною адміністрацією (Додаток №3 до Договору).

Відповідно до п. 3 Додатка 4 до Договору Відповідач не пізніше 25 числа поточного місяця зобов'язаний сплатити Позивачу вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на поточний місяць з урахуванням сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Позивач рахує за Відповідачем за період з 01.11.2004 по 01.09.2007 заборгованість за фактично спожиту теплову енергію в сумі 61364,14 грн.

Як слідує з доданого до матеріалів справи розрахунку та пояснень Позивача, останній розраховує вказану заборгованість за тарифами, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року  № 1575 в редакції від 15.12.2007 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 142 від 12.02.2007 року та № 643 від 30.05.2007 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач необґрунтовано застосовував вищезазначені розпорядження при нарахуванні вартості наданих послуг з огляду на наступне.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.04.2004 № 1875-ІУ.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.2003 № 21-рп/2003 у справі № 1-45/2003 дано офіційне тлумачення положень частин першої, другої, третьої, четвертої статті 118, частини третьої статті 133, частин першої, другої, третьої статті 140, частини другої статті 141 Конституції України, статті 23, пункту 3 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу», статей 12, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 13, 16, пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», статей 8, 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»в їх взаємозв'язку щодо статусу Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до вказаного рішення Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Розпорядження від 30.10.2006 року № 1575 в редакції від 15.12.2007 року       № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 142 від 12.02.2007 року та № 643 від 30.05.2007 року видані Київською міською державною адміністрацією як органом виконавчої влади.

Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, до яких віднесені місцеві державні адміністрації, визначено п. З Указу Президента України від 03.10.1992           № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», відповідно до якого вказані нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Державну реєстрацію нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації здійснює Київське управління юстиції, і порядок вказаної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України (п. 2 Указу).

Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (далі - Положення), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731.

Цією постановою надано право Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

Також, Положенням встановлено обов'язок міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, та не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію.

Відповідно до норм пунктів 1, 2 цього Положення, державна реєстрація нормативно-правових актів органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, полягає у проведенні правової експертизи на відповідність їх Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відповідно до норм пункту 7 Положення нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію у п'ятиденний строк після його прийняття. Відповідно до норм пункту 16 Положення, зміни і доповнення, внесені до правового акта, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.

Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1575 в редакції від 15.12.207 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року,          № 142 від 12.02.2007 року та № 643 від 30.05.2007 року не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже не набрали чинності у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до п. 5 ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше, ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів. А у відповідності до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України).

Як встановлено судом дані розпорядження були прийняті 15.12.2006 року,  31.01.2007 року, 12.02.2007 року та 30.05.2007 року, але вводили в дію тарифи з 01.12.2006 року, що протирічить вищезазначеній нормі ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»та Конституції України.

Крім того, постановою господарського суду міста Києва від 13.02.1007 у справі № 21/43-А, що набрала законної сили, визнані недійсними та скасовані розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 № 1574 «Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій», від 30.10.2006 № 1575 «Про затвердження тарифів на теплову енергію», від 30.10.2006 № 1576 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води», від 30.10.2006 № 1577 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води».

Виходячи із нормативних приписів ст. 4 ГПК України, суд при розгляді спору керується лише тими розпорядженнями КМДА, які зареєстровані в установленому чинним законодавством порядку та не визнані судом недійсними.

За таких обставин, застосування тарифів, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1575 в редакції від 15.02.2007 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 142 від 12.02.2007 року та № 643 від 30.05.2007 року, є таким, що суперечить законодавству України.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.12.2004 № 2249 «Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1245»затверджено тариф  для житлово - експлуатаційних організацій в розмірі 65,30 грн. за 1 Гкал., для бюджетних організацій у розмірі 77,68 грн. за 1 Гкал та для інших споживачів в розмірі 96 грн. на опалювальний сезон 2006-2007р., що мали застосовуватися у розрахунках сторін.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що теплову енергію відповідач одержував і має сплатити за неї, позовні вимоги позивач про стягнення плати за цю енергію підлягають задоволенню виходячи з тарифів, встановлених цим розпорядженням.

Відповідно до уточненого розрахунку суду, заявлених позовних вимог,

період

кількість

вартість

сплачено

заборгов.

лист.04

365,692

65,3

23879,69

13587,51

10292,18

груд. 04

433,011

65,3

28275,62

20223,95

8051,67

січ. 05

430,91

65,3

28138,42

17160,35

10978,07

лют. 05

395,451

65,3

25822,95

17962,06

7860,89

бер. 05

409,752

65,3

26756,81

14598,44

12158,37

квіт 05

173,136

65,3

11305,78

16541,72

-5235,94

трав. 05

92,105

65,3

6014,46

21131,93

-15117,47

чев. 05

31,554

65,3

2060,48

20417,46

-18356,98

лип. 05

55,453

65,3

3621,08

21147,64

-17526,56

сеп. 05

60,119

65,3

3925,77

11637,04

-7711,27

вер. 05

79,169

65,3

5169,74

13694,53

-8524,79

жовт. 05

222,005

65,3

14496,93

21217,25

-6720,32

лис. 05

360,033

65,3

23510,15

18727,07

4783,08

груд. 05

439,379

65,3

28691,45

14645,67

14045,78

січ. 06

499,507

65,3

32617,81

14208,85

18408,96

лют.06

405,201

65,3

26459,63

15326,06

11133,57

бер. 06

406,893

65,3

26570,11

19696,03

6874,08

квіт. 06

149,323

65,3

9750,79

27317,14

-17566,35

трав. 06

87,738

65,3

5729,29

11797,73

-6068,44

черв. 06

43,436

65,3

2836,37

15913,03

-13076,66

лип. 06

62,281

65,3

4066,95

20263,33

-16196,38

серп.06

59,238

65,3

3868,24

19225,81

-15357,57

вер. 06

70,08

65,3

4576,22

17465,96

-12889,74

жовт. 06

120,442

65,3

7864,86

14572,10

-6707,24

лист. 06

340,304

65,3

22221,85

12219,62

10002,23

груд. 06

381,548

65,3

24915,08

26979,24

-2064,16

січ. 07

387,139

65,3

25280,18

12156,31

13123,87

лют. 07

235,744

65,3

15394,08

25777,73

-10383,65

берез. 07

280,448

65,3

18313,25

31057,10

-12743,85

квіт. 07

126,234

65,3

8243,08

26454,63

-18211,55

трав 07

79,535

65,3

5193,64

29507,87

-24314,23

черв. 07

21,56

65,3

1407,87

23619,45

-22211,58

лип. 07

62,241

65,3

4064,34

29213,63

-25149,29

серпн. 07

55,576

65,3

3629,11

27564,00

-23934,89

верес. 07

80,86

65,3

5280,16

9685,25

-4405,09

жовт. 07

185,447

65,3

12109,69

11676,88

432,81

502061,92

684390,37

-182328,45

судом встановлено, що за період з 01.10.2004р. по 01.09.2007р. відповідачем спожито теплової енергії на суму 502,061,92грн., сплачено –684390,37 грн.

Крім того, суд звертає увагу позивача на невідповідність один одному доданих до матеріалів справи розрахунків заборгованості в частині сум, що відповідачем позивачу були перераховані.

З огляду на вищевикладене, судом відмовляється в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за фактично спожиту теплову енергію за період з 01.11.2004 по 01.09.2007 в сумі 61364,14 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 16008,61 грн. –інфляційних нарахувань, 5393,32 грн. 3 % річних та 9730,35 грн. пені. також не підлягають задоволенню, оскільки вони не сформульовані як самостійні, не містять окремого обґрунтування і доказів, а є правовим наслідком наявності основного боргу та стягнення його, а тому за відсутності підстав для такого не можуть бути задоволені.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                                    В.І. Мельник