Справа №  22ас/2630                                        Головуючий у 1 інстанції: Діброва О.В.

Категорія - 31                                                                         Доповідач: Головчук С.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

8 серпня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Невмержицької Т.І., Кашапової Л.М.

при секретарі Прищепі О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі ад­міністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі, обла­сного центру з нарахування та виплати пенсій та допомог Голо­вного управління праці та соціального захисту населення Жито­мирської облдержадміністрації (далі - обласний центр) про стя­гнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і со­ціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиль­ської катастрофи"

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі

на постанову Овруцького районного суду від 5 травня 2006 року,

встановив   :

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом про стягнення невиплачених коштів за 2002-2005 роки. Вона зазнача­ла, що є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС, працює та прожи­ває в Овруцькому районі. Відповідачі неправомірно виплачували їй компенсації та доплати у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, хоча розмір цих виплат суперечить ст.37,39,48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок " Чорнобильської катастрофи" (далі Закон), який передбачає ви­плату коштів у кратному розмірі мінімальної заробітної плати. Просив стягнути з відповідачів недоотримані кошти за період з 2002 по 2005 роки в сумі 20575,20 грн.

Постановою Овруцького райсуду від 5 травня 2006 року по­зов задоволено. Стягнуто з обласного Центру на користь ОСОБА_1 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів хар­чування місцевого виробництва 3297,20 грн.; з управління Пен­сійного фонду підвищення до пенсії 16486 грн.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду в Овру­цькому районі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові. Посилається на те, що рішення поста­новлене з порушенням норм матеріального права. Зокрема, поря­док застосування Закону визначається постановою Кабінету Міні­стрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання. Фі­нансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону,-здійснюється за рахунок державного бюджету, використання кош­тів фонду на цілі, не передбачені Законом „Про загально-обяв'язкове державне пенсійне страхування" заборонено.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраж­дали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що виплата пози­вачу коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону у розмірах, вста­новлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 суперечить Закону.

Проте з таким висновком погодитись неможливо.

Відповідно до статті 62 зазначеного Закону, його застосу­вання проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністер­ствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Отже спірні правовідносини крім Закону регулюються поста­новами Кабінету Міністрів України.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Зако­ну здійснюється за рахунок Державного бюджету (ст.63 Закону). Статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.

Зазначені норми узгоджуються із ст.87 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи, здійснюються в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюдже­тні програми.

Таким чином фінансування вказаних програм провадиться че­рез органи Державного казначейства у встановленому КМУ України порядку в межах наявних фінансових ресурсів, затверджених За­коном України „Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 відповідно до Програми діяльності Кабі­нету Міністрів України, схваленої Верховною Радою від 11.10.1995 року, визначені розміри виплат, передбачених зазна­ченим Законом.

Виплати компенсаційних коштів позивачці за 2002-2005 роки проводились у розмірах, визначених названою постановою.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову не було. На підставі наведеного, коли судом 1 інстанції неправи­льно застосовано матеріальний закон, рішення підлягає скасу­ванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи", постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постра­ждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.160,198,202, 205,207 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу управління пенсійного Фонду України в Овруцькому районі задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду від 5 травня 2006 року скасувати, ухваливши нову постанову.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації,  управління пенсійного Фонду України в Овруцькому районі про стягнення заборгованості коштів, перед­бачених Законом України "Про статус і соціальний захист грома­дян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду Украї­ни протягом одного місяця з дня проголошення.