РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом                     Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія

                              «Укр-Кан Пауер»

До                                         Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія

                                        «Укрбуд»

Про                              стягнення 65 696,14 грн.                    

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Пясецький П.Г.- представник за довіреністю № 22/152 від 24.01.08

від відповідача          Терещенко С.В. –представник по довіреності № 07/01-392 від 07.08.07          

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер»до Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»про стягнення боргу в сумі 65 696,14 грн. за надані у листопаді 2007 року за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460135 від 01.02.2005 року, але неоплачені послуги.

Ухвалою суду від 23.01.2008 було порушено провадження у справі № 1/25, розгляд справи призначено на 31.01.2008.

Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами та зупинення провадження у даній справі до розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 12/123 про визнання незаконним в частині Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 955.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву № 05/04-62 від 30.01.2008 в якому заперечує проти заявлених позовних вимог позивача.

Ухвалою суду від 31.01.2008 розгляд справи відкладено на 18.02.2008.

18.02.2008 в судовому засіданні представник позивача вдруге порушив (письмове) клопотання про зупинення провадження у справі.

Судом подане клопотання було відхилено.

Представник позивача також звернувся з заявою про заміну сторони Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер»його правонаступником Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», в зв’язку з реорганізацією.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов’язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи те, що матеріалами справи, зокрема статутом Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»підтверджується правонаступництво Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер»у Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», господарський суд вважає доцільним здійснити процесуальне правонаступництво позивача.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр - Кан Пауер»та Державним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укрбуд»було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460135.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов’язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідача товар –теплову енергію у вигляді гарячої води, а відповідач зобов’язався приймати товар та своєчасно здійснювати за нього оплату на умовах договору.

Пунктом 6.5 Договору сторони погодили, що відповідач самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконував свій обов’язок щодо оплати отриманого товару, в зв’язку з чим у відповідача за листопад 2007 року виникла заборгованість в розмірі 65 696,14 грн.

В свою чергу, відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки відповідно до Акта-звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію, підписаного позивачем та відповідачем 03.05.2007, позивачем була здійснена переплата за надані послуги на суму 35 474,27 грн. Зайво сплачені кошти на рахунок Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»позивачем не поверталась.

В період з травня по вересень 2007 року позивачем послуги за Договором не надавались.

Відповідно до п. 6.3. Договору всі розрахунки виконуються на підставі рахунків позивача. Оскільки позивачем не виставлялись відповідачу рахунки на оплату послуг, наданих у жовтні-листопаді 2007 року, то сума переплати була зарахована в рахунок оплати послуг за даний період.

В свою чергу, вартість наданих у листопаді 2007 року послуг, що не були погашені сумою переплати (31 058,48 грн., а не 65 696,14 грн. як зазначає позивач у позовній заяві) була включена в рахунок-фактуру № 460135/2007-12/0521 від 05.12.2007 та у відповідності до п. 6.5 Договору оплачена відповідачем згідно платіжного доручення від 07.12.2007 № 3222.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що «Покупець»самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення від Позивача не пізніше 28 числа поточного місяця, отже тільки після отримання платіжного доручення відповідач сплачує встановлений платіж до 28 числа поточного місяця.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем була сплачена сума боргу в розмірі 141 461,77 грн. одразу після виставленого позивачем рахунку-фактури від 05.12.2007, що підтверджується платіжним дорученням № 3222 від 07.12.2007 року та Актом звіряння розрахунків, складеним 03.01.2008 позивачем та відповідачем.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач належним чином виконав умови договору щодо оплати отриманих послуг з теплопостачання і на момент звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості (28.12.2007 року) Державним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укрбуд»вже було перераховано позивачу суму боргу в розмірі 65 696,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»про стягнення з Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»заборгованості в розмірі 65 696,14 грн. за листопад 2007 року згідно договору № 460135 від 01.02.2005.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 25, 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                    В.І. Мельник