Справа №22ас/3038                                    Головуючий у суді 1 інст.:Капустинський М.М.

Категорія 26                                             Доповідач у суді 11 інст..Товянська О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем   України

02 серпня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області у складі: головуючого : судді Франовської К.С. суддів : Широкової Л.В. Товянської О.В. при секретарі: Чичирко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру з нараху­вання та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту  населення  Житомирської  обласної державної адміністрації,  Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністра­ції Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому ра­йоні Житомирської області,  Головного управління Пенсійного фонду України  в Житомирській області про стягнення коштів, передбачених Законом України «Про .   статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катаст­рофи»

за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області

на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01 грудня 2005 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом. Просила стягнути з відпові­дачів заборгованість за остання три роки по виплатах, передбачених ст.ст. 37,39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиль­ської катастрофи».

Зазначала, що за згаданим Законом має право на одержання щомісячної грошо­вої допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування - 40% від мініма­льної зарплати та відповідно до ст.39 Закону на доплату у розмірі двох мінімальних зар­плат, які у встановленому Законом розмірі не виплачувались.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 01 грудня 2005 року позов задоволено частково. Стягнуто з Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на користь позивачки 2972грн. З Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирсь­кої області стягнуто на користь позивачки 15150грн. Зобов'язано Обласний центр з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціа­льного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Управ­ління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вка­зані виплати проводити у розмірах , передбачених Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У позові до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області та Головного управління Пенсійно­го фонду України в Житомирській області відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Овру­цькому районі Житомирської області просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Всі випла­ти, передбачені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи» повинні виплачуватись у розмірах, визначених Поста­новою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні ви­плати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати. Апелянт також вказує на відсутність коштів для ви­плат у розмірах, понад встановлені названою постановою.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення - частковому скасуванню з прийняттям постанови про відмову у позові з таких підстав.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначають виклю­чно законом про Державний бюджет України.

Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку в межах обся­гів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що громадянам, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи, виплачуються щомісячні виплати на потерпілу дитину, допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, компен­сації за роботу на території радіоактивного забруднення, за шкоду, заподіяну здоров»ю та щорічну допомогу на оздоровлення, допомоги, розміри яких залежать від встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Суд встановив, що позивачка постійно проживає на радіоактивно забрудненій території і відповідно до ст.37 Закону має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у розмірі 40% від мінімальної зарплати. На підставі ст.39 Закону як непрацюючий пенсіонер, що прожи­ває на території радіоактивного забруднення - право на доплату в розмірі двох мінімаль­них зарплат.

Відповідно до Постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компен­саційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач­ка за останні три роки отримувала виплати у відповідності із встановленим Постановою КМ України від 20 червня 2000 року №987 Порядком використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, в межах видаткової частини бюджету на кожен рік.

Апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції про на­явність заборгованості держави перед позивачкою по виплаті допомоги та доплати у вка­заних у рішенні розмірах, оскільки згідно зі ст. 62 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

За таких обставин, коли судом першої інстанції не застосовано матеріальний за­кон, який підлягав застосуванню, рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового.

Суд встановив, що позивачка одержувала виплати у розмірах, встановлених по­становою Кабінету Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, Апеляційний суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позову немає.

У зв'язку з цим Апеляційний суд частково скасовує рішення суду першої інстанції і постановляє про відмову у позову.

Керуючись ст. 196,198,199,202,205,207 КАС України, Апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому ра­йоні Житомирської області задовольнити частково.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01 грудня 2005 року скасувати частково і постановити про відмову ОСОБА_1 у позові до Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обла­сної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів за безпідставністю. В решті рішення залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарже­на у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України про­тягом одного місяця з дня набрання законної сили постановою Апеляційного суду.