ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.03.08 р. Справа № 29/57
Господарський суд Донецької області, у складі судді Гаврищук Т.Г.при секретарі судового засідання Пашко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Закритого ак?ціонерного товарист?ва “Макіївкокс” м. Макіївка
до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк
про стягнення 4846,08 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – Ахметова Н.В. – довір.
від відповідача – Цвітун М.М. – довір.
Суть спору:
Позивач, Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс”, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення вартості недостачі продукції в сумі 4846,08 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виявлену недостачу вантажу, що підтверджується комерційним актом № БН 689999/98 від 23.11.2007 р. Позивач вважає, що нестача виникла під час перевезення вантажу з вини відповідача, тому він повинен нести відповідальність згідно до вимог ст.ст. 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць.
Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує, оскільки вантаж надійшов у непошкодженому вагоні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:
За залізничною накладною № 50382948 до позивача від ТОВ “Димитроввантажстранс” 23.11.2007 р. у вагоні № 66786344 надійшов вантаж – концентрат вугільний у вологому стані.
На станції призначення “Кринична” Донецької залізниці вантаж з вагонів був виданий залізницею з перевіркою маси вантажу у вагоні.
За результатами перевірки була встановлена недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній № 50382948 у кількості 7000 кг. Факт недостачі підтверджений комерційним актом № БН 689999/98 від 23.11.2007 р., підписаним представниками залізничної станції та позивача.
За даними комерційного акту при прийманні вантажу від залізниці виявлено, що у вагоні № 66786344 вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері зачинені, течі вантажу нема, навантаження у вагоні на рівні бортів, рівномірне, крім місць поглиблення зліва по напряму поїзда над 6 люком розміром 1500х500х1000 мм, над 1, 2 люками поглиблення розміром 1000х500х500 мм. Вантаж не маркірований.
При комісійній видачі вантажу було встановлено: - у вагоні № 66786344 по документам брутто не вказано, тара перевірена – 22700 кг, нетто – 69000 кг; у дійсності надійшло брутто – 84700 кг, тара з документа – 22700 кг, нетто – 62000 кг, тобто недостача склала 7000 кг.
Згідно рахунку–фактури № 38150 від 20.11.2007 року вартість 1 тони вантажу складає 768,00 грн. (з урахування ПДВ).
З урахуванням норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто, встановленої п. 27 Правил видачі вантажу, затв. наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., зареєстр. в Міністерстві юстиції 24.11.2000 р. № 862/5083, в розмірі 2% для вантажів зданих до перевезення у вологому стані, загальна вартість недостачі у спірному вагоні склала 4316,16 грн.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці забезпечують схоронність вантажів у шляху сполучення та на залізничних станціях. Частиною 2 ст. 23 цього Закону встановлена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту залізниць України. Згідно до ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що винним у недостачі є відповідач, який не забезпечив схоронність вантажу у спірному вагоні під час його перевезення. За таких обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 4316,16 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити у зв’язку із невірним застосуванням позивачем 1% норми недостачі замість 2% встановленого для вантажу зданого до перевезення у вологому стані.
Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 23 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.ст. 110, 113 Статуту залізниць України, “Правил видачі вантажів”, ст.ст. 43, 32 – 34, 43, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш И В :
Позов Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення вартості недостачі продукції в сумі 4846,08 грн. задовольнити частково в розмірі 4316,16 грн.
Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/рахунок № 260360300019 в Донецькій філії АБ “Експрес-Банк”, МФО 335838, ЄДРПОУ 01074957) на користь Закритого акці?онерного товариства “Макіївкокс” (86106, м. Макіївка, Донецької області, вул. Горького, 1, р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32598706) суму вартості недостачі – 4316,16 грн., витрати по сплаченому держмиту у сумі 90,85 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 105,10 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оголошено в судовому засіданні.
Суддя Гаврищук Т.Г.