Судове рішення #188815
Справа №22ас/3036

Справа №22ас/3036                                    Головуючий у суді 1 інст.:Капустинський М.М.

Категорія 26                                             Доповідач у суді 11 інст.:Товянська О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем   України

02 серпня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області у складі: головуючого : судді Франовської К.С. суддів : Широкової Л.В. Товянської О.В. при секретарі: Чичирко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Жито­мирської області, Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Жи­томирської області, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомо­ги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської об­ласної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом Укра­їни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»

за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області

на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 07 грудня 2005 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Просив стягнути з відповідачів заборгованість за остання три роки по виплатах, передбачених ст.ст. 37,39,48,51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиль­ської катастрофи» .

Зазначав, що виплати проводились у розмірах, встановлених постановою Кабіне­ту Міністрів України № 836 від 26 липня 1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що суперечить в частині розміру цих виплат вимогам Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 07 грудня 2005 року стягнуто з Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомо­ги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської об­ласної державної адміністрації на користь позивача 4907,9грн. З Управління Пенсій­ного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області стягнуто на ко­ристь позивачки 14466,08грн.

У поданій апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Овру­цькому районі Житомирської області просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Всі випла­ти, передбачені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи» повинні виплачуватись у розмірах, визначених Поста­новою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні ви­плати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати. Апелянт також вказує на відсутність коштів для ви­плат у розмірах, понад встановлені названою постановою.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення - скасуванню з прийняттям постанови про відмову у позові з таких підстав.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються ви­ключно законом про Державний бюджет України.

Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку в межах обся­гів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що громадянам, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи, виплачуються щомісячні виплати на потерпілу дитину, допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, компен­сації за роботу на території радіоактивного забруднення, за шкоду, заподіяну здоров'ю та щорічну допомогу на оздоровлення, допомоги, розміри яких залежать від встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Суд встановив, що позивач постійно проживає на радіоактивно забрудненій те­риторії і відповідно до ст.37,39,48,51 Закону має право на відповідні виплати.

Відповідно до Постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компен­саційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач за останні три роки отримував виплати у відповідності із встановленим Постановою КМ України від 20 червня 2000 року №987 Порядком використання коштів Фонду для здійс­нення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, в межах видаткової частини бюджету на кожен рік.

Апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції про на­явність заборгованості держави перед позивачем по виплаті допомоги та доплати у вказа­них у рішенні розмірах, оскільки згідно зі ст. 62 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

За таких обставин, коли судом першої інстанції не застосовано матеріальний за­кон, який підлягав застосуванню, рішення підлягає скасуванню з відмовою у позові.

Суд встановив, що позивач одержував виплати у розмірах, встановлених поста­новою Кабінету Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, Апеляційний суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позову немає.

У зв'язку з цим Апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і поста­новляє про відмову у позову.

Керуючись ст. 196,198,199,202,205,207 КАС України, Апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому ра­йоні Житомирської області задовольнити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 07 грудня 2005 року скасувати частково і постановити про відмову ОСОБА_1 у позові до Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та до­помоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирсь­кої обласної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Ов­руцькому районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів за безпід­ставністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарже­на у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України про­тягом одного місяця з дня набрання законної сили постановою Апеляційного суду.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація