ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.03.08 р. Справа № 21/300
Господарський суд Донецької області, у складі судді Гаврищук Т.Г.при секретарі судового засідання Пашко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вугілля-Південь” м. Теплогірськ
про стягнення 2234 грн. 40 коп.
за участю представників сторін:
від позивача – Ахметова Н.В. - довір.
від відповідача – не з’явився
Суть спору:
Позивач, Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс”, звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вугілля-Південь” та Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення недостачі вугільного концентрату в розмірі 2234 грн. 40 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виявлену недостачу вантажу, що підтверджується актом приймання продукції по кількості № 25 від 08.01.2007 р., складеним за участю представника громадськості.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.12.2007 р. виключено з числа відповідачів Державне підприємство “Донецька залізниця”, як неналежного відповідача та передано справу за встановленою підсудністю до господарського суду Луганської області.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. по справі № 21/300 ухвалу господарського суду Донецької області від 18.12.2007 р. було скасовано в частині зміни підсудності та передачі справи до господарського суду Луганської області. В іншій частині ухвала господарського суду від 18.12.2007 р. залишена без змін.
Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на відсутність договірних відносин з позивачем.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 26.02.2008 р. справу було передано на розгляд судді Гаврищук Т.Г.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:
За залізничною накладною № 48825217 до позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю “Вугілля-Південь” 07.01.2007 р. у вагонах №№ 67874875, 66577834, 60683984, 67342048, 64620859, 67885004 надійшов вантаж – концентрат вугільний марки “КС” 0-100.
Навантаження у зазначені вагони здійснено засобами відправника, маса вантажу визначена при зважуванні на 150 тонних вагонних вагах.
Статтею ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затв. наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644, встановлено, що маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній.
Правильність внесення до накладної № 48825217 відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника, що відповідає вимогам п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, затв. наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2004 р. за № 1657/10256.
У зв’язку з відсутністю ознак втрати вантаж був виданий залізницею одержувачу без перевірки маси вантажу у вагонах на підставі ст. 52 Статуту залізниць України, про що залізницею було зроблено відповідну відмітку у залізничній накладній.
Приймання продукції за кількістю здійснювалось позивачем за правилами Інструкції „Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” № П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р., за участю представника громадськості Халімона О.П., що діяв на підставі посвідчення № 25 від 05.01.2007 р. та представника відповідача Грищенко С.Н., який діяв на підставі довіреності № 3 від 12.01.2007 р.
При прийманні продукції позивачем було встановлено недостачу вугільного концентрату у вагонах №№ 67874875, 66577834, 60683984, 67342048, 64620859, 67885004 в кількості 7950 кг, що засвідчується актом про приймання продукції по кількості № 25 від 08.01.2007 р., який підписаний представником відповідача без зауважень.
Складені акти про приймання продукції по кількості судом визнані такими, що відповідають вимогам Інструкції “Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості” № П-6 та прийняті в якості належного доказу наявності недостачі та її розміру.
Згідно рахунку № 2311 від 18.01.2007 р. вартість 1 тони вантажу у спірних вагонах складає 475,00 грн. (без урахування ПДВ), яка перерахована позивачем в повному обсягу.
З урахуванням норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто, встановленої п. 27 Правил видачі вантажу, затв. наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., зареєстр. в Міністерстві юстиції 24.11.2000 р. № 862/5083, в розмірі 1%, загальна вартість недостачі у спірному вагоні складає 2234,40 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Як встановлено ст. 6 Статуту залізниць України, накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача.
Таким чином, заперечення відповідача з посиланням на відсутність договірних відносин суд вважає безпідставними, оскільки залізнична накладна № 48825217 підтверджує факт укладання з Державним підприємством “Донецька залізниця” договору перевезення на користь позивача.
Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов’язань, що випливають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
У відповідності до ч. 5 ст. 306 ГК України спірні відносини сторін, що виникли при перевезенні вантажів залізницею, мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов’язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій і установ, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 111 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Вантаж за спірною накладною прибув на станцію призначення без слідів розкрадання або втрати і був виданий згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України без перевірки, про що свідчить відповідна відмітка у залізничних накладних.
За змістом ст. 37 Статуту залізниць України у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до ст. 24 Статуту саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.
Таким чином, суд вважає, що недостача вантажу виникла з вини вантажовідправника Товариства з обмеженою відповідальністю “Вугілля-Південь”, який невірно вказав масу вантажу в наклідній. За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 920,1166 ЦК України, ст.ст. 24,37,110, 113 Статуту залізниць України, “Правил видачі вантажів”, ст.ст. 43, 32 – 34, 43, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш И В :
Позов Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вугілля-Південь” про стягнення вартості недостачі вугільного концентрату в розмірі 2234 грн. 40 коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вугілля-Південь” (94091, м. Теплогірськ, Луганської області, вул. Єнісейська, 1, р/р 26009334201 у відділенні ЛФ АБ “Енергобанк” м. Стаханов, МФО 304803, код ЄДРПОУ 20328151) на користь Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” (86106, м. Макіївка, Донецької області, вул. Горького, 1, р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32598706) суму вартості недостачі – 2234,40 грн., витрати по сплаченому держмиту у сумі 102,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оголошено в судовому засіданні.
Суддя Гаврищук Т.Г.