Справа № 33-420/11                                                                                                    Категорія: 132

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Олійник О.М.

Доповідач :   Ляліна                                                            

     АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ПОСТАНОВА

                                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

       22 вересня   2011 року                                                                                           м. Вінниця

             Суддя  апеляційного суду Вінницької області Ляліна Л.М.  розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2   на постанову Ленінського   районного суду м. Вінниці від 02 вересня     2011 року, -

                                                        В с т а н о в и л а :

             Постановою Ленінського  районного суду м. Вінниці від 02 вересня    2011 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУ п АП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців.

             Згідно матеріалів справи, 04.08.2011 року о  09 год.30 хв. в м. Вінниці, по вул. Гоголя в районі будинку №1, водій ОСОБА_2, керуючи автобусом  «Мерседес - Бенц», н/з НОМЕР_1, не надав перевагу в русі пішоходу ОСОБА_3, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу, що призвело до наїзду та отримання тілесних ушкоджень пішоходом ОСОБА_3, чим порушив п. 18.1 ПДР України.

             В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2  ставить питання про зміну постанови Ленінського   районного суду м. Вінниці від 02 вересня    2011 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУ п АП в частині заміни адміністративного  стягнення у вигляді штрафу, так як судом першої інстанції  не враховані всі пом’якшуючі його вину обставини.

            Вислухавши пояснення ОСОБА_2 який підтримав доводи викладені  в апеляції, дослідивши матеріали адміністративної  справи,  вважаю, що апеляція останнього підлягає до задоволення.

             Судом безспірно встановлено, що 04.08.2011 року ОСОБА_2  вчинив порушення п.18.1  правил дорожнього руху, що призвело до наїзду та отримання тілесних ушкоджень пішоходом .

             Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУ п АП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія АВ № 210986 від 10.08.2011 року та доповненнями до протоколу про адміністративне правопорушення.

             Однак в порушення вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного  стягнення суддя  в повній мірі не врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

             Враховуючи те, що ОСОБА_2  повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, просить його суворо не карати, вперше притягується до адміністративної відповідальності, на його утримані знаходиться малолітня дитина,   а також те, що права йому потрібні у робочих цілях, так як  він працює водієм на маршрутному таксі, і це є єдиний його заробіток , щоб забезпечувати  сім»ю,   а тому  вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення  у вигляді штрафу.

             Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.  293, 294 КУ п АП, -

                                                П О С Т А Н О В И Л А :

             Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , - задовольнити.

             Постанову Ленінського   районного суду м. Вінниці від  02 вересня  2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУ п АП  ОСОБА_2, - змінити. Застосувати до ОСОБА_2  адміністративне стягнення за ст. 124 КУ п АП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425  гривень

             Суддя:

З оригіналом вірно: