КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

13.02.08 р.                                                                                                    № 14/149                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Андрейцева  Г.М.

Судді :                                                                                          

                                                                                                                 Писана  Т.О

                                                                                                                 Фаловська  І.М.

при секретарі судового засідання: Лисунь Г.Д.,

розглянувши апеляційну скаргу військової частини А 1356 на рішення господарського суду Полтавської області від 02.08.2007 року

у справі № 14/149 (суддя Іваницький О.Т.)

за позовом прокурора Червонозаводського району міста Харкова в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні», м. Харків

до відповідача військової частини А 1356, м. Миргород Полтавської області

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, м. Полтава

про стягнення 3400 грн.

В судове засідання з’явились представники сторін:

від прокуратури: не з’явилися;

від позивача: Нечитайло В.І. –представник, довіреність № 249 від 16.01.08 р.;

від відповідача: Перепелиця Є.І. –представник, довіреність № 170 від 29.01.08 р.;

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з’явилися.

Обставини справи:

Прокурор Червонозаводського району міста Харкова звернувся до господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні» (далі –позивач) з позовною заявою до військової частини А 1356 (далі –відповідач) про стягнення 3400 грн. штрафу за порушення законодавства про електроенергетику.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.03.2007р. до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.08.2007р. позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, військова частина А 1356  звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в справі № 14/149 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.98 ГПК України, за апеляційною скаргою військової частини А 1356  Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 15.01.2008р. порушено апеляційне провадження у справі № 14/149. Ухвалою від 30.01.2008р. розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представників позивача, прокурора.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.02.2008р. здійснена заміна у складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М., судді Писана Т.О., Фаловська І.М.

Прокурор та третя особа не скористалися наданим процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні апеляційного господарського суду, про час, дату та місце засідання суду були належним чином повідомлені ухвалою суду від 30.01.2008р. Враховуючи, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов’язковою, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, відсутність представників прокурора, третьої особи не перешкоджає розгляду по суті апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути залишено без змін, а апеляційна скарга –без задоволення з таких підстав.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі. Тобто апеляційний суд повторно перевіряє відповідності нормам матеріального та процесуального права вимогу, заявлену позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що Відокремленим підрозділом Регіональною державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Північному регіоні здійснено перевірку за дотриманням чинного законодавства та проведено обстеження технічного стану електричного обладнання відповідача і обстеження на відповідність рівня надійності електропостачання вимогам категорійності струмоприймачів, про що було складено акт-обстеження №П-184-1 від 21 березня 2006 року.

За результатами обстеження відповідачу було видано обов'язкові для виконання приписи № П-184-1/1 та № П-184-1/2 від 21.03.2006р. про усунення виявлених порушень, які відповідач у встановлений термін не виконав, що підтверджується актом перевірки № П-639-1 від 22.09.2006р.

Старшим державним інспектором України з енергонагляду у Полтавській області за порушення законодавства про електроенергетику та за невиконання приписів на відповідача згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику»та Положення про порядок накладення на суб’єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1312 від 21.07.1999р., накладено штраф у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 3400 грн., про що винесено постанову № ПП-68 від 10.11.2006р.

Загальні підстави застосування і розмір майнових санкцій наведені у ст. 27 Закону «Про електроенергетику».

Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 3 ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»).

У цій статті Закону також зазначено, що оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку. Санкції, передбачені частиною восьмою статті 24, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 26 та частиною третьою цієї статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок накладання на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, штрафи за порушення законодавства про електроенергетику накладаються на суб'єктів господарської діяльності за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій.  

Пунктом 6 Положення визначено, що державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право накладати на суб'єктів господарської діяльності штрафи за правопорушення, передбачені в абзаці третьому пункту 2 цього Положення, - у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач повинен сплатити штраф протягом 30 днів із дня винесення постанови про його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку (п. 10 зазначеного Положення).

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки передбачені статтями 33, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», статтями 2, 29 Господарського процесуального кодексу України тощо.

Згідно зі статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»однією із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств з часткою державної власності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. у справі про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному судочинстві, прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів, чи в чому існує загроза інтересам держави, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Аналогічне положення містить і частина 3 статті 2 ГПК України.

Згідно з Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади»від 15.12.99р. № 1573/99 з метою вдосконалення структури органів виконавчої влади та підвищення ефективності державного управління внесено зміни до структури центральних органів виконавчої влади та затверджено систему їх реалізації, якою визначено, що до складу органів виконавчої влади України входить Міністерство палива та енергетики України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про електроенергетику»та пункту 1 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженого КМУ від 17.05.02р. № 655, державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (Держенергонагляд), яка підпорядкована безпосередньо Мінпаливенерго в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд цим положенням та діє у складі державного підприємства, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об’єднаною енергетичною системою України та його територіальних структурних підрозділів. Таким державним підприємством є «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке підпорядковане Мінпаливенерго України і засновано на державній власності.

Статтею 5 Закону України «Про електроенергетику»визначено, що однією із засад державної політики в енергетиці є створення умов безпечної експлуатації об’єктів електроенергетики, а також забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про електроенергетику», державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право давати споживачам обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів та застосовувати в установленому законом порядку санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів. За ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Суми штрафу зараховуються до державного бюджету України.

ДП НЕК «Укренерго»і відповідач не перебувають в господарських відносинах. Держенергонагляд, який входить до структури позивача, здійснює контролюючі функції. За таких обставин зазначений прокурором позивач є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Предметом позову у даному випадку є не інтереси конкретної юридичної особи, а інтереси держави в забезпеченні цілісності об'єднаної енергетичної системи України та бюджетної системи України, функціонування якої є необхідним для здійснення державою інших суспільно необхідних функцій.

Колегія суддів враховує також той факт, що постанова про накладання штрафу не була оскаржена відповідачем в установленому законом порядку і на час розгляду справи є чинною.          (|і

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування,   не   можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у відповідності до ст.ст.32-34,36 ГПК України не надав належних доказів, не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень у апеляційній скарзі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази, які дають підстави задовольнити їх повністю та стягнути з відповідача в доход держбюджету України 3400,00 грн. - штрафу, судові витрати.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення  господарського суду Полтавської області, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правильність застосування норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції; судом повністю з’ясовано всі обставини справи; висновки, викладені в рішенні суду, відповідають обставинам справи та є доведеними. За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Полтавської області у справі № 14/149 відсутні.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Полтавської області від 02.08.2007 року в справі № 14/149 залишити без змін, а апеляційну скаргу військової частини А 1356 –без задоволення.

2. Справу № 14/149 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                     Андрейцева  Г.М.

Судді :                                                                                

                                                                                                                   Писана  Т.О

                                                                                                                   Фаловська  І.М.

Дата відправки