Справа № 11-470/2006року Головуючий в 1-й інстанції Намистюк В.С.
Категорія ст.ст. 296 ч.1,122 ч.1 КК України Доповідач Лінник П.О.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 року колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого Ковтуна В.П., суддів Лінника П.О., Кульбаби В.М., з участю прокурора Кондратюка П.В., захисника ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Волочиського районного суду від 11 травня 2006 року. Цим вироком
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого засуджено:
· за ст. 296 ч.І КК України на 2 роки обмеження волі;
· за ст. 122 ч. 1 КК України на два роки позбавлення волі.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно на два роки позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_2 звільнено з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 залишена попередня, підписка про невиїзд. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 5394 гривень та 62 коп. матеріальної та 750 гривень моральної шкоди.
ОСОБА_2 засуджено за те, що він 6 липня 2005 року біля 1-ї години ночі знаходячись біля бару ІНФОРМАЦІЯ_3, розташованого АДРЕСА_2, грубо порушивши громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявивши особливу зухвалість умисно побив потерпілого ОСОБА_3 спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді вивиху лівого передпліччя з переломом головки променевої кістки, що потягли тривалий розлад здоров'я, та побив потерпілого ОСОБА_4 розбивши йому губу та заподіявши садна на лобі і обличчі.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_2 не оскаржуючи вірності кваліфікації його злочинних дій за ст. 122 ч.І, 296 ч.І КК України, повного доведення його вини у скоєнні цих злочинів та призначеного покарання посилається на те, що суд необгрунтовано стягнув з нього на користь потерпілого 5394 грн. 62 коп. матеріальної шкоди, в той час як таке питання під час судового слідства належним чином не досліджувалось, як і не досліджувалось питання чи була необхідність до лікування потерпілого в військовому шпиталі ім. академіка Бурденко який знаходиться в іншій державі.
З цих підстав і просить вирок суду в частині стягнення з нього матеріальної шкоди на корить потерпілого ОСОБА_3 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В доповненні до апеляції апелянт зазначає, що при проведенні досудового слідства було грубо порушено його право на захист, поскільки слідчим було відмовлено в його законній вимозі мати захисника при проведені слідчих дій.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника на підтримку апеляції, пояснення потерпілого ОСОБА_3 в заперечення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова палата -
знаходить
що апеляція засудженого підлягає до часткового задоволення.
Суд обгрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у скоєнні ним злочинів передбачених ст..ст. 122 ч.І, 296 ч.І КК України при викладених у вироку обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у судовому засіданні доказам і не оспорюється будь-ким із учасників судового розгляду в тому числі і засудженим ОСОБА_2, який повністю визнав свою вину у вчинених злочинах при викладених у вироку суду обставинах, в чому щиросердечно розкаявся, та потерпілим ОСОБА_3.
Злочинні дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст. ст. 122 ч. 1 296 ч.І КК України.
Міра покарання засудженому ОСОБА_2 призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Доводи засудженого ОСОБА_2 про порушення його права на захист під час проведення досудового слідства не заслуговують на увагу.
З протоколу про забезпечення підозрюваному ОСОБА_2 права на захист від 25.02.2006 року вбачається, що ним було заявлено клопотання мати захисника ОСОБА_5. Таке клопотання згідно постанови слідчого від 25.02.2006 року було задоволено (л.с. 52-53). Всі послідуючі слідчі дії проводились за участю адвоката ОСОБА_5 (л.с. 61, 63, 64, 86, 87).
З цих підстав, доводи засудженого ОСОБА_2 про порушення його права на захист, є безпідставними.
Доводи засудженого ОСОБА_2, що викладені в апеляції про необгрунтоване стягнення з нього на користь потерпілого ОСОБА_3 5394 грн. 62 коп. матеріальної шкоди, судова палата знаходить такими, що підлягають до задоволення за таких підстав.
Вирішуючи питання цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 про стягнення на його користь матеріальної шкоди в сумі 5394 грн. 62 коп. із засудженого ОСОБА_2 суд зазначив у вироку, що позов підлягає до задоволення згідно поданих ним доказів.
Однак самі докази, що були долучені до матеріалів кримінальної справи в судовому засіданні, належним чином не досліджувались. Сам потерпілий ОСОБА_3 в судових дебатах, які проводилися двічі, позов не підтримував.
Із страхового полісу за НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 придбаного ним 2.12.2005 року в Страховій компанії військової медицини Російської федерації вбачається, що він складається із страхової суми 18500 російських рублів та страхового внеску в сумі 3434 рублів (л.с. 119), що разом становить 21934 рублі.
З долучених до страхового полісу квитанцій за НОМЕР_2 та НОМЕР_3 вбачається, що ці суми за добровільне медичне страхування внесені в сумі значно більшій ніж зазначена у страховому полісі.
Крім того, з правил за №62 „Добровільного медичного страхування громадян" вбачається, що таке страхування громадян здійснюється з метою надання громадянам медичних послуг на підставі Програми Добровільного медичного страхування.
Об'єктом медичного страхування являється страховий ризик, зв'язаний з витратами на надання медичної допомоги при виникненні страхового випадку під час дії страхового полісу, а вказаний договір страхування втрачає свою дію у випадку закінчення його строку (л.с. 119). Сам договір страхування був укладений 2.12.2005 року і його строк дії був 2 місяці.
З виписки хвороби ОСОБА_3 вбачається, що під час лікування в шпиталі імені академіка М.М. Бурденко він проходив курс лікування від лівостороннього пневмотораксу (л.с. 107).
Однак всі ці питання цивільного позову в судовому засіданні належним чином не досліджувались, в той час як відповідно до вимог закону, позивач повинен довести в судовому засіданні, що така матеріальна шкода йому була спричинена саме відповідачем по справі.
З цих підстав вирок суду щодо ОСОБА_2 в частині стягнення з нього матеріальної шкоди підлягає до скасування з поверненням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова палата, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовільнити частково.
Вирок Волочиського районного суду від 11 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 в частині цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 - скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі в порядку цивільного судочинства.
В решті цей вирок залишити без зміни.
Головуючий /підпис/
Судді/підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду П.О. Лінник