Судове рішення #1887437
21/249-07


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


19.03.2008                                                                                   Справа № 21/249-07  

              Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:       

головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Саксанова В.Б., довіреність від 08 лютого 2008 року № 114; Завалко Ю.М. –головний лікар, розпорядження від 30 вересня 2005 року № 119-р;

від відповідача –Пузерей О.В., довіреність від 18 березня 2008 року б/н; Суменков О.Р.,  довіреність від 10 липня 2007 року б/н;

від третьої особи –не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2007 року у справі № 21/249-07

за позовом Комунального закладу “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня”, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства “Вівон”, м. Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство “Квант”, м. Харків

про зобов’язання виконати дії, -

ВСТАНОВИВ:


Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2007 року у справі № 21/249-07 (суддя Алмазова І.В.) визнано недійсним договір від 20 вересня 2005 року № 182 в частині пункту 1 –зобов’язань постачальника “установити та налагодити обладнання, провести навчання персоналу та проводити гарантійне обслуговування на протязі не менше 1 року та післягарантійне обслуговування”; в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що умовами договору від 20 вересня 2005 року № 182 не встановлено порядок, обсяги, умови, терміни та вартість робіт зі встановлення, налагодження та гарантійного обслуговування обладнання і навчання персоналу лікарні, а відповідач не має ліцензії на виконання вказаних робіт, внаслідок чого судом зроблений висновок про недодержання сторонами при укладенні договору вимог ч.ч.1-3, 5,6 ст.203 ЦК України, що з’явилось підставою для визнання договору частково недійсним на підставі п.1 ст.83 ГПК України із відмовою в задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача виконати договірні зобов’язання в цій частині..

Не погодившись з рішенням суду позивач –КЗ “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність викладених у рішенні висновків обставинам справи, неповне з’ясування обставин справи просить рішення скасувати і постановити нове про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що господарським судом неправомірно відхилено клопотання про залучення до участі у справі виробника спірного обладнання ТОВ ВП “Квант”. Також позивач, з посиланням на положення ст.ст.179, 180 ГК України, ст.ст.626, 638 ЦК України вказує про досягнення між сторонами згоди по всіх істотних умовах договору та прийняття відповідачем зобов’язання по встановленню і налагодженню обладнання, проведення навчання персоналу та гарантійного і післягарантійного обслуговування, що виходило з умов проведеного тендеру.

Відповідач –ПП “Вівон”, у поданому відзиві проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення. Зазначає про виконання ним договоріних зобов’язань у повному обсязі.

Третя особа –ТОВ ВП “Квант”, у поданому відзиві проти апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що монтажні, пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу не були виконані з вини позивача, які не надав приміщення з відповідністю встановленим нормам для встановлення спірного рентгенологічного обладнання. При виконанні робіт було встановлено несправність обладнання, яке сталося через неналежні умови зберігання та великий термін відсутності експлуатації, у зв’язку з чим відповідальність за неможливість введення обладнання в експлуатацію покладається на позивача.

В порядку ст.77 ГПК України, у зв’язку з залучення до участі у справі у якості третьої особи ТОВ ВП “Квант”, розгляд справи відкладався з 05 березня 2008 року до 19 березня 2008 року.


Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.


20 вересня 2005 року між позивачем –Комунальним закладом “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня” (замовник) та відповідачем –ПП “Вівон” (постачальник) згідно з рішенням тендерної комі сії від 08 вересня 2005 року № 54 укладений договір поставки продукції № 182 /а.с.9-11/, предметом якого є поставка постачальником замовнику устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного відповідно до специфікації, яка є невід’ємною частиною договору. Постачальник зобов’язався поставити, установити та налагодити обладнання, провести на вчання персоналу та проводити гарантійне обслуговування на протязі не менше 1 року та післягарантійне обслуговування, а замовник зобов’язався прийняти товар згідно специфікації і своєчасно здійс нити його оплату  (п.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору ціни постачальника за товар за угодою визначаються тендером, включають вартість транспортування товару і залишаються незмінними на весь час дії договору, крім випадку їх зміни на ринку України, підтвердженої відповідними документами. В такому разі зміна цін здійснюється в межах загальної суми договору, яка є незмінною на весь час його дії, і лише на підставі додаткового узгодження між замовником та постачальником, про що складаєть ся письмовий документ. Загальна сума договору становить 829400 грн.

Згідно п.5.1 договору Оплата за по ставлений товар проводиться після відвантаження товару на адресу замовника і згідно представ лених постачальником відповідних документів в термін до 30 днів з дня поставки товару.

За видатковою накладною від 26 вересня 2005 року № 361 /а.с.14/ відповідач ПП “Вівон” поставив позивачу комплект Рентгенодіагностичного комплексу на 3 робочих місця з підсилювачем рентгенівського зображення та цифровим приймачем КРД-50 Індіаком-02 вартістю 829400 грн., який прийнятий відповідачем за Актом прийняття-передачі основних засобів та приймальним актом від 26 вересня 2005 року № 73 а.с.15,16/.

На виконання умов договору  позивачем платіжним дорученням від 27 вересня 2005 року № 1878 здійснено оплату за поставлений товар у повному обсязі /а.с.17/.

В листопаді 2007 року позивач –Комунальний заклад “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП “Вівон”, в якому просив зобов’язати останнього належним чином виконати зобов’язання за договором поставки від 20 вересня 2005 року № 182 –установити та налагодити комплект поставленого Рентгенодіагностичного комплексу і провести навчання персоналу КЗ “ДОКПЛ” щодо роботи на ньому.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що до цього часу установка та налагодження поставленого обладнання не здійснено, навчання персоналу не проведено. На підставі ст.530 ЦК України ним на адресу відповідача направлявся лист досудового попередження від 20 вересня 2007 року № 1063 з проханням у семиденний строк установити та налагодити поставлений комплект спірного обладнання з подальшим гарантійним і післягарантійним обслуговуванням і провести навчання персоналу лікарні щодо роботи на ньо му, на що відповідач листом від 21 вересня 2007 року № 197 зобов’язався здійснити введення в експлуатацію до 01 жовтня 2007 року, однак  до цього часу вказані зобов’язання відповідачем не виконані.

З висновком господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог погодитись не можна.

Як встановлено ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем –ПП “Вівон” передбачений п.1 договору поставки продукції від 20 вересня 2005 року № 182 обов’язок щодо встановлення та налагодження поставленого обладнання та проведення навчання персоналу не виконаний, доказів виконання зобов’язання в цій частині відповідачем не надано.

Судова колегія визнає невірним висновок суду першої інстанції при відмові в задоволенні позову про визнання частково недійсним договору поставки від 20 вересня 2005 року № 182 на підставі ст.83 ГПК України, ст.ст.203, 215 ЦК України з посиланням на відсутність у відповідача права на проведення вказаних робіт та невстановлення сторонами в договорі умов щодо порядку, обсягів, термінів та вартості цих робіт.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Згідно ч.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

У відповідності з положеннями ст.180 ГК України, ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, коли сторонами в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови, визнані такими за законом або є необхідними для договорів даного виду, а також умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається із договору, сторонами визнано як істотну умову договору від 20 вересня 2005 року № 182 покладення на постачальника зобов’язання по встановленню, налагодженню обладнання, проведення навчання персоналу та гарантійного і післягарантійного обслуговування.

Закріплення сторонами в договорі поставки вказаної умови відповідає волевиявленню сторін, не суперечить вимогам законодавства та не може бути підставою для визнання договору в цій частині недійсним.

Також, судова колегія вважає за необхідне відмітити, що прийняття постачальником зобов’язання по встановленню, налагодженню, обслуговуванню обладнання та навчання персоналу не свідчить про обов’язок відповідача виконати вказані роботи особисто.

Законом допускається покладення виконання обов’язку боржника на іншу особу.

Відповідно до ст.528 ЦК України, ст.194 ГК України виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Як вбачається із матеріалів справи, у складі поданої відповідачем для участі у тендері документації міститься гарантійний лист виробника поставленого медичного обладнання –ТОВ ВП “Квант” від 14 червня 2005 року № 148-Т /а.с.115/ про зобов’язання останнього проводити роботи з гарантійного, післягарантійного обслуговування обладнання, монтажу, пусконалагоджувальних робіт, навчанню медичного та технічного персоналу. Також, відповідачем подано укладений з ТОВ ВП “Квант” договір про сумісну діяльність та співробітництво від 04 травня 2005 року № 01/05-4 /а.с.116-116/.

Згідно п.8.2 договору поставки від 22 вересня 2005 року № 22/09, укладеного між ПП “Вівон” та ТОВ ВП “Квант” останній зобов’язався виконати монтажні, пусконалагоджувальні роботи, провести навчання персоналу, а також здійснювати гарантійне обслуговування поставленого обладнання протягом 12 місяців /а.с.28/.

Таким чином, при покладенні на ПП “Вівон” як постачальника за договором від 20 вересня 2005 року № 182 зобов’язання зі встановлення та налагодження обладнання, проведення навчання персоналу та гарантійного і післягарантійного обслуговування обладнання йдеться про обов’язок відповідача забезпечити виконання вказаних робіт .

Оскільки відповідачем –ПП “Вівон” зазначений обов’язок не виконаний, судова колегія вважає за можливе задовольнити позовні вимоги і зобов’язати відповідача виконати зобов’язання в цій частині.

Що стосується апеляційної скарги позивача з урахуванням клопотання про уточнення апеляційних вимог /а.с.31-32/, то вона підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено ч.3 ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються  і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позивачем –КЗ “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня” не заявлялись позовні вимоги до залученої до участі у справі судом апеляційної інстанції третьої особи ТОВ ВП “Квант”, також, в позовній заяві не заявлялись вимоги щодо зобов’язання відповідача проводити гарантійне та післягарантійне обслуговування поставленого обладнання, у зв’язку з чим вказані вимоги розгляду не підлягають.

Клопотання позивача про накладення арешту на грошові кошти ПП “Вівон” та ТОВ ВП “Квант” в порядку забезпечення позову судовою колегією відхилено, оскільки відповідач і третя особа грошових зобов’язань перед позивачем не мають.


З урахуванням вищезазначеного рішення господарського суду, у зв’язку з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, неповним з’ясуванням обставин справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.  

Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача.


Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -


ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу Комунального закладу “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2007 року у справі № 21/249-07 скасувати.

Позов задовольнити.

Зобов’язати Приватне підприємство “Вівон” виконати зобов’язання за договором поставки продукції від 20 вересня 2005 року № 182 –установити та налагодити комплект Рентгенодіагностичного комплексу на 3 робочих місця з підсилювачем рентгенівського зображення та цифровим приймачем КРД-50 Індіаком-02, і провести навчання персоналу Комунального закладу “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня” щодо роботи на ньому.

Стягнути з Приватного підприємства “Вівон” на користь Комунального закладу “Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня” витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн., витрати на подання апеляційної скарги –42 грн.50 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.



Головуючий                                                                                              О.В.Голяшкін


Судді                                                                                                          Л.М.Білецька


                                                                                                                І.М.Науменко

З оригіналом згідно

Помічник судді                                                                                 В.А. Медяник

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація