Справа №  1-130/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 року                                                                                                    смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

в складі           головуючого: судді  Кульбаби А.В.,

при секретарі: Білоус Г.В.,

з участю           прокурора: Яковенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ярмолинці кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка м. Чорнобай  Чорнобайського району Черкаської області, жителька АДРЕСА_1, громадянка України, циганка,  освіта середня, не одружена, безробітна, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3р.н., раніше судима:

1) 31.01.2001 р. Тальновським районним судом Черкаської області за ст. 140 ч. 3 КК України  (ред. 1960 року)  позбавлення волі на 3 роки 6 місяців;

2)12.08.2005 р. Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області за ст. 185 ч.2 КК України   

до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

3)   30.11.2006 р. Звенигородським районним судом Черкаської області  ст. 185 ч. 3 ст. до 4-х років позбавлення волі.

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1 11 травня 2011 року близько 11-ї години в с. Жилинці Ярмолинецького району під приводом скупки пір’я, квасолі та інших речей ходила по вулицях с. Жилинці Ярмолинецького району. Проходячи по вулиці Пушкіна, вона побачила, що на одному з господарств відсутні господарі, після чого пройшла на дане господарство та спробувала відчинити двері. Двері виявилися не зачиненими, і ОСОБА_1, гукнувши господарів, впевнилася, що вони в будинку відсутні, вирішила вчинити крадіжку з даного будинку.

Реалізовуючи свій злочинний умисел на вчинення крадіжки, ОСОБА_1 з метою власної наживи, умисно, таємно проникла в житловий будинок ОСОБА_4 та зайшовши в одну з спальних кімнату, підійшла до шафи і, відчинивши в ній двері, на одній з полиць знайшла грошові кошти в сумі 800 грн. купюрами номіналом по 100 грн. кожна. Дані гроші ОСОБА_1 викрала та поклала в кишеню свого піджака.

В подальшому ОСОБА_1, будучи непоміченою господарями, швиденько вийшла з будинку та господарства і, опинившись на вулиці, швидко пішла в напрямку виходу з с. Жилинці Ярмолинецького району.

По дорозі ОСОБА_1 викрадені гроші передала своєму племіннику ОСОБА_5 та попросила зберігати їх в себе, не розповідаючи про їх походження.

Коли ОСОБА_1 з племінником дійшли в с.Правдівка Ярмолинецького району, то намагалися зупинити попутній транспорт, але були затримані працівниками міліції.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1  свою вину визнала повністю і дала показання, що дійсно, 11.05.2011року близько 8:00 години вона разом із своїм племінником поїхала в с. Жилинці Ярмолинецького району, щоб там купити пір’я. Приїхавши до с. Правдівка, вони вийшли на перехресті та направилися по одній із вулиць даного села. По дорозі запитали, яке є близько село і їм люди сказали, що якщо іти прямо по вулиці, то далі буде с.Жилинці. Саме в дане село вони з племінником і пішли. Прийшовши в с. Жилинці ОСОБА_1 з племінником ішли по одній із вулиць та питали, в кого є пір’я на продаж. При цьому вони ішли порізно. Проходячи по вулиці ОСОБА_1 зайшла на одне з господарств, на якому нікого не було і побачивши, що в будинку даного господарства привідкриті двері, увійшла в будинок. При цьому вона покликала господарів, але ніхто не відгукнувся. Тоді ОСОБА_1, зайшовши в одну з кімнат будинку, підійшла до шафи та почала шукати там гроші. На одній з полиць вона побачила гроші і взяла їх та поставила в кишеню свого піджака. Після цього  вийшла з будинку та пішла на вулицю. Вийшовши на вулицю,  покликала племінника, який був неподалік, і вони пішли з даного села в с. Правдівка звідки планували їхати додому. В с. Правдівка Ярмолинецького району ОСОБА_1 віддала племінникові гроші, які викрала в сумі 800 грн. та 200 грн., які мала з собою. Після цього вони зупиняли транспорт, щоб доїхати в с.Соколівка Ярмолинецького району до родичів. Але до них під’їхали працівники міліції та затримали.

Крім повного визнання підсудною своєї вини, її вина підтверджується фактичними обставинами справи та зібраними по справі доказами, які в судовому засіданні не досліджувалися відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, положення якої підсудній  роз’ясненні і вона не заперечує щодо не дослідження тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.  

Удостовірившись у добросовісності та розумінні змісту ч. 3 ст. 299 КПК України учасниками процесу, суд обмежується лише допитом підсудної та дослідженням матеріалів справи, які характеризують її особу.

Таким чином, дії підсудної ОСОБА_1 органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ч. 3 ст.185 КК України як: таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

                   Обираючи вид та міру покарання,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом’якшують та обтяжують її покарання.

                   Підсудна вчинила тяжкий злочин, посередньо характеризується по місцю тимчасового проживання. Раніше судима  30.11.2006 р. Звенигородським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 4-х років позбавлення волі.

          Підсудна визнала вину у вчиненому злочині, щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, що суд вважає обставинами, що пом’якшують її покарання. Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочинів. Також, суд не враховує обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, - вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки підсудна не знала, що власником викрадених грошей є потерпіла ОСОБА_4, якій виповнилось 60 років. Згідно ч. 3 ст. 67 КК України суд не враховує при призначенні покарання обставину, яка обтяжує покарання підсудної, - вчинення злочину повторно, оскільки ця обтяжуюча обставина передбачена як кваліфікуюча ознака ч. 3 ст. 185 КК України.

                 Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити підсудній покарання в межах санкції статті за вчинений злочин у вигляді позбавлення волі.

          Підстав для застосування до підсудної ОСОБА_1 вимог ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

          Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 81 КПК України.

                   Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

          Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

                 Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередній –взяття під варту.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 11 травня 2011 року.

          Речові докази: грошові кошти в сумі 800 грн., які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - повернути власнику ОСОБА_4. Грошові кошти в сумі 200 грн., які передані на зберігання в фінансову частину Ярмолинецького РВ УМВСУ, стягнути в дохід держави.

                 На вирок  може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Ярмолинецького районного суду                                                                 А.В. Кульбаба