Справа №  2-358/11

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

  головуючого - судді - Шешені М.О.,

при секретарі - Багара Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

  В С Т А Н О В И В:

  ОСОБА_1  звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 08 травня  2010 року вона з відповідачем зареєструвала шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №19. Від даного шлюбу у них народилася одна дитина, а саме  донька — ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Однак, сімейне життя у них не склалося, так як вона з відповідачем мають різні характери та погляди на нього, що призводить до частих непорозумінь та сварок. Тому просить суд розірвати шлюб з відповідачем.

Позивачка  ОСОБА_1 у судове засідання не з”явилася, однак  подала заяву, у якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, також подав заяву,  у якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 08 травня 2010 року  року у  відділі реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління  юстиції Закарпатської області, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження ,  було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 виданого 08 травня 2010 року, актовий запис  №19. Від даного шлюбу у них народилася одна дитина, а саме: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а. с. 6).

Також встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, так як вони мають різні характери та погляди на сімейне життя, що призводить до частих непорозумінь та сварок, а отже збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини.

Згідно ч.1 ст.51 Конституції України шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про

розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно роз”яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”від  21 грудня 2007 року № 11, охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З урахуванням того, що позов подано одним із подружжя, а саме ОСОБА_1, продовжувати подальше спільне життя вона не бажає, а також того, що подальше збереження їхнього шлюбу буде суперечити  їхнім же інтересам, та інтересам їхньої дитини, тому суд вважає, що позов про розірвання шлюбу слід  задовольнити.

Вирішуючи питання про місце проживання дитини після розлучення, суд виходить з наступного.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, при цьому, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір”ю.

Згідно положень, які містяться в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, № 11 від  21 грудня 2007 року, при вирішенні питання про те, з ким із батьків, які проживають окремо, мають проживати неповнолітні діти, суд, виходячи з положень про рівність прав та обов’язків батьків щодо дітей, повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх дітей, при цьому, суд враховує хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання дітей.

Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них, суд вважає, що шлюб між ними слід розірвати.

Згідно ст. 83 ч.1 та ч.3 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв’язку з тим, що позивачка за заявлену нею позовну вимогу про розірвання шлюбу сплатила судові витрати в сумі 8 (вісім) грн. 50 коп., як сплачений судовий збір та  30 (тридцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому суд вважає, що саме ці суми підлягають стягненню з відповідача на її користь.

Тому, на підставі вищевикладеного та керуючись 11, 15, 81, 88, 212-215, 218  ЦПК України, ст.51 Конституції України, ст.ст. 51, 56, 104, 110, 112, 171 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів  – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження та  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,  зареєстрований  08 травня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №  19 – р о з і р в а т и.

Дитину, а саме:  доньку  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження  залишити  проживати при матері  – ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менші ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 жовтня  2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1,  судові витрати в сумі 8 (вісім) грн. 50 коп., як сплачений судовий збір та 30 (тридцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:     М. О. Шешеня