Справа №2-а-706/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          15 липня 2011 року Дубровицький районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Отупор К.М.,

за участю секретаря Катюха К.В.

розглянувши у відкритому судовому засідані справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі та проведення перерахунку розміру пенсії,

в с т а н о в и в:

Позивачка 30.05.2011 року звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними в частині відмови в перерахунку пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Також, просить зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату основної пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 22.05.2008 року.

Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, в якому підтримує заперечення на позов, подане 20.06.2011 року. Суть  заперечень зводиться до того, що виплата додаткової пенсії та доплати потерпілим від Чорнобильської катастрофи потребує фінансування з Державного бюджету України, її обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим Законом, крім Закону про Державний бюджет України.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, подала заяву розгляд справи без її участі, позов підтрима і просить задовільнити в повному обсязі.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини та давши їм належну юридичну оцінку, суд вважає, що позов в частині вимог за період з 30 листопада 2010  року по 30 травня 2011 року, підлягає задоволенню.                              Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно з ч.1 ст. 39 цього Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата до пенсії в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

          Судом також встановлено, що обчислення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, позивачу здійснювалось управлінням ПФУ в Дубровицькому районі Рівненської області на підставі ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  (в редакції Закону України від 28.12.2007 року №107-VІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, виходячи з 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Як встановлено з посвідчення НОМЕР_1 від 13.10.1993 року (а.с.5), позивачка має статус особи, яка проживає на території зони гарантованого добровільного відселення  (категорія 3), є пенсіонером, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.8).

          Дія ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині підвищення розмірів доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, була зупинена на 2007 рік Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.

          В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року таке зупинення дії ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було визнано неконституційним.

          Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, зокрема, були внесенні зміни до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно з якою громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

          Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені зміни були визнані неконституційними і втратили чинність. У зв'язку з цим продовжує діяти попередня редакція ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, що були внесені до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Законом України від 28.12.2007 року були визнані неконституційними.          

          За таких обставин позивачка має право на підвищення (доплату) до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. При розгляді даної справи, суд взяв до уваги принцип верховенства права, передбачений ст.8 Конституції України.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, відмова відповідача у здійсненні перерахунку позивачу підвищення (доплати) до пенсії та додаткової пенсії, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

          На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ч.2 ст.5, ч. 4 ст. 9,ст. ст. 94, 99-100, 158-163, 186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

          Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області неправомірними в частині відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 39,51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 30 листопада 2010  року по 30 травня 2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням виплачених сум, з 30 листопада 2010  року по 30 травня 2011 року.

На підставі п.18 ст.4 Декрету КМ України “Про державне мито” звільнити позивачку від сплати судового збору, як особу, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи третьої категорії.

          Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

          Суддя:   підпис.

          З оригіналом згідно.

          Суддя Дубровицького

          районного суду                                                                                Отупор К.М.