Справа №  2-323/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 1 липня 2011 року                                                                                      смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд   Хмельницької області в складі:  

головуючого   -   судді Кульбаби А.В.

                            при секретарі  Білоус Г.В.,

                       з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна»про визнання договору недійсним з підстав порушення прав споживача,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна»про визнання контракту № 0502092 від 16 травня 2006 року недійсним, стягнення грошових коштів в сумі 51 012 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. В позовній заяві зазначив, що на виконання умов контракту та з метою отримання автомобіля ним на рахунок відповідача за період з травня 2006 року по листопад 2010 року було сплачено грошові кошти в сумі 51 012 грн., що становить його повну вартість. При укладенні даного контракту представники відповідача запевняли його в тому, що автомобіль йому буде наданий в кредит через три місяці після укладення контракту. Саме тільки через те він погодився на його укладання. В іншому випадку, якби він знав, що автомобіль йому не буде наданий навіть після сплати відповідачу повної вартості автомобіля, він не дав би згоди на його укладення. Це свідчить про те, що підприємницька діяльність відповідача нечесна та є такою, яка ввела його як споживача в оману, бо під час пропонування йому, як споживачу, продукції (послуги), була надана інформація в нечіткий, незрозумілий та двозначний спосіб, у зв’язку з чим він не міг зробити свідомий вибір. Крім цього, умовами контракту було передбачено, що відповідач згрупує його контракт з іншими аналогічними контрактами та за рахунок сплачених клієнтами системи внесків та наступних щомісячних чистих та авансових платежів створить Фонд груп, за кошти якого будуть придбані автомобілі, право на отримання яких буде розподілене між клієнтами відповідної групи за результатами проведення асигнаційних актів згідно із контрактом. Таким чином, отримання товару клієнтом є можливим виключно за рахунок залучення інших споживачів  (відповідно до контракту – клієнтів системи). Згідно із даним контрактом до обов’язків відповідача відноситься формування груп, до складу яких входять клієнти системи КАР КРЕДІТ. Отже, як вбачається з викладеного вище спірного контракту, відповідачем здійснено формування та експлуатацію пірамідальної схеми, яка передбачає надання споживачу  системи послуг, спрямованих на придбання товарів за сплачені кошти виключно за рахунок залучення інших споживачів. Це прямо заборонено статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» як дії, що вводять споживача в оману. Відповідачем не заперечується отримання від нього 51 012 грн. Однак, виконавши всі умови контракту, автомобіль так і не отримав. Пункт 2) ч. 1 статті 19 цього ж Закону передбачає, що нечесна підприємницька практика включає діяльність, що вводить споживача в оману. Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми. Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» усі правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними. Також зазначив, що вищевказаний контракт є недійсним, оскільки він суперечить Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», так як згідно ч. 1 ст. 5 та ч. 1 ст. 7 цього Закону відповідач не є фінансовою установою і не має права здійснювати діяльність з надання фінансових послуг. Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Частина 1 статті 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.          Крім цього, згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Порушення його прав споживача завдало йому моральної шкоди, розмір якої він оцінює в 10 000 грн. Вказана моральна шкода полягає в його моральних стражданнях та переживаннях, адже його душевний стан пригнічений внаслідок нечесного відношення до нього з боку відповідача.

          Представник відповідача до суду подав заперечення, в яких зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України позивачем не надано жодного належного доказу  для доведення тих обставин, на які він посилається. Зазначає, що позивачем не доведено введення його в оману, оскільки в діях відповідача відсутній умисел. Також стверджує, що діяльність відповідача не підпадає під ознаки фінансової діяльності. Крім цього, відповідач не створює пірамідальну схему, а своєю діяльністю намагається допомогти споживачам отримати бажаний товар з найменшими витратами для самих споживачів. І порівняння адміністрування придбання товарів у групах з пірамідою є повною нісенітницею, тому що в пірамідальній схемі все рівно залишаються споживачі, які не зможуть отримати грошову компенсацію, а в адмініструванні кожен з учасників, при умові належного дотримання умов договору, отримує бажаний товар; група, в яку входив позивач, є закритою і стосується лише клієнтів системи, які в неї входять, і ні в якій мірі не залежить від членів інших груп. Крім цього, вказує, що позивачем не надано доказів заподіяння відповідачем моральної шкоди.

          В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задоволити позов та визнати контракт недійсним і стягнути з відповідача сплачені кошти в сумі 51 012 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити в позові в повному обсязі.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити частково.

          Судом встановлено, що 16 травня 2006 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Філдес Україна»укладено контракт № 0502092 (далі – Контракт).

          Згідно ч. 1, 2 ст. 1 Контракту предметом контракту є надання особі, що уклала контракт, послуги по адмініструванню системи, що умовно називається CAR CREDIT (КАР КРЕДІТ), з метою придбання автомобіля в групі. Організатором і адміністраторм системи є ДП «ФІЛДЕС УКРАЇНА», в подальшому – «Філдес». Під час реалізації предмету дійсного контракту сторони постановляють, що «Філдес» бере на себе відповідальність за виконання зобов’язань, що випливають з дійсного контракту для забезпечення прав клієнтів, а клієнт бере на себе зобов’язання, що випливають для нього з цього контракту.

          Як вбачається з ідентифікатора контракту, який є невід’ємною частиною Контракту, передбачена марка і модель автомобіля –ВАЗ 21070, вартість автомобіля –29 740 грн., графік внесків -  84, вступний внесок –1070, 64 грн. відповідно до яких позивач повинен був сплачувати грошові внески, щоб у майбутньому в нього виникло право на отримання цього автомобіля.

          Відповідно до ст. 2 Контракту член системи вступає до системи після виконання наступних дій –А.1) ознайомлення та підписання загальних умов цього контракту; заповнення ідентифікатора контракту, а також підписання заяви про стан здоров’я; сплати на поточний рахунок відповідача вступного внеску та поточного місячного внеску. А п. А) ст. 5 Контракту передбачає, що член системи зобов’язується вносити щомісячні чергові внески, що випливають з Контракту.

          Позивач сплатив вступний та поточний внесок, що підтверджується копіями квитанцій від 22 травня 2006 р. (а.с. 61) і 16.05.2006р. (а.с. 63).

          Виходячи з умов Контракту визнання (асигнація) автомобіля проходить наступним чином (ст. 6). Кожен клієнт системи, що виконує зобов’язання, які випливають з цього контракту, одержує автомобіль відповідно до принципів асигнації, передбачених в контракті. «Філдес» буде асигнувати (визнавати) продукти, застосовуючи методи, описані в статтях 7 та 8, відповідно до фондів, якими володіють групи.

Так, на виконання умов Контракту позивач ОСОБА_1 сплатив на користь Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» грошові кошти в розмірі 51 012 грн., що підтверджується копіями квитанцій, долучених до справи (а.с. 25-73), одержання яких відповідачем не оспорюється.

          Згідно умов укладеного Контракту було передбачено формування відповідачем системи груп з числа осіб, які підписали аналогічні контракти, як і позивач. Такі члени системи на підставі укладених контрактів зобов’язуються сплачувати: вступний внесок та поточний місячний внесок (п. А.3) ст. 2 Контракту), а також згідно п. А) ст. 5 – вносити щомісячніі чергові внески.

          Стаття 3 «Початок функціонування системи» передбачає, що «Філдес»згрупує цей контракт з іншими аналогічними контрактами, навіть у тому випадку, якщо це буде інший зразок продукту з іншою базовою ціною. Якщо протягом 90 днів, починаючи з дати укладення контакту, не буде створена група системи, «Філдес»поверне члену системи суми, внесені на принципах, визначених у ст. 2, п. Б, абз. Б.2). Після створення групи, «Філдес»надішле чи вручить членам системи формуляр з метою надання можливості сплати повних внесків. Кожен член системи знайде у формулярі-повідомленні свій пароль для доступу до офіційного сайту «Філдес» в мережі Інтернет, порядковий номер у групі та номер групи, до якої відноситься, причому порядкові номери членів системи в межах кожної групи є черговими числами і починаються з числа один.

          Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» усі правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними. Ч. 1 статті 19 цього ж Закону передбачає, що нечесна підприємницька практика включає діяльність, що вводить споживача в оману. Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Таким чином, отримання споживачем продукту (автомобіля) членом системи є можливим виключно за рахунок залучення інших членів системи (споживачів).

          Отже, як вбачається з викладеного вище контракту № 0502092 від 16 травня 2006 року, відповідачем (ПАТ «Філдес Україна») здійснено формування та експлуатацію пірамідальної схеми, яка передбачає надання споживачу послуг, спрямованих на придбання товарів за сплачені кошти, виключно за рахунок залучення інших споживачів, що прямо заборонено ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Правочини, здійснені з використанням такої схеми, є недійсними відповідно до ч. 6 статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Частина 1 статті 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, на підставі вищенаведеного, встановлено, що контракт № 0502092 від 16 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Філдес Україна» спрямований на порушення позивача як споживача, а тому його слід визнати недійсним.

          Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що відповідач не створює пірамідальну схему, а своєю діяльністю намагається допомогти споживачам отримати бажаний товар з найменшими витратами для самих споживачів, оскільки ним не надано суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень.

          Доводи позивача, що вищевказаний контракт є недійсним, оскільки він суперечить Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», так як згідно ч. 1 ст. 5 та ч. 1 ст. 7 цього Закону відповідач не є фінансовою установою і не має права здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, є необґрунтованими. Так, позивачем не доведено, що Приватне акціонерне товариство «Філдес Україна» є фінансовою установою та надає фінансові послуги. Послуги по адмініструванню системи з метою придбання автомобіля в групі згідно ст. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не є фінансовими послугами.

          Також, позивачем не доведено, що при укладенні даного контракту представниками відповідача його було введено в оману і йому була надана інформація в нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб.           

          Крім цього, не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача моральна шкода в розмірі 10 000 грн., адже позивачем не доведено заподіяння йому відповідачем моральної шкоди у зв’язку з наявністю небезпечної для його життя чи здоров’я продукції згідно п. 5) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім цього, відшкодування моральної шкоди не передбаченого і Контрактом від 16.05.2006р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Судові витрати складаються із судового збору в розмірі 510 грн. 12 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачем сплачена в повному обсязі, тому її слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав, тому суму судового збору слід стягнути в повному обсязі з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 212-215 ЦПК України; ст. ст. 3, 203, 215, 216 Цивільного Кодексу України; п. 5) ч. 1 ст. 4, п. 2) ч. 1, п. 7) ч. 3. ч. 6 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»,

вирішив:

                    Позов задоволити частково.

                    Визнати недійсним контракт № 0502092 від 16 травня 2006 року, що укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Філдес Україна».

                    Застосувати двосторонню реституцію та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна», 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, р/р 26009000573027 у ПАТ «Універсал Банк», МФО 322001, ЄДРПОУ 26343631 на користь ОСОБА_1 51 012 грн. (п’ятдесят одну тисячу дванадцять гривень).

                    Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, р/р 26009000573027 у ПАТ «Універсал Банк», МФО 322001, ЄДРПОУ 26343631, на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 120 грн.

                    Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, р/р 26009000573027 у ПАТ «Універсал Банк», МФО 322001, ЄДРПОУ 26343631 на користь держави судовий збір в розмірі 510 грн. 12 коп.

                    В решті позовних вимог відмовити.

          На рішення може бути подано апеляційну скаргу в Апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                    Мотивувальна частина рішення виготовлена  4 липня 2011 року.

Суддя                                                                                                                А.В. Кульбаба