СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
12 березня 2008 року | Справа № 2-11/11862-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Сотула В.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача, Леміш Раїса Григорівна, довіреність № б/н від 13.10.06, Закрите акціонерне товариство "Кримакціонер";
представник відповідача, Патраш Володимир Іванович, довіреність № 3232/10 від 31.05.08, Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 27 листопада 2007 року у справі № 2-11/11862-2007А
за позовом закритого акціонерного товариства "Кримакціонер" (вул. Київська, 83-б, Сімферополь, 95034)
до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а, Алушта, 98500)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач, закрите акціонерне товариство «Кримакціонер», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0007652301/0 від 15.08.2007 р. на суму 1495,50 грн. та № 0007652301/0 від 15.08.2007 р. на суму 340,79 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя А.С. Цикуренко) від 27.11.2007 у справі № 2-11/11862-2007А позов закритого акціонерного товариства "Кримакціонер" до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задоволено.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити на підставі невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи та у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 12.03.2008, у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Плута В.М. на суддю Сотула В.В.
У судовому засіданні 12.03.2008 представники сторін підтримали зміст своїх вимог та заперечень.
Переглянувши постанову суду першої інстанції у відповідності до правил статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Закрите акціонерне товариство «Кримакціонер» зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної республіки Крим 25.12.1990 р. і взято на облік в ДПІ в м. Алушта.
08.08.2007 р. співробітниками ДПІ в м. Алушта була проведена виїзна позапланова комплексна документальна перевірка Алуштинського філіалу закритого акціонерного товариства «Кримакціонер»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 03.08.2007 р., про що складений відповідний акт перевірки № 1058/23/25627409 від 08.08.2007 р.
Вказаною перевіркою встановлені порушення з боку позивача п.п. 7.2.1 п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що привело до заниження податку на додану вартість в сумі 997,00 грн., у тому числі по періодам : в квітні 2004 р. - на 50,00 грн.; в травні 2004 р. на 340.00 грн.; в червні 2004 р. - на 358,00 грн.; в липні 2004 р. - 98,00 грн.; у вересні 2004 р. - на 32,00 грн.; в жовтні 2004 р. - на 96,00 грн.; в листопаді 2004 р. —на 23,00 грн.; при перевірці правильності нарахування податку з реклами встановлено порушення статті 11 Декрету КМУ «Про місцеві податки та збори»та Положення про податок з реклами, затвердженого рішенням 20 сесії Алуштинського міськвиконкому від 25.02.2005 р., встановлено заниження податку на рекламу за 1 квартал 2005 р. в сумі 0,79 грн., також в порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»не подано в ДПІ в м. Алушта звіт з податку на рекламу за 1 квартал 2005 р.
На підставі вказаного акту перевірки, податківцями винесені податкові повідомлення-рішення: № 0007662301/0 від 15.08.2007 р., яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 0,79 грн. податку з реклами та 340,00 грн. штрафних санкцій; № 0007652301/0 від 15.08.2007 р., яким визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 997,00 грн. податку на додану вартість та 498,5 грн. штрафних санкцій.
Переглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції прийнято у повній відповідності до вимог адміністративного законодавства, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, проведеною перевіркою встановлено завищення за період, за який зроблено перевірку, податкового кредиту на 997,00 грн., зазначене сталося, як визначено в акті перевірки, внаслідок включення до складу податкового кредиту сум, не підтверджених податковими накладними. Так, за твердженням відповідача, у наданих до перевірки податкових накладних, включених до складу податкового кредиту, не вказана номенклатура товарів, їх кількість та ціна продажу без врахування податку.
Згідно з п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У відповідності до п. 7.4.5 статті 7 цього Закону у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були представлені копії податкових накладних, які підтверджують сплату податку на додану вартість у відповідний період, що перевірявся.
Крім того, як цілком правомірно зауважив суд першої інстанції, в акті перевірки податкової інспекції зазначено, що при проведенні перевірки позивача декларації здавались у повному обсязі відповідно до діючого законодавства, загальна сума податкових зобов'язань склала 143902,00 грн. (ПДВ - 28780,00 грн.), що відповідає поданим деклараціям.
З врахуванням того, що положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачена відповідальність платника податків за складення податкових накладних з порушенням норм п.п. 7.2.1, а також не передбачена внаслідок цього порушення відсутність права покупця на нарахування податкового кредиту, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що самі по собі недоліки при заповненні податкових накладних, що виявлені податкової інспекцією при проведенні перевірки, не є підставою для визнання податкових накладних недійсними та не свідчить про їх неналежне оформлення.
Крім того, судова колегія приймає до уваги той факт, що досліджені податкові накладні зазначають товари за номерами товарних накладних, які в повному обсязі містять відомості щодо номенклатури товару, його кількості, ціни та вказівкою суми податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків.
Крім того, як було встановлено судом, згідно з рахунком-фактурою № СФ-0000161 Кримське виробниче підприємство «Октава-Юг»виготовило для позивача інформаційну табличку розміром 300x500 вартістю 79,20 грн., стосовно чого була виписана витратна накладна від 25.03.2005 р. № РН-0000148 на суму 79,20 грн., в якій не вказаний податок на рекламу, на підставі чого податкова інспекція в акті перевірки № 1058/23/25627409 від 08.08.2007 р. зробила висновок про те, що ЗАТ «Кримакціонер»порушило вимоги статті 11 Декрету КМУ «Про місцеві податки та збори» та Положення про податок з реклами, затвердженого рішенням 20 сесії Алуштинського міськвиконкому від 25.02.2005 р., що призвело до заниження податку на рекламу за 1 квартал 2005 р. в сумі 0,79 грн.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про рекламу»реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджений у всякій формі та всяким способом, яка призначена формувати чи підтримувати свідомість споживачів реклами та їх інтерес відносно такої особи чи товару.
Згідно з пунктом 1 Положення про податок з реклами, затвердженого рішенням 20 сесії Алуштинського міськвиконкому від 25.02.2005 р., - податок з реклами сплачується з усіх видів об'яв та повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою з використанням засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитків, інших технічних засобів, майна та одягу: на вулицях, трасах, будівлях, площах, транспорті та інших містах. Таким чином, якщо суб'єкт господарювання розміщує або виробляє загальну рекламу іншого рекламодавця, він зобов'язаний нараховувати податок з реклами із рахунку тарифів на платні послуги за розміщення реклами, затверджених для розрахунків зі сторонніми організаціями.
Як вбачається із змісту інформаційної таблички, яка була виготовлена Кримським виробничим підприємством «Октава-Юг», й про що вірно вказано судом першої інстанції, вона є лише носієм інформації щодо режиму роботи аптеки № 15, належної ЗАТ «Кримакціонер», будь-якої інформації про особу чи товар, розповсюджений у всякій формі та всякім способом, яка призначена формувати чи підтримувати свідомість споживачів реклами та їх інтерес відносно такої особи чи товару, вона не несе і тому не є рекламою у розумінні положень Закону України «Про рекламу».
З врахуванням таких обставин, судом цілком правомірно зроблено висновок, що податкова інспекція невірно визначила в акті перевірки порушення позивачем положень статті 11 Декрету КМУ «Про місцеві податки та збори»та Положення про податок з реклами, затвердженого рішенням 20 сесії Алуштинського міськвиконкому від 25.02.2005 р., на підставі чого винесено податкове повідомлення-рішення № 0007652301/0 від 15.08.2007 р.
Таким чином, судова колегія вважає постанову суду першої інстанції прийнятою у повній відповідності до норм чинного законодавства, із врахуванням встановлених обставин справи, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Алушта в Автономній Республіці Крим відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судового рішення без змін, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2007 року у справі № 2-11/11862-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.І. Гонтар
В.В.Сотула