СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
17 березня 2008 року | Справа № 20-1/090-9/342 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Приватне підприємство "Ремонт і експлуатація суден" ;
представник відповідача, не з'явився, Виробничо-комерційне приватне підприємство "Сфинкс";
представник 3-ої особи, не з'явився, Товарна біржа "Центр-Експерт";
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Ремонт і експлуатація суден" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 15.01.2008 у справі № 20-1/090-9/342
за позовом приватного підприємства "Ремонт і експлуатація суден" (вул. Хрустальова, 41-1,Севастополь,99029)
до виробничо-комерційного приватного підприємства "Сфинкс" (пр. Ген. Острякова, 107-8,Севастополь,99029)
3-тя особа - товарна біржа "Центр-Експерт" (вул. Промислова, 1, місто Севастополь, 99011)
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15 січня 2008 року у справі № 20-1/090-9/342 (суддя С.А. Рибіна) відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства „Ремонт і експлуатація суден” до виробничо-комерційного приватного підприємства „Сфінкс”, третя особа - товарна біржа „Центр-Експерт” про визнання права власності.
Рішення суду обґрунтовано тим, що сторони за договором купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх істотних умов даного виду договору, вказаний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, отже підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності відсутні.
Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство „Ремонт і експлуатація суден” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями приватного підприємства „Ремонт і експлуатація суден” на порушення господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи. Зокрема, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не прийнятий до уваги той факт, що сторони не погодили строк дії договору, отже вказаний договір, на думку заявника апеляційної скарги, є неукладеним, що надає приватному підприємству „Ремонт і експлуатація суден” право на захист його порушеного права власності шляхом його визнання в судовому порядку.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2008 року здійснена заміна судді Плута В.М. на суддю Прокопанич Г.К.
У судове засідання сторони не з'явилися, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2008 року, які були направлені рекомендованою кореспонденцією на адреси сторін у справі.
Будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи від учасників судового засідання не надходило.
Враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою та є правом, а не обов’язком учасників судового процесу, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги, судова колегія ухвалила можливим розглянути справу за відсутністю учасників судового процесу, які не з’явились у судове засідання, за наявними в матеріалах справи доказами.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Брокерська контора № 1 Товарної біржі „Центр-Експерт” в особі брокера Плотнікова Олексія Олеговича, діючого на підставі договору-доручення № 1-1960-2006 від 03 серпня 2006 року в інтересах Кожемякіної Наталії Олександрівни, яка діє на підставі довіреності № 06 від 24 липня 2006 року від імені приватного підприємства „Ремонт і експлуатація суден” (Продавець), та Брокерська контора № 2 Товарної біржі „Центр-Експерт” в особі брокера Тищенка Анатолія Георгійовича, діючого на підставі договору-доручення № 2-1960-2006 від 03 серпня 2006 року в інтересах Кобринського Віктора Олександровича, який діє на підставі довіреності № 4 від 24 липня 2006 року від імені виробничо-комерційного приватного підприємства „Сфінкс” (Покупець), 03 серпня 2006 року уклали договір купівлі-продажу № 1960, відповідно до якого Продавець зобов’язується передати у власність, а Покупець оплатити та прийняти у власність транспортний засіб, зокрема, сідельний тягач КАМАЗ 5410.
На підставі вказаного договору МРЕВ ДАІ УМВС України в місті Севастополі виробничо-комерційному приватному підприємству „Сфінкс” видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу сідельного тягачу КАМАЗ 5410 та привласнений реєстраційний номер СН 9361 АВ.
Приватне підприємство „Ремонт і експлуатація суден” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до виробничо-комерційного приватного підприємства „Сфінкс” про визнання права власності, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що договір купівлі-продажу є неукладеним, отже право власності до виробничо-комерційного приватного підприємства „Сфінкс” не перейшло, тому підлягає судовому захисту шляхом його визнання за приватним підприємством „Ремонт і експлуатація суден.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини щодо права власності, судова колегія вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 179 Господарського кодексу України встановлені загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, зокрема: при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно із частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
З матеріалів справи вбачається, що сторони за договором купівлі-продажу № 1960 від 03 серпня 2006 року досягли згоди щодо усіх істотних умов, а саме:
погоджено предмет договору - сідельний тягач КАМАЗ 5410, свідоцтво про реєстрацію ТЗ РСА № 061894, яке видано МРЕВ ДАІ УМВС України в місті Севастополі, 1992 року випуску, білого кольору;
ціна ТЗ -1000,00 грн.;
форма та строки розрахунку –за домовленістю сторін, що не суперечить положенням статті 692 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, враховуючи те, що сторонами досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договору купівля-продажу, а також те, що вказаний договір не визнано недійсним у судовому порядку, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок господарського суду міста Севастополя про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, у зв’язку з чим оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим з урахуванням всіх обставин, з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Ремонт і експлуатація суден" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 15.01.2008 у справі № 20-1/090-9/342 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.І. Гонтар
Г.К. Прокопанич