СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
17 березня 2008 року | Справа № 2-14/10972-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК";
відповідача: не з'явився, Приватне підприємство "Агротєм"
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Агротєм" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 13 грудня 2007 року у справі № 2-14/10972-2007
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК" (вул. Складська, 6, Запоріжжя, 69050)
до приватного підприємства "Агротєм" (Чорноморське шосе, 28, місто Євпаторія, 97420)
про стягнення 36803,83 грн.
за зустрічним позовом приватного підприємства "Агротєм"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК"
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2007 року у справі № 2-14/10972-2007 (суддя З.І. Курапова) позов товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” до приватного підприємства „Агротєм” задоволено частково.
Стягнуто з приватного підприємства „Агротєм” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” 30808,80 грн. заборгованості, 3080,88 грн. штрафу, 2352,44 грн. пені, 1990,25 грн. індекс інфляції, 440,61 грн. річних, 386,73 грн. державного мита та 102,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині інших позовних вимог відмовлено.
У зустрічному позові про визнання недійсним договору поставки № 348/04/07/Р від 06.04.2007 р. приватному підприємству „Агротєм” відмовлено.
Повернено приватному підприємству „Агротєм” із державного бюджету суму зайво перерахованого держмита у розмірі 17,00 грн.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на статті 241 та 526 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство „Агротєм” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями приватного підприємства „Агротєм” на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи. Зокрема, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не прийнятий до уваги той факт, що приватним підприємством „Агротєм” не здійснювались ніякі дії, які б свідчили про схвалення правочину, отже застосування статті 241 Господарського кодексу України, на думку заявника апеляційної скарги, є помилковим.
Крім того, приватне підприємство „Агротєм” вказує на те, що при розгляді справи судом першої інстанції порушено його право на участь у судовому засіданні.
Від товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” надійшов відзив на апеляційну скаргу приватного підприємства „Агротєм”, у якому товариство з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” просить апеляційну скаргу приватного підприємства „Агротєм” залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2008 року суддю Плута В.М. було замінено на суддю Прокопанич Г.К.
У судове засідання сторони своїх представників не направили, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2008 року, направленими на їх адресу рекомендованою кореспонденцією, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.
У відповідності до приписів частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою та є правом, а не обов’язком учасників судового процесу, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги, судова колегія ухвалила можливим розглянути справу за відсутністю учасників судового процесу, які не з’явились у судове засідання, за наявними в матеріалах справи доказами.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” (Постачальник) та приватне підприємство „Агротєм” (Замовник) 06 квітня 2007 року уклали договір поставки № 348/04/07/Р, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов’язався передавати протягом строку дії договору у власність Замовнику, а Замовник зобов’язався приймати та оплачувати протягом строку дії договору кормові добавки (префікси, концентрати, вітаміни, амінокислоти, ензими тощо), ветеринарні препарати та ветеринарні інструменти, що іменуються у подальшому „Товар”, у кількості, асортименті і по цінам, вказаним у накладних Постачальника, яки мають посилання на Договір.
Згідно із накладними № 000-2768 від 22 травня 2007 року та № 000-2766 від 22 травня 2007 року, у яких зазначено підставу відпуску товару - договір № 348/04/07/Р від 06 квітня 2007 року, товариство з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” поставило приватному підприємству „Агротєм” товар на суму 30808,80 грн.
Встановлено, що товар одержаний представником приватного підприємства „Агротєм” Шалаєвим Є.Ю. за довіреністю ЯМЧ № 947945 від 21 травня 2007 року, однак оплата за цей товар не здійснена.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства „Агротєм” про стягнення заборгованості за договором від 06 квітня 2007 року, а також штрафу, пені, індексу інфляції та 3% річних, всього –36803,83 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням приватним підприємством „Агротєм” договірних зобов’язань по своєчасній оплаті одержаного товару.
Заявою від 03 грудня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” змінило позовні вимоги, збільшивши суму стягнення, просило стягнути з відповідача 44506,87 грн.
Приватне підприємство „Агротєм” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” про визнання договору поставки від 06 квітня 2007 року недійсним, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що договір відповідно до Статуту приватного підприємства „Агротєм” мав право підписувати тільки директор Сабітов В.Г., однак договір від імені директора підписаний іншою особою –робітником приватного підприємства „Агротєм” Крищук О.Б.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини, пов’язані із укладенням та виконанням договору поставки від 06 квітня 2007 року, судова колегія вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
У зустрічній позовній заяві та апеляційній скарзі приватне підприємство „Агротєм” зазначає, що відповідно до Статуту підприємства право підпису договору має тільки директор Сабітов В.Г., отже, оскільки договір підписаний не директором, а неуповноваженим робітником підприємства Крищук О.Б., такий договір повинен бути визнаним недійсним.
Однак, частиною 1 статті 241 Господарського кодексу України закріплено правило, відповідно до якого правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Аналогічне твердження міститься у Роз’ясненні Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12 березня 1999 року № 02-5/111, згідно із пунктом 9.2 якого наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
З матеріалів справи вбачається, що договір поставки № 348/04/07/Р від 06 квітня 2007 року був підписаний від імені юридичної особи - приватного підприємства „Агротєм”, підпис на договорі засвідчений печаткою приватного підприємства „Агротєм”.
Крім того, товар, який відповідно до умов договору був переданий товариством з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК”, одержаний представником приватного підприємства „Агротєм” Шалаєвим Є.І. по довіреності, яка також скріплена печаткою одержувача. Товар одержаний представником приватного підприємства „Агротєм” по витратним накладним, в яких відповідно до пункту 1.1. договору від 06 квітня 2007 року зазначені умови відпуску товару –за договором № 348/04/07/Р.
Також в матеріалах справи міститься гарантійний лист приватного підприємства „Агротєм” від 03 серпня 2007 року № 139, згідно з яким приватне підприємство „Агротєм” зобов’язався оплатити одержану продукцію в строк до 11 серпня 2007 року.
Докази виконання вказаного зобов’язання приватне підприємство „Агротєм” суду не надало.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вчинення вказаних дій, а саме, скріплення печаткою підприємства договору, прийняття товару за договором та прийняття зобов’язання по здійсненню оплати, свідчить про схвалення правочину приватним підприємством „Агротєм”, що виключає можливість визнання договору недійсним з підстав, наведених заявником у зустрічній позовній заяві та апеляційній скарзі.
Відповідно до частини 1 статті 179 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” зобов’язання за договором поставки від 06 квітня 2007 року виконало, товар був прийнятий приватним підприємством „Агротєм”, однак всупереч вказаній нормі цивільного законодавства та умовам договору оплата товару не здійснена.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пунктів 4.3., 4.4. договору № 348/04/07/Р у випадку прострочення оплати товару, Замовник оплачує Постачальнику за його першою вимогою, пред’явленою у письмовій формі, штраф у розмірі 10% від несплаченої у строк суми, а також пеню в розмірі 0,15% за кожний день прострочення платежу; штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов’язань по договору нараховуються за весь період з дня, коли зобов’язання повинно було бути виконано, без обмеження строків.
Слід зазначити, що вимога про сплату вказаного штрафу була направлена товариством з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” на адресу приватного підприємства „Агротєм” листом від 17 липня 2007 року № 275/07/07 та отримана останнім 27 липня 2007 року, що свідчить про дотримання порядку, передбаченого договором від 06 квітня 2007 року, для стягнення штрафу.
Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України закріплено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок господарського суду Автономної Республіки Крим про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕК” про стягнення заборгованості за договором від 06 квітня 2007 року, а також штрафу, пені, індексу інфляції та 3% річних.
Щодо посилань апелянта на порушення його права на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 22 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов’язки сторін, зокрема і право на участь в господарських засіданнях.
З матеріалів справи вбачається, що представник приватного підприємства „Агротєм” приймав участь у судовому засіданні 03 грудня 2007 року. За результатами вказаного засідання суду було прийнято рішення про оголошення перерви, дата проведення наступного засідання суду була відома представнику приватного підприємства „Агротєм”.
Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Отже, приймаючи до уваги положення наведених норм процесуального законодавства, а також частину 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що неможливість явки у засідання суду, про дату якого було відомо представнику апелянта, директора приватного підприємства „Агротєм” не є порушенням права сторони на участь у судовому засіданні.
Виходячи з викладеного, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушень норм матеріального або процесуального права не встановлено.
За таких обставин вимоги приватного підприємства „Агротєм”, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2007 року у справі № 2-14/10972-2007 відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Агротєм" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2007 року у справі № 2-14/10972-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.І. Гонтар
Г.К. Прокопанич