Судове рішення #188693
Справа №22-796/06

Справа №22-796/06                                  Головуючий у 1 інстанції: Рижиков В.Г.

Категорія :                                                        Доповідач : Готра Т.Ю.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 вересня 2006 року                                                                         м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої: Готри Т.Ю., суддів : Леско В.В., Кожух О.А., при секретарі: Карбованець М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 січня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком, визнання втратившим право на житло і зняття з реєстрації та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування житлового будинку і поновлення терміну на прийняття спадщини,-

в стан о в и л а:

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 січня 2006 року, яким змінений позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено повністю і зобов»язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1шляхом виселення його з даного будинку. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право на житло за вищезазначеною адресою і знято його з реєстрації.

В задоволенні зміненого зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування вказаного житлового будинку та поновлення терміну на прийняття спадщини - відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення, як постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направленням справи на новий судовий розгляд.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 скаргу підтримали, вимоги викладені в ній просили задовольнити.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 25.04.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріальїюго округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1 - є власниками будинку АДРЕСА_1, до якого належать споруди і прибудови, а саме : Б - літня кухня; В -сарай; Г-гараж; Д -сарай; Д - сарай; Е-сарай; Ж-вбиральня; №1-

2  споруди та 1-11 змощення. Вказана обставина стверджується також і технічним

паспортом на цей житловий будинок (а.с.10-11).

Вищезазначений договір купівлі-продажу жилого будинку позивач ОСОБА_1 за зустрічним позовом просив визнати недійсним, оскільки такий містить виправлення. Однак, дана обставина не є підставою для визнання недійсним цього договору, оскільки внесення виправлень нотаріусом в документ, що підлягає посвідченню або засвідченню, передбачено ч.5 п.23 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3.03.2004 року за №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3.03.2004 року за №283/8882.

Що стосується вимог позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування жилого будинку від 25.03.2003 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, згідно якого остання прийняла у дар будинок АДРЕСА_1, з підстав укладення такого ОСОБА_4 шляхом обману, який на думку позивача полягає у махінаціях з нерухомістю з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також те, що його мати ОСОБА_6 могла заключити подібний договір 3 ОСОБА_4 тільки на частину майна, як договір довічного утримання, також не підлягають задоволенню з таких підстав.

Так, ч.1 ст.230 ЦК України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або вона замовчує їх існування.

У відповідності до вимог ч.І ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною другою даної норми закону встановлено, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а ч.З цієї статті передбачено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Оскільки ОСОБА_1 не довів та не подав суду доказів про те, що ОСОБА_4 при укладенні оспорюваного договору дарування жилого будинку заперечувала наявність обставин, які б могли перешкодити укладенню цьому договору, або ж вона замовчувала їх існування, тому суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_1 у визнанні договору дарування жилого будинку недійсним та поновленні терміну на прийняття спадщини.

Враховуючи, що ОСОБА_1 самовільно, без згоди власників будинку АДРЕСА_1, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вселився в літню кухню, яка відноситься до споруд при цьому будинку і чинить перешкоди у її користуванні та користуванні будинком, суд першої інстанції вірно зобов»язав його усунути перешкоди шляхом виселення з нього, а також вірно визнав його таким, що втратив право на це житло і зняв з реєстрації.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до вимог ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхиленню, оскільки наведені апелянтом у скарзі обставини не дають суду підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2- відхилити.

 

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 січня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанціі.

Головуюча Судці:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація