СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
20 березня 2008 року | Справа № 20-12/405 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Плут В.М.
за участю представників сторін:
представник позивача - Забородін Олександр Віталійович, довіреність № б/н від 18.03.08 - Приватне підприємство "АгисА";
представник відповідача - Істягіна Надія Михайлівна, довіреність № 293/10-004 від 10.01.08 - Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя;
представник відповідача - Бакиш Олена Михайлівна, довіреність № 291/10-004 від 26.11.07 - Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 17.01.2006 у справі № 20-12/405
за позовом Приватного підприємства "АгисА" (вул. Гоголя, 33, Севастополь, 99000)
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, Севастополь,99011)
про визнання податкових повідомлень-рішень № 0000132340/0 від 19.07.2005, № 0000132340/1 від 04.10.2005 недійсними
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.01.2006 у справі № 20-12/405 позов Приватного підприємства "Агіса" задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 0000132340/0 від 19.07.2005, № 0000132340/1 від 04.10.2005, № 0000132340/2 від 25.10.2005 про визначення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1317556,03 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив рішення господарського суду скасувати.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.02.2007, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя було залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 17.01.2006 у справі № 20-12/405 було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України, від 18.12.2007, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя було задоволено частково. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.02.2007 - скасовано, а справу передано на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя в період з 11.07.2005 по 19.07.2005 була проведена непланова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства “Агиса” з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету за лютий, березень 2005 року.
В ході перевірки виявлені порушення пункту 7.2. підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: завищена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальної сумі 1317556,03 грн., яка заявлена в деклараціях з податку на додану вартість.
На підставі перевірки складено акт № 274/23-2/31464590/11622/10 від 19.07.2005, у зв’язку з чим Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132340/0 від 19.07.2005 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1317556,03грн.
Рішенням начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 17930/10-022 від 23.09.2005 податкове повідомлення-рішення № 0000132340/0 від 19.07.2005 залишено без змін.
Рішенням начальника Державної податкової адміністрації міста Севастополя № 1595/10/25-041 від 24.10.2005 рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 23.09.2005 та повідомлення-рішення Державної податкової інспекції № 0000132340/0 від 19.07.2005 залишені без змін, скарга позивача - без задоволення.
Вбачається, що позивачу надіслані повторні податкові повідомлення-рішення № 0000132340/1 від 04.10.2005, № 0000132340/2 від 25.10.2005 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1317556,03грн.
Встановлено, що між позивачем та Приватним підприємством “Крізм А” укладено договір № 1 від 30.08.2004, згідно якому Приватне підприємство “Крізм А” передало у власність Приватному підприємству “Агиса” товар, на який видано податкові накладні.
Також, між позивачем та Приватним підприємством “Севмет” укладено договір № 26/12 від 31.12.2004, згідно якому Приватне підприємство “Севмет” передало у власність Приватному підприємству “Агиса” товар, на який видано податкові накладні.
Згідно підпункту 7.7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або поверненню із бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з будь-яким постачанням товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до підпункту 1.7 статті 1 Закону податковий кредит - це сума , на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена відповідно до цього Закону.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, рахується: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, яка підтверджує факт придбання платником податку товарів.
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), за вимогою їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
В ході перевірки встановлено, що ітогові суми податкового кредиту за лютий, березень 2005 року підтверджені податковими накладними, які виписані постачальниками відповідно до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165. Ітогові данні книги обліку придбання товарів відповідають даним податкових декларацій за лютий, березень 2005 року.
Закон України "Про податок на додану вартість" не містить вимоги обов'язкової наявності податкової накладної у продавця продукції для підтвердження податкового кредиту покупця.
Згідно підпункту 7.7.3 пункту 7 статті 7 Закону, підставою для отримання відшкодування є данні тільки податкової декларації за звітний період. Які-небудь інші підстави для отримання відшкодування Законом не передбачені.
Отже, позивач не порушив вимог Закону України “Про податок на додану вартість” при взаєморозрахунках з Приватним підприємством “Крізм А”, Приватним підприємством “Севмет”.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення № 0000132340/0 від 19.07.2005, № 0000132340/1 від 04.10.2005, № 0000132340/2 від 25.10.2005 про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1317556,03 грн. є необґрунтованими.
Таким чином, обґрунтовані позовні вимоги щодо визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі місті Севастополя № 0000132340/0 від 19.07.2005, № 0000132340/1 від 04.10.2005, № 0000132340/2 від 25.10.2005 про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1317556,03грн.
З урахуванням викладеного, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки рішення господарського суду постановлено при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному з’ясуванні обставин, які мають істотне значення для справи.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.01.2006 у справі № 20-12/405 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
В.М. Плут