ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.03.2008 року Справа № 13/663
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Єжової С.С.
Журавльової Л.І.
секретар судового засідання: Антонова І.В.
за участю представників:
від позивача: -повноважний представник не прибув;
від відповідача: -Рубан О.Г., провідний юрисконсульт,
дов. №3 від 10.01.08;
розглянувши
у судовому засіданні
апеляційну скаргу Міського комунального підприємства
„Благоустрій” Жовтневого району, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 06.12.07
по справі №13/663 (суддя –Яресько Б.В.)
за позовом: Міського комунального підприємства
„Експлуатаційно-лінійне управління
автошляхів”, м. Луганськ
до відповідача: Міського комунального підприємства
„Благоустрій” Жовтневого району, м. Луганськ
про стягнення 426564 грн. 11 коп.
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається з матеріалів даної справи, в тому числі з: довідки Головного управління статистики у Луганській області №49516 від 21.08.06, довідки Державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради №730273 б/д та Статуту відповідача, затвердженого рішенням Луганської міської ради №32/16 від 19.04.05, зареєстрованого Державним реєстратором 28.04.05 за реєстраційним номером –13821050002003124, назвою відповідача у даній справі є Міське комунальне підприємство „Благоустрій” Жовтневого району, яку і слід вважати належною.
У жовтні 2007 року Міське комунальне підприємство „Експлуатаційно-лінійне управління автошляхів”, м. Луганськ (далі за текстом –позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №517 від 11.10.07 з вимогами про стягнення з Міського комунального підприємства „Благоустрій” Жовтневого району, м. Луганськ (далі за текстом - МКП „Благоустрій” Жовтневого району, відповідач), заборгованості у сумі 426564 грн. 11 коп. за договором № к-34/07 від 02.01.07.
В процесі розгляду справи у господарському суді Луганської області, позивач змінив підстави позову, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № к34/07 від 02.01.07, яка утворилась в наслідок несплати виконаних послуг, наданих у період з 02.01.07 по 25.02.07 в сумі 426564 грн. 11 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.12.07 у даній справі позов задоволений у повному обсязі, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуті кошти у сумі 426564 грн. 11 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 4265 грн. 64 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Дане рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 06.12.07 у справі №13/663 відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 27.12.07 №2638, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що, на його думку, при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального та процесуального права; судом не були дослідженні обставини справи у повному обсязі, що необхідно для винесення об’єктивного й правомірного рішення, що спричинило у свою чергу ухвалення помилкового рішення.
Позивач у відзиві, який подав до суду апеляційної інстанції 13.03.08, заперечив проти доводів, викладених відповідачем у апеляційній скарзі та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.01.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Міського комунального підприємства „Благоустрій” Жовтневого району, м. Луганськ, №2638 від 27.12.07 на рішення господарського суду Луганської області від 06.12.07 у справі №13/663 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя – Єжова С.С., суддя –Журавльова Л.І.
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як на підставу позовних вимог МКП „Експлуатаційно-лінійне управління автошляхів”, м. Луганськ, посилається на договір №к-34/07 з надання послуг по прибиранню засміченої території під час завантаження контейнерів, вивіз, поховання та розміщення побутових відходів, який, як вказує позивач, укладений сторонами 02.01.07 (далі за текстом - договір).
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги і заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.
З наданої позивачем до позову засвідченої ним світлокопії договору слідує, що у розділі 1 цього договору сторони обумовили його предмет.
На вимогу судової колегії відповідач для огляду у судовому засіданні надав оригінал свого примірника договору, на який посилається позивач як на підставу заявлених по даній справі вимог, а засвідчену ним копію подав до матеріалів даної справи.
Зі змісту договору слідує, що позивач за ним „Виконавець”, а відповідач –„Замовник”.
У примірнику договору, наданого відповідачем, сторони також у розділі 1 обумовили його предмет.
Зміст розділу 1 у примірнику договору, що наданий відповідачем, суперечить змісту розділу 1 у примірнику договору, який наданий позивачем, зокрема, розбіжності мають місце у п. 1.5 розділу 1 у примірниках договору сторін.
Пункт 1.1 в обох примірниках договору сторони виклали у наступній редакції:
-„1.1. „Замовник” доручає, а „Виконавець” надає йому послуги з прибирання засміченої території під час завантаження контейнерів, вивіз, поховання та розміщення побутових відходів від об’єктів „Замовника”.
Пункт 1.3 в обох примірниках договору сторони виклали у наступній редакції:
-„1.3. Роботи з прибирання засміченої території під час завантаження контейнерів, вивіз, поховання та розміщення побутових відходів від об’єктів „Замовника” здійснюється за рахунок коштів „Замовника”, які надходять від споживачів згідно затвердженим тарифам –0,10 грн. за 1 кв.м”.
У примірнику позивача пункт 1.5 договору містить наступну редакцію:
-„1.5. „Загальна площа квартир, що підлягає до обслуговування складає 223916,72 кв.м. У випадку виводу квартир з житлового фонду на підставі рішення органу місцевого самоврядування загальна площа може змінюватися.”
У примірнику відповідача пункт 1.5 договору містить іншу редакцію, а саме:
-„1.5. „Загальна площа квартир, що підлягає до обслуговування складає 1562358,27 кв.м. У випадку виводу квартир з житлового фонду на підставі рішення органу місцевого самоврядування загальна площа може змінюватися.”
Згідно умов п. 2.1 за обома примірниками договору „Замовник” щомісячно відшкодовує „Виконавцю” витрати з прибирання засміченої території під час завантаження контейнерів, вивіз, поховання та розміщення побутових відходів від об’єктів „Замовника” в сумі, яка відповідає 0,10 грн. за 1 кв.м.
За умовами п.6.1 договору сторони обумовили строк його дії - календарний рік з моменту його підписання.
У відповідності з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладанні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що сторони не узгодили предмет договору, на підставі якого заявлено позов.
Крім того, за умовами п. 3.2.1 договору позивач зобов’язувався разом з відповідачем визначити необхідну кількість стандартних контейнерів на підставі розрахункових обсягів відповідача, об’ємом 0,75 або 1,1 м.куб. та місця їх встановлення.
Згідно з п. 3.3.2 договору позивач зобов’язувався розробити разом з відповідачем графік вивозу твердих побутових відходів з урахуванням розрахункової кількості контейнерів, встановлених на кожному майданчику сміттєнакоплення.
За умовами п. 3.4.1 договору відповідач зобов’язувався надавати позивачу дислокацію розташування підлягаючих обслуговуванню об’єктів (майданчиків), періодичність вивозу побутових відходів, розрахунок річного обсягу, підлягаючого вивозу, і загальну площу квартир, підлягаючих обслуговуванню.
Судовою колегією від сторін були витребувані докази виконання ними зазначених умов п.п. 3.2.1, 3.2.2 та 3.4.1 договору.
Сторони надали підписані ними документи щодо дислокації майданчиків з вивезення твердих побутових відходів, що знаходяться на балансі відповідача, але за замістом вони мають розбіжності щодо умов адреси площадок (майданчиків), кількості контейнерів, обсягів, графіку забору, кількості мешканців.
Таким чином, сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги, а тому судова колегія визнає цей договір неукладеним.
В матеріалах даної справи відсутні відомості про пред’явлення позивачем відповідачу вимог щодо оплати послуги з прибирання засміченої території відповідача, вивіз, поховання та розміщення побутових відходів за оспорюваний період, які, як стверджує позивач, надані за договором.
Із матеріалів даної справи вбачається, що позивачем 30.05.07 на адресу відповідача був направлений претензійний лист №210 від 29.05.07 (а.с. 38), в якому відповідача було повідомлено про те, що:
-між сторонами у даній справі був укладений договір на вивіз, розміщення та поховання твердих побутових відходів №62/05 від 04.08.05;
-актом звірення взаємних розрахунків за станом на 31.03.07 підтверджується заборгованість відповідача за договором №62/05 від 04.08.05 за здійсненні позивачем послуги по вивозу, розміщенню та похованню твердих побутових відходів у сумі 532844 грн. 35 коп.;
-але в цьому ж листі позивач просить відповідача перерахувати йому борг вже в іншій сумі, а саме: 263567 грн. 33 коп. на розрахунковий рахунок позивача №2600010663302 в АБ УКБ, МФО 304988, код 03340593.
У доповненні №256 від 25.06.07 до претензійного листа №210 від 29.05.07 позивач повідомив відповідача про описку у згаданому претензійному листі щодо суми заборгованості, яка фактично складає 532844 грн. 35 коп.
З вищевикладеного слідує, що вимоги, пред’явлені позивачем відповідачу щодо оплати заборгованості на суму 532844 грн. 35 коп. за вищезгаданим претензійним листом з урахуванням доповнення до нього, виникли на підставі іншого договору (№62/05 від 04.08.05), ніж той, на підставі якого були заявлені позовні вимоги по даній справі (№ к34/07 від 02.01.07).
За таких обставин, позов до задоволення не підлягає за відсутністю підстав позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача від 27.12.07 №2638 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 06.12.07 у справі №13/663 підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Тому, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду приймає по даній справі нове рішення, яким у задоволенні позову Міського комунального підприємства „Експлуатаційно-лінійне управління автошляхів”, м. Луганськ, відмовляє у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 4265 грн. 64 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за позовом та витрати по сплаті державного мита у сумі 2132 грн. 82 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на позивача у справі –Міське комунальне підприємство „Експлуатаційно-лінійне управління автошляхів”, м. Луганськ.
Крім того, як вбачається з матеріалів даної справи, позивачем при поданні до господарського суду Луганської області позовної заяви за платіжним дорученням №272 від 31.08.07, яке знаходиться у матеріалах справи №13/663, було зайве сплачено державне мито у сумі 2570 грн. 96 коп.
Питання щодо повернення позивачу зайве сплаченого державного мита за подання ним позову господарським судом Луганської області у рішенні від 06.12.07 №13/663 вирішено не було.
За таких обставин, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення Міському комунальному підприємству „Експлуатаційно-лінійне управління автошляхів”, м. Луганськ, ідентифікаційний код №03340593, з Державного бюджету України зайве сплаченого ним при поданні до господарського суду Луганської області позовної заяви державне мито у сумі 2570 грн. 96 коп. за платіжним дорученням №272 від 31.08.07, яке знаходиться у матеріалах справи №13/663.
У судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.
Керуючись ст.ст. 43, 47, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства „Благоустрій” Жовтневого району, м. Луганськ, від 27.12.07 №2638 на рішення господарського суду Луганської області від 06.12.07 у справі №13/663 задовольнити.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 06.12.07 у справі №13/663 скасувати.
3.Прийняти нове рішення.
4.У задоволенні позову відмовити.
5.Судові витрати за позовом покласти на позивача –Міське комунальне підприємство „Експлуатаційно-лінійне управління автошляхів”, м. Луганськ.
6.Стягнути з Міського комунального підприємства „Експлуатаційно-лінійне управління автошляхів”, вул. Московська, буд. 144, м. Луганськ, 91055, ідентифікаційний код №03340593, на користь Міського комунального підприємства „Благоустрій” Жовтневого району, кв. Норінського, буд. 4”а”, м. Луганськ, 91042 (кв. Волкова, буд. 1 „а”, м. Луганськ, 91057), ідентифікаційний код №30597150, витрати по сплаті державного мита у сумі 2132 грн. 82 коп. за апеляційною скаргою.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
7.Повернути Міському комунальному підприємству „Експлуатаційно-лінійне управління автошляхів”, м. Луганськ, ідентифікаційний код №03340593, з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до господарського суду Луганської області позовної заяви державне мито у сумі 2570 грн. 96 коп. за платіжним дорученням №272 від 31.08.07, яке знаходиться у матеріалах справи №13/663.
Підставою повернення з Державного бюджету України державного мита є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова
Суддя Л.І. Журавльова