Судове рішення #188670
Справа № 22-688ас/06

Справа № 22-688ас/06                                Головуючий у суді 1 інстанції: Заборовський В.С.

Суддя - доповідач: Собослой Г.Г.

ПОСТАНОВ А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2006 року                                                                                                м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Собослоя Г.Г., суддів:    Бєлякова І.І, Ігнатюка Б. Ю., при секретарі: Боклах Г.І., з участю : позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді адміністративну справу за апеляційною скаргою Закарпатського обласного військового комісаріату на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 18 липня 2006 року, -

встановила:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Закарпатського і обласного військового комісаріату (далі військовий комісаріат) про визнання дій відповідача неправомірними та зобов"язання його провести перерахунок пенсії за вислугу років військової служби.

У скарзі зазначив, що 22 серпня 1988 року він був звільнений з військової служби і йому була призначена пенсія, з урахуванням відповідного окладу за посадою, військового звання та відсоткової надбавки за вислугу років. На даний час вважає, що військовий комісаріат, в порушення вимог норм Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", не здійснює перерахунок призначеної йому пенсії у зв'язку із змінами розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців. Коли він звернувся до військового комісаріату з питанням про перерахунок пенсії, йому було відмовлено, отже він змушений звертатися до суду. Вважає, що до складу грошового забезпечення, з якого йому повинна обчислюватися пенсія, повинні включатися :

·  щомісячна 100-відсоткова надбавка, установлена Указом Президента України від 23.02.2002 року №173/2002 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ";

·  щомісячна 90-відсоткова надбавка за безперервну військову службу, установлена Указом Президента України від 5.05.2003 року №389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу";                                          

·  щомісячна премія в розмірі 33.3 відсотка передбачених п.З постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців".

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 18 липня 2006 року позов задоволену. Зобов'язано військовий комісаріат перерахувати ОСОБА_1 пенсію з врахуванням:

-  щомісячної 100% надбавки відповідно до Указу Президента України № 173 від 23.02.2002 року з 01 січня 2003 року;

 

-  щомісячної 90 % надбавки згідно до Указу Президента України № 389 від 5.05.2003 року з 01 травня 2003 року;

-   щомісячної премії 33,3 % відповідно до Постанови КМ України від 22.05.2000 року № 829 та розділу 34 "Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України з перерахунком з 31 січня 2000 року.

У апеляційній скарзі військовий комісаріат ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою в задоволенні скарги відмовити з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції; колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до Указів Президента України від 23.02.2002 року №173, від 5.05.2003 року №389, від 14.07.1999 року та постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року №829, Указу № 847/99 від 14.07.1999 року "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України", а також Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.

З таким висновкам суду погодитись не можна.

Відповідно до ч.З ст.43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", пенсії особам, які мають право за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, військового чи спеціального звання, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. У Законі будь-яких обмежень щодо розміру пенсії не встановлено, а вирішення цього питання віднесено на розсуд Кабінету Міністрів України.

Згідно з її.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (із змінами та доповненнями) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення : окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останніх календарних: місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у службі.

Отже, з наведеного випливає, що щомісячні надбавки, запроваджені вказаними Указами Президента України, належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після її запровадження.

Позивачу на час його звільнення ці надбавки не виплачувались і тому дія цих нормативних актів (указів та постанов) на нього не поширюється.

Такий висновок випливає також з положень ч. 1 і 2 ст. 5 ЦК України, та Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року (справа про зворотну дію законів та  нормативно-правових  актів   в   часі)  згідно  яких,   акти   цивільного  законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності і не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Законом України "Про внесення змін до ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набрав чинності з 1 січня 2005 року, внесено зміни до частини 3-ї ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", згідно якої премію визначено як додатковий вид грошового забезпечення, та з урахуванням частини другої Прикінцевих положень, якою встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року-100 відсотків перерахованої пенсії.

Як стверджено позивачем йому, відповідно до вказаного Закону, проведено відповідний перерахунок пенсії з 1 січня 2005 року.

З наведеного слід зробити висновок про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що відповідно до вимог п.4 ст.202 КАС України є підставою для скасування, рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення .

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Закарпатського обласного військового комісаріату задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 липня 2006 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація