УХВАЛА
Іменем України
2006 року вересня 14 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Матуса В.В.
суддів - Рунова В.Ю., Крамаренка В.І.
з участю прокурора - Бондарчук Я.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали справи за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 липня 2006 p., за якою ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа про його обвинувачення за ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України закрита, -
ВСТАНОВИЛА:
29.06.2006 р. до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з поданням, погодженим із Шосткинським міжрайонним прокурором, звернувся старший слідчий Шосткинської міжрайонної прокуратури, мотивуючи його тим, що колишній ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 протягом 2004 р. - березня 2005 р. вчинив злочини, передбачені ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України, за які законом встановлено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Зважаючи на те, що 23.06.2005 р. набрав чинності Закон України "Про амністію" і обвинувачений ОСОБА_2 підпадає під п."г" ст.1 цього Закону, т.я. на час скоєння злочинів мав вік понад 55 років і не заперечував про застосування амністії, старший слідчий просив закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 та звільнити останнього від кримінальної відповідальності по амністії.
Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.07.2006 р. вказане вище подання слідчого було задоволено, ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності, а провадження у справі за його обвинуваченням за ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України було закрито.
На дану постанову потерпіла ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду та відновити по справі досудове слідство, оскільки суд не роз'яснив їй процесуальні права потерпілого, внаслідок чого вона була позбавлена можливості заявляти різні клопотання та з'ясувати обставини, що мають істотне значення для справи. Ні органами досудового слідства, ні судом не було встановлено, чому пенсіонной фонд відмовляється виплачувати їй пенсію, яку ж сам і нарахував. Також суд не врахував те, що діями ОСОБА_2 їй була заподіяна матеріальна та моральна шкода. Крім того, вважає, що ОСОБА_2 вніс до її трудової книжки неправдиві відомості та вчинив підроблення вже після набрання чинності акту амністії, але в судовому засіданні цей факт не обговорювався.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора Бондарчук Я.В. про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до п.2 ст.6 КПК України, порушена кримінальна справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а згідно п."г"
Справа № 11 - 698 / 2006 р. Головуючий в 1-й інстанції - Стародубцева Л.О.
Категорія Доповідач - Рунов В.Ю.
ст.1 Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 р. за № 2591-IV (набрав чинності з 23.06.2005 р. - "Урядовий кур'єр" № 115) підлягають звільненню від покарання чоловіки віком понад 55 років, якщо вони вчинили умисні злочини, за які законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи 22.06.2006 р. ОСОБА_2 був притягнутий як обвинувачений за те, що обіймаючи посаду ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом 2004 р. - березня 2005 р. вчинив злочини, передбачені ч.1 ст. 172 і ч.1 ст.366 КК України (а.с. 149-151), за які законом встановлено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк п'ять років. На день набрання чинності вказаним вище Законом України "Про амністію" ОСОБА_2 мав вік 64 роки.
Під час розгляду подання слідчого в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 дав усно і письмово свою згоду на застосування до нього акту амністії (а.с. 177, 178-180), а тому суд цілком вірно звільнив його від кримінальної відповідальності та закрив справу з цих підстав.
Таке рішення суду колегія суддів вважає обгрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.
Доводи потерпілої ОСОБА_1 про те, що суд не роз'яснив їй процесуальні права потерпілого, внаслідок чого вона була позбавлена можливості заявляти різні клопотання та з'ясувати обставини, що мають істотне значення для справи, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам кримінальної справи. Зокрема, з протоколу судового засідання від 18.07.2006 р. (а.с. 178-180) вбачається, що ОСОБА_1 головуючим по справі були роз'яснені права потерпілого, передбачені ст.267 КПК України, і вони їй були зрозумілі. Зауважень на протокол судового засідання від потерпілої ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.88 КПК України не надходило.
Не може колегія суддів прийняти до уваги і доводи потерпілої ОСОБА_1 про те, що ні орган досудового слідства, ні суд не встановили причину відмови пенсіонном фондом виплачувати їй пенсію, т.я. суд не повин з'ясовувати дане питання при розгляді в судовому засіданні подання слідчого про застосування амністії, як і не повинен вирішувати наперед підстави для відшкодування потерпілій матеріальних та моральніх збитків.
Твердження ОСОБА_1 про те, що один із злочинів ОСОБА_2 вчинив після набрання чинності акту амністії, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки матеріалами справи доведено інше.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для скасування постанови суду та задоволення апеляції потерпілої ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 липня 2006 р. щодо звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 та закриття кримінальної справи про його обвинувачення за ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України -залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_1 - без задоволення.