Справа № 10-93 2006р.       Головуючий у 1-й інстанції - Лобко А.В.

Категорія - з/захід           Доповідач - Пархоменко О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року вересня 12 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Ященка В.А.,

суддів            - Пархоменко О.М., Крамаренка В.І.,

з участю

прокурора      - Пасько О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду міста Суми від 31 серпня 2006р. про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий слідчого відділу СМВ УМВС України в Сумській області звернувся з поданням погодженим із виконуючим обов"язки прокурора м.Суми до Зарічного районного суду м.Суми, в якому поставив питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 у період часу з листопада 2004 року по березень 2005 року, переслідуючи корисну ціль за попередньою змовою з невстановленими особами, використовуючи печатку та реквізити п"яти приватних підприємств ІНФОРМАЦІЯ_1 уклав із СФ ЗАТ "Український мобільний зв"язок" 70 контрактів про надання послуг мобільного зв"язку, отримавши при цьому із значними знижками мобільні телефони в кількості 70 штук. Потім, умисно ухилившись від виконання умов контрактів та використавши авансовий внесок, отримані телефони продав, виручені кошти витратив на власні цілі, чим спричинив СФ ЗАТ "Український мобільний зв"язок" матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, тобто скоїв злочин, передбачений ч.4 ст. 190 КК України.

Також слідчий мотивував своє подання і тим, що строк тримання ОСОБА_2 під вартою закінчується, а по справі необхідно провести ряд слідчих дій,   навівши  у  поданні  їх  перелік.  На  сьогодні   підстави  для  зміни запобіжного заходу відсутні.

Постановою Зарічного районного суду м.Суми від 31 серпня 2006 року подання було задоволено, відносно ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 3-х місяців.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, ОСОБА_2 з-під варти звільнити. Свої вимоги мотивує тим, що справа обвинуваченням ОСОБА_2 порушена задовго до його затримання, ОСОБА_2 розповів відомі йому обставини злочину, свою причетність до скоєного заперечує.

Адвокат вважає, що слідством не встановлена причетність ОСОБА_2 до злочину, розрахунки спричиненої матеріальної шкоди проведені не правильно. ОСОБА_2 має постійне місце проживання, батьків, які хворіють та знаходяться на його утримання. Сам ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров"я, характеризується позитивно, працює.

Підстави позбавляти його волі відсутні.

Заслухавши доповідь судді, висновок прокурора про відмову в задоволенні апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови від 31 серпня 2006 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, суддею були дотримані вимоги ст.ст. 148, 150, 155, 156, 165-3 КПК України з врахуванням ступеню тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а також те, що перебуваючи на волі не виключено ухиляння його від органів досудового слідства і суду, перешкодження встановленню істини по справі, а також взято до уваги те, що по справі необхідно виконати ряд слідчих дій.

Виходячи з цього колегія суддів дійшла до висновку, що при винесенні постанови щодо ОСОБА_2 за результатами розгляду подання суддею не допущено порушень вимог КПК України, які б являлися підставою для скасування постанови.

Що стосується доводів апеляції про те, що ОСОБА_2 має місце проживання, батьків, які хворіють та знаходяться на його утриманні, характеризується позитивно, працює, колегія суддів не може прийняти до уваги як  підстави для  скасування  постанови,  оскільки  при  вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, повинні враховуватись не тільки дані про особу обвинуваченого, а й тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа та інші обставини, що характеризують цю особу в їх совокупності.

Порушень вимог ст.94 КПК України не встановлено. Досліджувати докази, давати їм оцінку чи якимось іншим чином перевіряти доведеність вини обвинуваченого колегія суддів законом позбавлена можливості.

Ці питання вирішуються судом під час розгляду кримінальної справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Зарічного районного суду міста Суми від 31 серпня 2006 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.