УХВАЛА
Іменем України
2006 року вересня 12 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Ященка В.А.
суддів - Рунова В.Ю., Крамаренка В.І.
з участю прокурора - Бондарчук Я.В.
засудженого - ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 липня 2006 p., за яким
ОСОБА_1, мешканець м.Шостка Сумської області, раніше судимий :
1) 10.09.1998 р. Шосткинським районним судом Сумської області за ст.ст.81 ч.З, 140 ч.З, 44, 42 КК України (I960 р.) до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців з конфіскацією майна;
2) 11.12.1998 р. Шосткинським районним судом Сумської області за ст.ст.101 ч.1, 206 ч.З, 42 ч.1, 42 ч.З КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнений 10.07.2001 р. умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 3 місяці 16 днів
засуджений :
за ст. 153 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років одинадцять місяців;
за ст. 186 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання п'ять років одинадцять місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 364,16 грн. та моральну шкоду - 5000 грн.
За вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 29.01.2006 р. близько 22-00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння по вул.Прорізній в м.Шостка, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я, наздогнав в районі дитячого садка раніше йому незнайому ОСОБА_2, якій почав наносити удари кулаком по обличчю, а потім, супроводжуючи свої дії погрозами подальшого застосування насильства, завів останню на територію дитячого садка, де відкрито викрав у неї мобільний телефон, сім-карту та гроші на загальну суму 364,16 грн. Після цього, застосовуючи до потерпілої ОСОБА_2 фізичне насильство, ОСОБА_1 задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом.
В подальшому ОСОБА_1 примусив потерпілу йти до місця його проживання на вул.Урицького, однак у нього вдома знаходилась співмешканка, а тому він завів ОСОБА_2 на площадку між дахом та дев'ятим поверхом першого під'їзду б.АДРЕСА_1, де із застосуванням погроз фізичного насильства, повторно задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним способом.
В поданій апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду як незаконний і необгрунтований, а справу повернути на новий судовий розгляд, оскільки суд допустив однобічність та істотні порушення закону, постановив свій вирок на
Справа № 11 - 701 / 2006 р. Головуючий в 1-й інстанції - Солдаткін С.Г.
Категорія ст. 153 ч.2 КК України Доповідач - Рунов В.Ю.
припущеннях, безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про проведення повторної судово-медичної експертизи, про допит свідка, до якого він заходив з потерпілою 29.01.2006 p., та про допуск захисником - його мати, чим порушив його право на захист. Суд також після проголошення вироку відмовив йому в ознайомленні з матеріалами кримінальної справи. Крім того, суд не узяв до уваги деякі обставини справи та не дав їм належної оцінки, зокрема те, що кримінальна справа була порушена незаконно при відсутності на те підстав, процесуальні дії були проведені слідчим до порушення справи за ч.2 ст. 153 КК України, свою вину на досудовому слідстві він визнав вимушено через тиск на нього працівників міліції і застосування фізичного насильства, він сам показав так званій потерпілій своє місце мешкання і домовився зустрітися з нею на слідуючий день, а остання не звернулася по допомогу, хоча і мала таку можливість. Вважає також, що суд не врахував те, що судимість у ньго погашена, він має малолітню дитину, поганий стан здоров'я і хворіє на туберкульоз легень, та не застосував до нього положення ст.69 КК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив задовольнити його апеляцію, скасувати вирок суду, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, думку прокурора Бондарчук Я.В. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції і доповнення до неї, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведенність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 153 і ч.2 ст. 186 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінальної справи та грунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що при розгляді справи суд допустив однобічність, істотно порушив вимоги закону та постановив свій вирок на припущеннях, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки обставини вчинення останнім злочинів були ретельно досліджені та проаналізовані судом 1-ї інстанції, всім наявним у справі матеріалам і доказам з боку суду була дана належна оцінка, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів.
Так, потерпіла ОСОБА_2 при допиті в судовому засіданні наполягала на тому, що 29.01.2006 р. у вечірній час саме ОСОБА_1 із застосуванням насильства та погроз заволодів її майном, а також двічі задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним способом.
Аналогічні покази потерпіла ОСОБА_2 давала і під час досудового слідства.
Зазначені вище пояснення потерпілої узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема з показами свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, висновками судово-медичної експертизи (а.с. 18), протоколами впізнання потерпілою ОСОБА_2 засудженого ОСОБА_1 (а.с.25) і виїмки уламків викраденої у ОСОБА_2 сім-карти (а.с.33), а тому суд 1-ї інстанції цілком вірно поклав їх в основу свого вироку.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи засуджений ОСОБА_1 також на протязі всього досудового слідства визнавав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів та давав з цього приводу послідовні пояснення (а.с.36-37, 44-47, 50, 54, 58), які повністю співпадали з наведеними вище доказами. Крім того, 05.02.2006 р. під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 детально розповів про обставини скоєння ним злочинів відносно потерпілої ОСОБА_2 (а.с.48-49).
З аналогічних підстав колегія суддів вважає необгрунтованими і доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що суд не узяв до уваги деякі обставини справи та не дав їм належної оцінки, оскільки вони не відповідають дійсності та протирічать фактичним обставинам справи.
Той факт, що потерпіла ОСОБА_2 не звернулась 29.01.2006 р. за допомогою, не говорить про те, що все того вечора відбувалося за її згодою, т.я. матеріалами кримінальної справи було достовірно встановлено, що потерпіла була дуже налякана діями засудженого ОСОБА_1, про що останній також не заперечував в ході досудового слідства.
З доводами засудженого ОСОБА_1 про те, що свою вину на досудовому слідстві він визнав вимушено через тиск працівників міліції і застосування до нього фізичного насильства, колегія суддів погодитись не може, т.я. останній повідомив про це лише при судовому розгляді справи, не надавши будь-яких доказів на підтвердження своїх слів.
Разом з тим, за дорученням суду (а.с. 127) Шосткинською міжрайонною прокуратурою була проведена ретельна перевірка заяви підсудного ОСОБА_1 щодо застосування до нього протиправних дій працівниками Шосткинського МРВ УМВС України в Сумській області, за наслідками якої 24.05.2006 р. ст.помічником прокурора була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину в діях вказаних в заяві підсудного працівників міліції (а.с. 133-140). З даними висновками помічника прокурора засуджений ОСОБА_1 був ознайомлений 13.06.2006 р. (а.с. 143), але у встановленому законом порядку їх не оскаржив.
Не може колегія суддів погодитись і з доводами ОСОБА_1 щодо відмови в допуску до участі у справі як захисника його матері, оскільки остання була допитана в ході досудового слідства в якості свідка (а.с.30) та підлягала допиту в суді, що згідно вимог п.2 ч.1 ст.61 КПК України виключає її участь у кримінальній справі як захисника. При цьому дане питання було предметом розгляду і в судовому засіданні (а.с. 108), про що судом була винесена відповідна постанова як вимагає того закон.
Є безпідставними доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що суд після проголошення вироку незаконно відмовив йому в ознайомленні з матеріалами справи, оскільки вони не відповідають дійсності.
Так, 24.07.2006 р. засуджений ОСОБА_1 звернувся до міськрайонного суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання (а.с. 183-184). 07.08.2006 р. ОСОБА_1 за вимогою суду був доставлений із СІЗО м.Суми до Шосткинського ІТУ, але він відмовився від ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, про що секретарем судового засідання в присутності начальника Шосткинського ІТУ був складений відповідний акт (а.с. 187, 188).
Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що суд не врахував наявність у нього малолітньої дитини, поганого стану здоров'я, внаслідок чого не застосував до нього положення ст.69 КК України, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки при призначенні покарання суд 1-ї інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував, як ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів та його особу, так і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і ті обставини, на які засуджений посилається в своїй апеляції. Будь-які докази того, що ОСОБА_1 є батьком малолітньої дитини в матеріалах справи відсутні і даний факт під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження.
Крім того, на думку колегії суддів, призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що суд безпідставно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 186 КК України як вчинені повторно, оскільки попередня судимість у нього є погашеною, колегія суддів не приймає до уваги, т.я. попередня судимость у ОСОБА_1 на день вчинення інкримінованих йому злочинів була не погашена.
Тому кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 є правильною і сумніву у колегії суддів не викликає.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для скасування вироку суду та задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 липня 2006 р. відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.