УХВАЛА
Іменем України
2006 року вересня 7 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М.Г.
суддів - Рунова В.Ю., Прокопенка О.Б.
з участю прокурора - Бондарчук Я.В.
потерпілого - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 26 червня 2006 p., за яким
ОСОБА_3, мешканець м.Лебедин Сумської області, раніше не судимий
засуджений за ч.1 ст.119 КК України до обмеження волі на строк чотири роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 судові витрати - 1705,39 грн.
За вироком ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 13.01.2006 р. близько 23-15 години в урочищі "Лебединський бір" ДП "Лебединське лісове господарство" разом із лісничим ОСОБА_4 затримав ОСОБА_5, який незаконно здійснював полювання, та вилучив у нього мисливську рушницю "ИЖ-54" НОМЕР_1. Після цього, будучи пристебнутим наручниками правою рукою до лівої руки ОСОБА_5, діючи необережно, ОСОБА_3 почав лівою рукою проводити розрядження вилученої мисливської рушниці, допустивши направлення її стволів в бік ОСОБА_4. Під час розрядження вказаної зброї стався постріл і ОСОБА_4 було спричинено вогнепальне поранення, яке потягло за собою тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в хірургічному відділенні Лебединської ЦРЛ.
В поданих апеляціях : - захистник засудженого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним внаслідок суворості призначеного її підзахистному покарання, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у дружніх стосунках і останній не мав умислу та бажання на вчинення вказаного злочину, смерть потерпілого сталася внаслідок нещасного випадку. її підзахистний ОСОБА_3 не намагався ухилитися від покарання, слідства та суду, а навпаки написав явку з повинною, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, намагався відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, раніше не судимий, має постійне місце мешкання та роботи, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, має поганий стан здоров'я. Крім того, вважає, що суд не навів у вироку жодної підстави того, що виправлення ОСОБА_3 не можливе без відбування покарання у виді обмеження волі. Просить змінити вирок суду та застосувати до засудженого ОСОБА_3 положення ст.75 КК України. засуджений ОСОБА_3 також не згодний з призначеним йому покаранням та просить застосувати до нього ст.75 КК України, оскільки внаслідок нещасного випадку він втратив і друга, і душевний спокій, має на утриманні двох малолітніх дітей і на теперішній час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.
Справа № 11 - 661 / 2006 р. Головуючий в 1-й інстанції - Степаненко О. А.
Категорія ст. 119 ч. 1 КК України Доповідач - Рунов В.Ю.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції та просили пом'якшити призначене покарання, думку потерпілого ОСОБА_1 та прокурора Бондарчук Я.В. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведенність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, за обставин, викладених у вироку, в апеляціях засудженого та його захисника не оспорюються.
Кваліфікація його дій є вірною і сумніву у колегії суддів не викликає.
Що стосується доводів засудженого ОСОБА_3 і адвоката ОСОБА_2 про суворість покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки при призначенні покарання суд 1 -ї інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував, як ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину та його особу, так і обставини, що пом'якшують покарання.
Крім того, на думку колегії суддів, призначене ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк чотири роки є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для зміни вироку суду та задоволення вказаних вище апеляцій.
Керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 26 червня 2006 р. відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляцію та апеляцію його захисника ОСОБА_2 - без задоволення.