АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-4728/2006 p. Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.
Доповідач Суворов В.О. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року вересня місяця 06 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Одеської області
в складі:
головуючого -Суворова В.О.
суддів -Фальчука В.П.
-Варікаши О.Д.
при секретарі - Пащенко Т.П. з участю ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, ОСОБА_3, її представника - ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та його представника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1 про визнання договору кулівлі-продажу недійсним, про визнання договору дарування дійсним, про визнання права власності та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 і ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання-договорів дарування від 10 лютого 2004 року та від 02 квітня'2004.року недійсними і виздання права власності на 1\2 частину АДРЕСА_1, визнання дійсним договору купівлі-продажу кв. АДРЕСА_2» визнання недійсним договору дарування даної квартири та визйання права власності на 1\2 квартири АДРЕСА_2.
ВСТАНОВИЛА:
30 січня 2004 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8. ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11 про визнання договору купівлі-продажу кв. АДРЕСА_2, узгодженого між ОСОБА_8 ОСОБА_10, яка діяла від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_11 з однієї сторони та ОСОБА_5 з другої - недійсним.
Позивачка просила суд визнати дійсним договір дарування кв. АДРЕСА_2, узгоджений між ОСОБА_8, ОСОБА_10, яка діяла від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_11 17 грудня 1985 року народження з однієї сторони та ОСОБА_3 з другої сторони.
ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на вказану квартиру.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказала, що 09 грудня 1997 р. вона з відповідачами уклала договір купівлі-продажу спірної квартири, в зв'язку з чим договір був посвідчений на Одеській Новій Біржі. Але вказана угода є удавана окільки, гроші за .вказану квартиру не сплачувалися! На думку позивачки .міжворонами відбувся договір дарування вказаної квартири на їм"я позивачки, але в зв язку з їїі неповноліттям вказаний
Рішенням суду першої інстанції від 1блютого 2004 року ОСОБА_3; задоволений, за нею визнано право власності на спірну квартиру.
9 липня 2004 року на вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що спірна квартира була придбана ним та ОСОБА_5 в період шлюбу, тому на його думку він має право на 1\4 частину вказаної квартири.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 січня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 лютого 2004 року -скасовано. Справа повернута на новнй розгляд до того ж суду, іншим суддею. (а.с. 102)
11 травня 2006 року ухвалою приморського суду міста Одеси залучений до участі у справі ОСОБА_1 (а.с. 106)
23 червня 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_7, першої Одеської нотаріальної контори про визнання недійсним договору дарування кв. АДРЕСА_1, та визнання за ним права власності на Уі частину вказаної квартири, і визнання права власності на 1\2 частину кв. АДРЕСА_2, (а.с.81).
23 червня 2004 року ухвалою Приморського районного суду міста Одеси по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання недійсним Договору дарування накладений арешт на кв. АДРЕСА_1, на кв. АДРЕСА_2, (а.с.80)
01 вересня 2004 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги. (а.с. 194)
13 вересня 2005 року ОСОБА_3 уточнила свої позовні вимоги.(а.с. 118)
Ухвалами суду першої інстанції від 01 лютого 2006 року та 31 травня 2006 року справи за позовом ОСОБА_3 та за позовом-ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження (а.с.281. 284).
Рішенням суду першої інстанції від 21 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, про визнання договору дарування дійсним та про визнання права власності - задоволені повністю з відновленням строку на звернення до суду.
Визнаний недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11.
Визнаний дійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , ОСОБА_10, ОСОБА_11.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на кв. АДРЕСА_2. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання: договорів дарування від 10 лютого 2004 року та від 02 квітня 2004 року недійсними і визнання права власності на 1\2 частину кв.АДРЕСА_1, зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу кв. АДРЕСА_2, визнання недійсним договору дарування даної квартири та визнання права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_2 -відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням всіх обставин справи, на прийняття нового, рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. Розглянувши матеріали справи,.заслухавши доповідача, доводи;апеляційної скарги, сторони та їх представників, перевіривши законність рішення суду, судова колегія вважає, що л апелядійна скарга не підлягає задоволенню
Відповідно до ст. 41 ЦК України (редакція І963 р.) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обв" язків.
Згідно до ст.ст. 47, 227 ЦК України нотаріальне посвідчення угод /обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.
Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 58 ЦК України недійсною є угода, укладена лише про людське око,
Без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).
Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_8 є колишнім чоловіком ОСОБА_5. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3. Після розлучення ОСОБА_8 мав намір виїхати на постійне місце проживання за кордон. Будучи співвласником частки кв. АДРЕСА_2 він мав намір подарувати вказану частку майна своїй доньці - ОСОБА_3, яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_12.
10 вересня 1984 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5(мати позивачки) зареєстрували свій шлюб в Київському відділі РАГС м. Одеси. Через шість років вказані особи припинили шлюбні відносини.
.Відповідно рішення Приморського районного суду від 04 листопада 2003 року розірваний шлюб зареєстрований, 10 серпня 1984 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1. В рішенні суду зазначено, що шлюб продовжувався 6 років після чого сторони припинили шлюбні відношення. З 1990 року ОСОБА_5 проживає в громадянському шлюбі з другою людиною. Суд вважає, що сторони не підтримують шлюбних відносин, відновити сім'ю сторони наміру не мають, (а.с.73) В зв'язку з тим, що у ОСОБА_8 були погані стосунки з ОСОБА_13, та він побоювався, що останній буде претендувати на спірну квартиру, з метою дарування квартири своїй доньці - ОСОБА_3 він вирішив Оформити договір дарування шляхом узгодження договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_5
Вказана квартира відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 16 травня 1994 року належала ОСОБА_8, ОСОБА_10, та ОСОБА_11, які мешкали в указаній квартирі, (а.с. 325-352)
ОСОБА_8 також отримав згоду на дарування вказаної квартири шляхом узгодження договору купівлі-продажу з співвласниками вказаної квартири - ОСОБА_10, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_11
Відповідно довідки ВАТ „Черноморгідробуд" ОСОБА_8 проживав і був власником з 18 листопада 1987 року по 16 лютого 2004 року кв. АДРЕСА_2. В теперішній час власником квартири є його дочка ОСОБА_3 (а.с.116).
Згідно,довідки УЖКГ "Черноморгідробуд" ОСОБА_3, проживає вкв. АДРЕСА_2 з донькоюОСОБА_14.
З метою дарування кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_3 звернулася до државної дміністрації та органу опіки та піклування з метою дотримання
гдозволу на відчуження квартири. 27 листопада 1997 року ОСОБА_10 тримала дозвіл на . відчуження частки зазначеної квартири, що належала неповнолітньому ОСОБА_11 (а.с.316-
Відповідно до договору купівлі-продажу від 09 грудня 1997 року, узгодженого на Одеській Новій Біржі ОСОБА_8, ОСОБА_10, яка діяла від імені неповнолітнього сина -ОСОБА_11 продали, а ОСОБА_15, яка діяла від імені ОСОБА_5 купувала квартиру АДРЕСА_2.(а,с.4-5).
На думку колегії суддів суд першої інстанції вірно на підставі ст.ст. 47, 227 ЦК України визнав вказаний договір недійсним.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно на фактичних обставинах справи встановив, що 09 грудня 1997 року відбувся договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_8, ОСОБА_10, яка діяла від імені неповнолітнього сина - ОСОБА_11 подарували ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2, і тому вірно на підставі ст. ст. 58, 63 ЦК України визнав дійсним договір дарування.
Судова колегія звертає увагу на те, що ОСОБА_3 після узгодження договору вселилася у спірну квартиру, де проживає до теперішнього часу з сім'єю, прописана в квартирі, оплачує комунальні послуги, що є доказом того, що вона прийняла в дар квартиру.
В зв'язку з зазначеним доводи ОСОБА_1, про те, що він має право на 1\2 частину вказаної квартири, в зв'язку з тим, що вона була придбана в шлюбі з ОСОБА_5, так як вказана квартира є спільною сумісною власністю подружжя в відповідності до ст.ст. 22, 28 КШС України не заслуговують на увагу, оскільки його доводи спростовуються рішенням, Приморського районного суду від 04 листопада 2003 року про розірвання шлюбу між вказаними сторонами.
19 травня 1995 року відповідно договору купівлі-продажу ОСОБА_5 купила кв. АДРЕСА_1. Вказаний договір засвідчений нотаріусом.
10 лютого 2004 року ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1, Вказаний договір був нотаріально - засвідчений (а.с.77)
02 квітня 2004 року ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_7 прийняв в дар квартиру АДРЕСА_1, (а.с. 148)
Судова колегія звертає увагу та той факт, що. на час узгодження договору ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 1990 року фактично не знаходилися в шлюбних відносинах. Вказаний факт відповідно до сї; 61 ЖК України не потребує доказів, оскільки встановлений рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 04 листопада 2003 року.
Тому на думку колегії суддів суд першої інстанції розглядаючи справу вірно встановив, що ОСОБА_5 придбала кв. АДРЕСА_1, за власні кошти, е період часу, коли шлюбні відношення з ОСОБА_1 були припинені.
Відповідно довідки ЖЄО Київського району міста Одеси в кв. АДРЕСА_3 з 01 березня 1978 року проживають ОСОБА_16 (яка померла в 2004 р.) та ОСОБА_1 (а.с. 117). Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 ніколи в спірних квартирах не проживав, що підтверджують доводи позовних вимог позивачки, та спростовують доводи ОСОБА_1.
Судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому судова колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст.303/304,307 ч.п.1,308,313,314,317,р19 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.