Справа №  2-273/11                                                      

Тарутинський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          02 листопада 2011 року   Тарутинський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді                                    Тончева  Н.  М.,             

при секретарі                                                 Влад  Н.Г.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Виноградівської С/р    про визнання права власності на спадкове майно ,  

В С Т А Н О В И В  

          Позивач звернувся до суду з проханням визнати за ним право власності на спадкове майно, що належало за життя його батьку ОСОБА_2 померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді:

1) земельної ділянки площею 4,72 га розташованої на землях Виноградівської сільської ради Тарутинського району, Одеської області, що належала до смерті ОСОБА_2, засвідчену Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ОД № НОМЕР_1  зареєстрованого за  № 106  в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 30січня 2001року;

2) житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1;

Відповідно до заповіту складеного 22.10.2009року його батько заповів все своє майно на його ім’я. Але, зазначив позивач, що  при зверненні до нотаріальної кантори з заявою про прийняття спадщини, нотаріусом йому було відмовлено в посвідченні права власності на вищевказане майно, оскільки до нотаріальної кантори не було подано правовстановлюючих документів на вказане майно. Тому, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх   прав.

У судовому засіданні позовач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився. На адресу суду від відповідача надійшла заява про згоду з позовними вимогами позивача та з проханням розглянути справу без його участі.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися  внаслідок його смерті.

           Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно до ст.ст. 1235, 1236 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, при цьому заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

 У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину.

           У відповідності до ст.ст. 1268, 1273, 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, при цьому спадкоємець за законом чи за заповітом  може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги протягом строку для прийняття спадщини подавши заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_2, у зв’язку з чим було видано свідоцтво про смерть 1-ЖД № НОМЕР_2 від 27 жовтня 2009 року (а.с.28).  Спадкоємцями за законом залишились син та дружина. За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 22 жовтня 2009 року, посвідчений Секретарем Виноградівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 58, по якому все майно з чого б воно не складалося та в чому б воно  не знаходилось заповів своєму сину - ОСОБА_1 (а.с.12). Дружина померлого - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка має право на  обов’язкову долю у спадщині після смерті чоловіка за законом - відмовилась від її прийняття на користь сина – ОСОБА_1 / позивача по справі/ на підставі заяви  ( а.с.17).

Для оформлення свідоцтва на спадщину позивач звернувся до державного нотаріуса  державної нотаріальної контори, де йому 17 березня 2011 року та 05 квітня 2011року у письмовому вигляді було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі того, що відсутні документи підтверджуючі право власності на домоволодіння та правовстановлюючі документи на земельну ділянку,  крім того, роз’яснено право на звернення до суду, тому позивач  вимушений звернутись до суду з даним позовом (а.с.24,25).

 Спадкодавцю за життя належала земельна ділянка площею 4,72 га., яка розташована на землях Виноградівської сільської ради Тарутинського району, Одеської області яка затверджена  Державним  актом на право приватної власності на землю серії І-ОД № НОМЕР_1  зареєстрованого за  № 106  в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 30січня 2001року на яку за життя спадкодавцем не було присвоєно кадастрового номеру , та відповідно до  довідки виконкому Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області за ОСОБА_2 відповідно до по господарської книги № 5 зареєстрована АДРЕСА_1 загальною площею 70 кв.м., яка розміщена на присадибній ділянці розміром 0,25га., на яку за життя спадкодавець не виготовив технічного паспорту та не зареєстрував право власності у всановленому законом порядку.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо документів що посвідчують право на земельну ділянку », який набрав чинності 01.05.2009 року та статей 125-126 Земельного кодексу України та п.5 Постанови КМ України від 26.08.2009 року, № 901 -  відчуження, успадкування земельних ділянок можливо за наявності  Витягу з Державного реєстру земель.

                Позивач надав на розгляд суду Витяг з Державного реєстру земель ( а.с.19, 20 ), з якого вбачається, що дійсно  земельна ділянка № 2 на масиві № 11 загальною площею 4,72 га,  в  тому  числі  –  ріллі  4,72 га, загальною  вартістю  44 973,82грн,  на території Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області надана у власність до смерті ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

  При зазначених обставинах суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на частину спадку у вигляді вищезазначеної земельної ділянки за заповітом.

 Що стосується іншої частини спадку, то суд у виконання вимог ст. 10 ЦПК України сприяючи всебічному і повному з’ясуванню обставин по справі  неодноразово роз’яснював позивачу його право відповідно  ст.133 ЦПК України, / а саме пропонував виготовити технічний паспорт на вказаний будинок за сприянням суду/ позивач своїм правом не скористався, що підтверджується Журналами судових засідань.

          Позивачем у порушення вимог ст. 10 ЦПК України до суду не надано  належного  доказу на підтвердження ціни заявлених позовних вимог у частині складу спадкового майна яке фактично залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_2, а саме  АДРЕСА_1, тому суд у задоволені цієї частині позову відмовляє, оскільки відповідно до п.29 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008року « Про судову практику у справах про спадкування»  судам  необхідно  враховувати,  що кожна позовна заява оплачується судовим збором залежно від ціни позову, яка визначається виходячи з вартості відшукуваного майна.

          На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 10;11; 60; 212    ЦПК України, суд,-   

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виноградівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити частково.

            Визнати за ОСОБА_1  право власності на спадкове майно – земельну ділянку, розміром 4,72 га, розташовану на землях Виноградівської сільської ради Тарутинського району, Одеської області, що належала до смерті ОСОБА_2 Матвеєвичу, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № НОМЕР_1  зареєстрованого за  № 106  в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 30січня 2001року.

          В іншій частині позову, а саме у визнанні права власності на житловий АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_2 -  відмовити.

              Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а якщо сторони не були присутні в судовому засіданні, рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя                                                                                         Н.  М. Тончева