УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«23» серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді Шестакової'Н.В.
Суддів Берзіньш B.C.
Летягіної О.В.
При секретарі Шмакові А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим та ГУ МВС України в АР Крим про стягнення грошових коштів у зв'язку із звільненням, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красногвардійського РВ ГУ МВС України, у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь грошову допомогу - 40140,96 грн.; компенсацію за предмети речового постачання - 2728грн. 82 коп., а всього 42869 грн. 76 коп.
Вимоги мотивовані тим, що з 16 листопада 1982 року по 28 лютого 2005 року працював дільничним інспектором міліції Красногвардійського РВГУ МВС України в АР Крим, звільнений у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років. Вислуга складає 24 календарних роки. Позивач уточнив свої вимоги у суді, вказуючи на те, що при звільнені його зі служби, йому повинно бути сплачено 52176,96 грн. грошового забезпечення, виходячи з 50% місячного грошового забезпечення за 24 повних . календарних роки служби. Красногвардійським РВ ГУ МВС України йому було виплачено лише 12036 грн. При цьому відповідачем не враховані при визначенні місячного грошового забезпечення його право на отримання доплати від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути нарахована, що за його підрахунками складає 908,77 грн., премії за поточний місяць у сумі 869,61грн., та неправильно встановлений розмір надбавки за
Справа № 22-3809/2006 р. Головуючий у першій інстанції Проскурня С.М.
Доповідач Летягіна О.В.
безперервну службу, який повинен дорівнювати, на його думку, 70%. А не 35%, який був йому встановлений.
Рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2006 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з Красногвардійського РВГУ МВС України в АР Крим на його користь 2728 грн. 82 коп. грошової компенсації за речове постачання.; судовий збір у розмірі 51 грн. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
На зазначене рішення, подана апеляційна скарга ОСОБА_1, яка за змістом зводиться до скасування рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, та постанови нового рішення по суті позовних вимог.
У своїй скарзі на рішення апелянт вказує, що суд першої інстанції не урахував, що, згідно п.1 Указу Президента України №370/2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та робітникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу", Міністру внутрішніх справ України надано право встановлювати робітникам ОВС України щомісячні надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ в процентах до грошового забезпечення, які мають високі результати в службовій діяльності, при стажі праці більш ніж 15 років - до 50%, а більш ніж 20 років - до 70%. Вважає, що йому має бути встановлена надбавка 70%, а доводи суду про те, що ці надбавки не є обов'язковими - необгрунтовані.
ОСОБА_1 також вказує, що наказ МВС України №1236 від 1.11.2003 року, на який посилається суд в своєму рішенні, був змінений наказом МВС України від 25.11.2004 року, та що суд не прийняв до уваги роз'яснення начальника ОФРЄ ГУ МВС України в АР Крим №18/117 від 08.02.2005 року про порядок розрахунку грошового утримання.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження по справі закриттю за таких підстав.
З положень п. 9 Заключних та періхідних положень ЦПК України вбачається, що заяви та скарги по справам, що винікають з адміністративіно-правовіх відносинь, подані до вступу в силу цього Кодексу за правилами, встановленими главами 29-32,36 Цивільного процесуального кодексу 1963 року, розглядаються в порядку , встановленому Админістративним процесуальним кодексом України.
З положень п.1 статті 17 КАС України передбачається, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дії чи бездіяльності.
Справа № 22-3809/2006 р. Головуючий у першій інстанції Проскурня С.М.
Доповідач Летягіна О.В.
З матеріалів справи вбачається, що позов ОСОБА_1 був розглянутий судом 15 березня 2005 року, а саме, після прийняття нового ЦПК України і Кодексу Административного судочинства, однак розглянутий він був в порядку цивільного процесуального судочинства.
Статтею 205 п.1 ЦПК України передбачається, що суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо справа не підлягає рогляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в зв'язку з порушенням судом норм процесуального права рішення суду підлягає скасуванню, а провадження по справі, в силу статті 206 ЦПК України, закриттю.
Виходячи з наведеного та керуючись 205 п.1,206, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 статтями ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2006 року - скасувати.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АРК та ГУ МВС України В АРК про стягнення грошових коштів у зв'язку зі звільненням, - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1, що зазначені справи повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства шляхом подання адміністративного позову.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Справа № 22-3809/2006 p.
Головуючий у першій інстанції Проскурня С.М. Доповідач Летягіна О.В.