УХВАЛА

Іменем України

ЗО серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді:    Берзіньш B.C.

Судців:     Шестакової Н.В.,

Летягіної О.В.,

при секретарі            Сафіній Ф.Ф..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Ялтинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Ялтинської міськради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, усунення Перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, виконавчого комітету Ялтинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Ялтинської міськради НОМЕР_1 у частині реєстрації ОСОБА_3 підсобних приміщень, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.05.2005р., видане ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зобов»язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні належною позивачці квартирою НОМЕР_2 АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно зведеної прибудови та огорожі, стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 50 000грн. Вимоги мотивовані тим, що відповідачі, порушуючи вимоги чинного законодавства, без згоди позивачки провели самовільну прибудову підсобних приміщень до своєї квартири. НОМЕР_3 буд.АДРЕСА_1. Ця прибудова закриває доступ освітлення через вікно в квартиру позивачки, у зв»язку з чим в квартирі з»явилась сирість. На прибудинковій території відповідачі самочинно звели металеву огорожу також без згоди позивачки. При необхідності позивачка не зможе продати свою квартиру або понесе суттєві втрати по причині непринадності домоволодіння і підвищеної щільності забудови, створеної відповідачами. Вказаними діями відповідачів позивачці спричинено моральну шкоду на вказану в позові суму.

В суді першої інстанції позивачка та її представник підтримали позовні вимоги; відповідач ОСОБА_2, її представник і представник ОСОБА_3 позов не визнали, посилаючись на те, що реконструкція і реєстрація прибудови після її реконструкції не защемлюють права позивачки, реконструкція веранди була змушеною. Представник Ялтинського міськвиконкому заперечував проти позову, посилаючись на те, що відповідачами одержані всі необхідні узгодження, рішення виконкомом прийнято в межах його компетенції.

Рішенням суду від 24.01.2006р. позов задоволено частково: рішення виконкому Ялтинської міськради НОМЕР_1 у частині реєстрації ОСОБА_3 підсобних приміщень визнано незаконним і скасовано, визнано недійсним

Справа № 22-2472/2006           Головуючій першої інстанції Бондаренко Г.М.

Доповідач : Берзіньш B.C.

свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.05.2005р., видане ОСОБА_2 і ОСОБА_3; відповідачі зобов»язані усунути перешкоди у користуванні належною позивачці квартирою НОМЕР_2 АДРЕСА_1 і знести прибудову та огорожу, у задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять рішення суду в частині задоволення позову скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, порушення прав малолітнього ОСОБА_4.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає доводи скарг необгрунтованними, просить рішення суду залишити без змін.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Так ст.ст.303,309ч.1п.4 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, яке є обв»язковою підставою для скасування рішення.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення позову, суд виходив з того, що позов обгрунтованний, оскільки прибудова є самовільно побудованою, її будівництвом ущемлені права позивачки; огорожа підлягає знесенню, оскільки відповідачі не довели, що між співвласниками будинку визначено порядок користування земельною ділянкою.

Такі висновки суду не в повній мірі узгоджуються з матеріалами справи та зроблено судом з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень ст.ст. 10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може грунтуватися на припущеннях. Статтею 15 ЦК України передбачено, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вимоги позивачки про усунення перешкод у користуванні квартирою та знесення прибудови і металевої огорожі були заявлені на підставі ст.ст.386,391 ЦК України, ст.48 Закону України «Про власність» і обґрунтовувались тим, що ця прибудова закриває доступ освітлення через вікно в квартиру позивачки, у зв»язку з чим в квартирі з»явилась сирість; металеву огорожу відповідачі звели самочинно без згоди позивачки. При необхідності позивачка не зможе продати свою квартиру або понесе суттєві втрати по причині непринадності домоволодіння і підвищеної щільності забудови, створеної відповідачами.

Суд же, пославшись на самовільне будівництво прибудови та невідповідність нормам БНіП, фактично доводи, вказані позивачкою не розглянув і не дав їм оцінки;

висновки суду про те, що будівництвом прибудови права позивачки защемлені, в порушення вимог ст.ст.НОМЕР_34,НОМЕР_35 ЦПК України, нічим не мотивовані, суд також не вказав норму права, на підставі якої визнано недійсним свідоцтво про право власності на майно. Не дав суд оцінки і доводам відповідачів про те, що реконструкція прибудови була вимушеною, оскільки веранда була непридатна для експлуатації, прибудова зведена при наявності усної згоди відповідачки та згоди інших співвласників будинку.

Крім того, із матеріалів справи слідує, що позивачка є співвласником кв.НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1, а відповідачі - співвласниками кв.НОМЕР_3 цього будинку. Відповідачі провели реконструкцію веранди і рішенням Ялтинського міськвиконкому НОМЕР_1 затверджено рішення міжвідомчої комісії Ялтинського міськвиконкому по реєстрації будівель та внутрішніх перепланіровок і дано дозвіл ОСОБА_3 на реєстрацію кухні 22-5 пл.18,6м.кв., передньої 22-3 пл.8,0м.кв., санвузла 22-4 пл.4,4м.кв. і на підставі цього рішення 12.05.2005р. виконавчим комітетом Ялтинської міської ради відповідачам видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, в якому прибудова включена в загальну площу квартири, це свідоцтво зареєстроване БТІ(а.с.49-52). Тобто, спірне приміщення не є самовільним. Земельна ділянка, на якій розташований будинок АДРЕСА_1, відповідно до Державного акту від 26.06.2002 року знаходиться в спільній сумісній власності ОСОБА_5 і інших співвласників будинку, які не притягнуті до участі у справі. Справу розглянуто також без притягнення до участі у ній співвласника квартири позивачки ОСОБА_6 (а.с.7).

Таким чином, суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участі у справі, та розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, що, відповідно до п.п.4,5 ч.Іст.ЗП ЦПК україни є підставами для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,311 Цивільного процесуального кодексу України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2006 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.