УХВАЛА Іменем    України

23 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Шестакової Н.В. Суддів:     Берзіньш B.C. Летягіної О.В. При секретарі    Буровій Г.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сакської районної державної адміністрації, треті особи Штормовська сільська рада і Сакський районний відділ земельних ресурсів, про спонукання надати у користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сакського міськрайонного суду від 16 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Сакської районної державної адміністрації про спонукання надати у користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він відкрито та безперервно на протязі більш 19 років користується земельною ділянкою площею 0.1 га, яка розташована навпроти його будинку АДРЕСА_1. У 2003 році він звернувся із заявою про надання йому зазначеної земельної ділянки для ведення селянського господарства до Голови Штормовської сільської ради та у подальшому до райдержадміністрації, де йому було відмовлено з мотивів включення даної земельної ділянки у квартал індивідуального жилої забудови с.Штормове. Вважає, що йому незаконно відмовлено у виділенні земельної ділянки за давністю користування відповідно до вимог ст.ст.119, 121 ЗК України.

У червні 2006 року до справи у якості третіх осіб без самостійних вимог були залучені Штормовська сільська рада і Сакський районний відділ земельних ресурсів (а.с.27).

Рішенням суду від 16 червня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення з постановою нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, судом невірно визначено правовідносини, які склалися між сторонами та їм не дана належна правова оцінка; крім того, справу розглянуто за нормами ЦПК України, хоча зазначені правовідносини регулюються КАС України.

У письмових запереченнях Сакський районний відділ земельних ресурсів пояснив, що використовування земельної ділянки позивачем є самовільним та незаконним; позивач не надав доказів добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою відповідно до ст.119 ЗК України.

Справа №22-5656/2006р.                                            Головуючий в 1 інстанції Бондарев Р.В.

Доповідач Шестакова Н.В.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши сторони та представників позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач немає ніяких прав на користування спірною земельною ділянкою; його вимоги щодо виділення земельної ділянки на підставі ст. 119 ЗК України необгрунтовані, оскільки ця норма закону діє з 01.01.2002 року і не має зворотньої сили відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99.

Висновки суду відповідають вимогам матеріального і процесуального права.

Як свідчать матеріали справи, позивач зв"язує своє порушене право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства тільки з тим, що він на протязі більш 19 років користується цією ділянкою добросовісно, відкрито і безперервно, тобто позовні вимоги грунтуються на підставі ст.119 ЗК України. Між тим, ця правова норма надає громадянам, які добросовісно, відкрито і безперервно користується земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів щодо права на цю ділянку, право звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Ст.119 ЗК України діє з 01.01.2002 року, зворотньої сили не має.

Колегія суддів вважає, що до ст. 119 ЗК України необхідно застосовувати принципове положення щодо набувальної давності, яке встановлено у п.8 Прикінцевих та перехідних положень про поширення набувальної давності на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності Кодексом. Тобто правове значення має період землекористування, починаючи з 1999 року.

На підставі наведеного колегія дійшла висновку про те, що у позивача ще не наступило право ставити питання щодо передачі йому земельної ділянки у власність або користування на підставі набувальної давності, тому позовні вимоги необгрунтовані.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що судом порушено вид судочинства, і справу належить розглядати за правилами КАС України. Як вбачається із матеріалів справи, позивач вважає порушеним своє право землекористувача на підставі ст.119 ЗК України, тому спір не має ознаків публічно-правового спору, який потрібно розглядати за правилами КАС України.

Керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду .від 16 червня 2006 року залишити без змін.         Ухвала набирає законної сили з моментуїї проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.