КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2011                                                                                           № 16/363

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гаврилюка  О.М.

суддів:             

при секретарі:            

в судове засідання з’явився прокурор Лиховид О.С. – посв. від 24.06.2010 року № 210

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 – дов. від 15.02.2011 року № 049-05/834-11

від відповідача:Степанович В.О. – директор

                         ОСОБА_2 – дов. від 03.10.2011 року б/н

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Євробуд-2003” на рішення господарського суду м. Києва від 16.08.2011 року

у справі № 16/363 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Заступника прокурора м. Києва (м. Київ) в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)         (м. Київ)

до               Товариства з обмеженою відповідальністю „Євробуд-2003” (м. Київ)

про              стягнення 9 196 760 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернувся Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євробуд-2003” про стягнення з відповідача на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 9 196 760 грн. та заявою про відновлення строку позовної давності.

Рішенням від 16.08.2011 року господарський суд м. Києва поновив строк позовної давності та позов задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ „Євробуд-2003” на користь ГУ економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) 9 196 760 грн. основного боргу. Стягнув з ТОВ „Євробуд-2003” в доход Державного бюджету України 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Євробуд-2003” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суд м. Києва від 16.08.2011 року у справі № 16/363 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 16/363 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.

В судових засіданнях 06.10.2011 року, 13.10.2011 року, 10.11.2011 року  оголошувалися перерви до 13.10.2011 року до 12 год. 45 хв., до 27.10.2011 року до 09 год. 30 хв., до 10.11.2011 року до 12 год. 45 хв.

В судовому засідання 10.11.2011 року представники відповідача підтримували вимоги своєї апеляційної скарги, а прокурор та представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, виходячи з наступного.

13.02.2008 року Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Євробуд-2003” (забудовник) уклали договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, відповідно до умов якого забудовник зобов’язався сплатити пайову участь (внески) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв’язку з будівництвом житлового будинку (загальна площа квартир 2 348,90 кв.м.) з вбудованими приміщеннями загальною площею 2 654,20 кв.м. (в т.ч. офісів – 2 597,70 кв.м., магазину непродовольчих товарів – 56,50 кв.м.), підземним паркінгом загальною площею 1 214,90 кв.м. та відкритою автостоянкою загальною площею 72, кв.м. на вул. Б. Хмельницького, 72-74 у Шевченківському районі м. Києва.

За умовами договору від 13.02.2008 року № 86 розмір пайового внеску становив 5 809 800 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору від 13.02.2008 року № 86 забудовник сплачує пайовий внесок, вказаний у п. 2.1 цього договору, у строк з лютого 2008 року по січень 2009 року включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця, на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, банк одержувача ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, р/р 31517932700001.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

На підтвердження відсутності своєї вини відповідачем було подано рішення господарського суду м. Києва від 15.03.2006 року по справі № 4/73, яким встановлювалися факти наявності перешкод зі сторони Громадської організації „Громадський рух „Форум порятунку Києва” при будівництві на земельній ділянці по вул. Б. Хмельницького, 72-74, рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2009 року по справі № 36/53, яким встановлювалися факти наявності перешкод зі сторони Громадської організації „Об’єднання сиріт України” при будівництві на земельній ділянці по вул. Б. Хмельницького, 72-74, та рішення Київської міської ради від 26.02.2010 року № 73/3509, яким було відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки по вул. Б. Хмельницького, 72-74.

Переглядаючи даний спір колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з презумпції правомірності правочину, закріпленій в ст. 204 ЦК України.

Оскільки на момент винесення оскаржуваного рішення договір від 13.02.2008 року № 86 не був оскаржений та не був визнаний недійсним, то за відсутності у самому тексті договору від 13.02.2008 року № 86, підписаному відповідачем, посилання на будь-які обставин, які перешкоджають здійсненню будівництва, як на такі, що звільняють від сплати пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв’язку з будівництвом житлового будинку, у суду відсутні підстави для визнання відсутності вини відповідача у сплаті такого пайового внеску.

Крім того, як вбачається з тексту поданих позивачем рішень господарського суду м. Києва, перешкоди зі сторони Громадської організації „Громадський рух „Форум порятунку Києва” та Громадської організації „Об’єднання сиріт України” виникли до того, як відповідач підписав договір 13.02.2008 року, і таким чином відповідач вже знав про наявність перешкод.

Факт нездійснення відповідачем будівництва також не відображений в укладеному ним договорі від 13.02.2008 року № 86 як обставина, що звільняє його від виконання взятого на себе зобов’язання.

Доказів здійснення відповідачем оплати заявленої до стягнення суми суду надано не було.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з розрахунком заборгованості, зробленим позивачем.

Так за змістом п. 3.1 договору від 13.02.2008 року № 86 відповідач мав здійснити 12 платежів рівними частинами не пізніше 28 числа кожного місяця від суми зазначеної в п. 2.1 договору – 5 809 800 грн., тобто 484 150 грн.

Перший і єдиний платіж у розмірі 484 150 грн. відповідач відповідно до платіжного доручення від 28.02.2008 року № 144 здійснив вчасно.

Відповідно до п. 3.4 договору від 13.02.2008 року № 86 не пізніше ніж за три дні до сплати останньої частки пайового внеску ТОВ „Євробуд-2003” повинен був отримати у позивача розрахунок остаточної суми пайового внеску, що підлягає сплаті за цим договором з урахуванням індексу інфляції від дати розрахунку.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” від 03.04.1997 року № 62-97р відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Таким чином останній платіж встановлювався як різниця між загальною сумою зобов’язання помноженою на індекси інфляції за період березня 2008 року по січень 2009 року (крім періодів дефляції відповідно до п. 3.12 договору) та одинадцятьма рівними місячними платежами.

Загальна сума зобов’язання, що підлягала сплаті 28.01.2009 року становила 6 960 916 грн. 85 коп. (= 5 809 800 грн. х індекс інфляції за березень 2008 року 103,8% х індекс інфляції за квітень 2008 року 103,1% х індекс інфляції за травень 2008 року 101,3% х індекс інфляції за червень 2008 року 100,8% х індекс інфляції за вересень 2008 року 101,1% х індекс інфляції за жовтень 2008 року 101,7% х індекс інфляції за листопад 2008 року 101,5% х індекс інфляції за грудень 2008 року 102,1% х індекс інфляції за січень 2009 року 102,9% / 100%). Відповідно до п. 3.12 договору від 13.02.2008 року № 86 у випадку, якщо індекс інфляції є меншим 100% коригування суми первинного платежу не відбувається. Оскільки індекси інфляції за липень 2008 року та серпень 2008 року становили 99,5% та 99,9 %, то відповідно до умов п. 3.12 договору при розрахунку загальної суми заборгованості вони не застосовуються.

Таким чином розмір останнього місячного платежу за січень 2009 року становить 1 635 266 грн. 85 коп. (= 6 960 916 грн. 85 коп. – 11 х 484 150 грн.).

Загальний розмір несплаченої заборгованості несплаченої відповідачем становить 6 476 766 грн. 85 коп.

В подальшому колегія суддів апеляційного господарського суду не здійснює нарахування втрат від інфляції, оскільки за умовами договору сторони узгодили здійснювати розрахунок на дату проведення останнього платежу, який ще не відбувся. За таких обставин розрахунок втрат від інфляції з лютого 2009 року по лютий 2011 року заявлений передчасно і позов в цій частині з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 230 ГК України  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В пункті 4.1 договору передбачено, що у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску ТОВ „Євробуд-2003” сплачує пеню в розмірі 0,1% від розміру пайового внеску зазначеного у п. 2.1 цього договору за кожен день прострочення.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, то розмір заявленої до стягнення пені підлягає обмеженню подвійною обліковою ставкою НБУ і становить 773 037 грн. 96 коп.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду звернула увагу на те, що прокурором було заявлено позов про стягнення грошових коштів на користь позивача – Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в той час як п. 4.11 додатку до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 року № 271/431, у редакції рішення Київської міської ради від 28.12.2006 року № 530/587, яке було чинним на момент укладання договору від 13.02.2008 року № 86 визначалося, що рішення щодо розподілу та цільового використання коштів пайових внесків приймає Київська міська рада при затвердженні бюджету та Програми соціально-економічного і культурного розвитку міста Києва на кожний рік. Тобто пайовими внесками позивач не розпоряджався та на його рахунок вони не поступали. Самим же договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва від 13.02.2008 року № 86 визначалося, що кошти підлягали зарахуванню до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету. Місцевий господарський суд на зазначене уваги не звернув.

Ч. 2 ст. 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Прокурор просить відновити пропущений строк позовної давності у відповідності до вимог ч. 2, 5 ст. 267 ЦК України, вказуючи, що йому стало відомо про порушення інтересів держави з боку відповідача лише у лютому 2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заява від відповідача про застосування строків позовної давності по даній справі не надходила.

Заяву подану відповідачем під час апеляційного провадження колегія суддів апеляційного господарського суду до уваги не приймає, оскільки така заява має бути здійснена до винесення судом рішення по справі.

Повноважні представники відповідача в судове засідання 16.08.2011 року не з’явилися. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач дізнався про призначення розгляду справи в судовому засіданні 16.08.2011 року 25.07.2011 року. З цього часу та до судового засідання заяви про застосування строку позовної давності місцевому господарському суду не подав. Також відповідач не надав суду доказів перебування його представника у відрядженні, і як юридична особа не забезпечив присутності іншого представника у судовому засіданні 16.08.2011 року, хоча в судові засіданні під час апеляційного провадження прибували два представника.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позов прокурора підлягає задоволенню, незважаючи на пропуск позовної давності, оскільки до винесення рішення місцевим господарським судом не було подано заяви про її застосування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 16.08.2011 року по справі № 16/363 не відповідає чинному законодавству, винесене за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи (стягнення коштів на користь позивача, а не до спецфонду місцевого бюджету, невірний розрахунок), а тому підлягає скасуванню повністю.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає задоволенню в частині

стягнення до цільового фонду спеціального фонду місцевого бюджету м. Києва 6 476 766грн. 85 коп. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції, 773 037 грн. 96 коп. пені. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України колегією суддів апеляційного господарського суду судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд –  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Євробуд-2003” на рішення господарського суду м. Києва від 16.08.2011 року по справі № 16/363 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду м. Києва від 16.08.2011 року по справі № 16/363 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Євробуд-2003” (04073, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Фрунзе, буд. 142, ідентифікаційний код 32529352) в доход цільового фонду спеціального фонду місцевого бюджету м. Києва (стягувач: Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 01044, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 04633423, одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, Банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО: 820019, код ЄДРПОУ: 24262621, р/р 31517932700001) 6 476 766 (шість мільйонів чотириста сімдесят шість тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 85 коп. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції, 773 037 (сімсот сімдесят три тисячі тридцять сім) грн. 96 коп. пені.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Євробуд-2003” (04073, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Фрунзе, буд. 142, ідентифікаційний код 32529352) в доход Державного бюджету України 20 101 (двадцять тисяч сто одну) грн. 65 коп. державного мита за розгляд позовної заяви, 186 (сто вісімдесят шість) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євробуд-2003” (04073, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Фрунзе, буд. 142, ідентифікаційний код 32529352) 2 699 (дві тисячі шістсот дев’яносто дев’ять) грн. 18 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.          Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

6.          Матеріали справи № 16/363 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 14.11.2011 року.

Головуючий суддя                                                                      

Судді