КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2011 № 24/76
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників
від позивача: не з’явилися
від відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду міста Києва
від 10.06.2011
у справі №24/76 (суддя Шевченко В.Ю.)
за позовом Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування
житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 60572,74 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради (надалі – КП „Дирекція”, позивач, орендодавець) про стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі – ФОП ОСОБА_2, відповідач, орендар) 60572,74 грн., з яких 56297,10 грн. заборгованості по орендній платі, 2295,36 грн. компенсації плати за землю та 1980,28 грн. пені.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2011 у справі №24/76 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011 у справі №24/76 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що рішення суду є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки рішенням господарського суду міста Києва у справі 3/138 позов ФОП ОСОБА_2 до Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради та Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації задоволено та визнано недійсним договір оренди №950/3 від 24.02.2009, за яким позивач вимагає стягнення заборгованості.
Позивач у судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
24.02.2009 між КП „Дирекція” та ФОП ОСОБА_2, укладено договір оренди нерухомого майна № 950/3 (надалі - договір).
Відповідно до умов п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не житлове приміщення, для розміщення пункту надання послуг по ремонту музичних інструментів за адресою: АДРЕСА_1.
Об’єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 116,8 кв.м. (п. 2.1 договору).
Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється за результатами конкурсу на право оренди об’єкту комунальної власності. Орендна плата на момент укладання договору встановлюється у розмірі 19% від вартості майна і становить 6175, 31 грн. на місяць.
Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцеві його видатки по сплаті за землю (п. 3.5 договору).
Оплата за землю нараховувалась відповідно до додатку №3 до договору, розрахованого на підставі рішення Київської міської ради v сесії v скликання “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення” від 26.07.2007 №43/1877.
Пунктом 3.8 договору встановлено, що орендар повинен сплачувати орендну плату (п.3.1., 3.7.) та інші платежі (п.3.5., 3.6.) незалежно від результату господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітнім, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Відповідно до п. 3.9 договору, орендні платежі та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання–передачі.
Орендна плата нараховується до:
- дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві;
- дати складання державним виконавцем акту про виселення на підставі рішення суду.
Термін дії договору оренди було визначено сторонами з 24.02.2009 по 24.01.2012.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2009 між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі приміщення за договором оренди №950/3 від 24.02.2009, згідно з яким орендодавець здав, а орендар прийняв в користування об’єкт оренди загальною площею 116,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості по орендній платі в сумі 56297,10 грн. та 2295,36 грн. за компенсації плати за землю.
Вказана сума заборгованості, станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем погашена не була, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі в розмірі 56297, 10 грн. та 2295, 36 грн. компенсацію плати за землю є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про стягнення про стягнення з відповідача за порушення умов договору оренди нерухомого майна №950/3 від 24.02.2009 пені в розмірі 1980, 28 грн. колегія суддів звертає увагу на наступне.
Пунктом 6.2. договору оренди встановлено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги про стягнення пені в сумі 1980,28 грн. на підставі поданого позивачем розрахунку, проте при цьому не зазначив, що вказаний розрахунок здійснено виходячи саме із подвійної облікової ставки НБУ, а не із ставки пені в 0,5%, передбаченої п.6.2 договору.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги у повному обсязі.
Стосовно посилання апелянта на рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2011 у справі 3/138, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011, колегія суддів зазначає наступне.
Вказаним рішенням, позов ФОП ОСОБА_2 до Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради та Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації задоволено та визнано недійсним договір оренди №950/3 від 24.02.2009.
Проте, як вбачається із тексту рішення у справі 3/138 від 09.08.2011, провадження у цій справі було порушено 20.06.2011, тобто після прийняття рішення у даній справі.
Таким чином, на момент прийняття рішення судом першої інстанції у справі 24/76, рішення у справі №3/138, на яке посилається апелянт прийнято не було. Більше того, не було порушено провадження у вказаній справі.
У зв’язку із викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що рішення у справі №3/138 від 09.08.2011 не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, оскільки факт прийняття господарським судом рішення у справі №3/138 за своєю правовою природою є нововиявленою обставиною у справі 24/76, яка не була відомою суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення у даній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011 у справі №24/76 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2011 у справі №24/76 залишити без змін.
Матеріали справи № 24/76 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді