КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
05.07.06 р. № 8/223
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Швець В.О
Рибченко А.О.
при секретарі судового засідання: Коробко О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Огризков А.А. –адвокат,
від відповідача: не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста» на рішення господарського суду Полтавської області від 28.04.2006 року
у справі № 8/223 (суддя Плеханова Л.Б.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста», м.Київ
до відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь», с.Білики
про стягнення 112844 грн.
Обставини справи:
До господарського суду Полтавської області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Фієста»(далі –позивач) з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь»(далі –відповідач) про стягнення 112844 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.04.2006р. у справі № 8/223 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Фієста»звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, які господарський суд визнав встановленими.
Відповідно до ст.98 ГПК України, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста»Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 01.06.2006р. порушено апеляційне провадження у справі № 8/223.
Згідно Розпорядження голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2006р. розгляд справи здійснюється у іншому складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М., судді Рибченко А.О., Швець В.О.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.06.2006р., явка учасників провадження якою не була визнана обов’язковою, у справі достатньо матеріалів для розгляду скарги без участі представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду вимоги апеляційної скарги підтримав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути залишене без змін, а апеляційна скарга –без задоволення з таких підстав.
Згідно ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Із матеріалів справи вбачається, що 09.03.2004 р. сторони уклали договір, згідно якого відповідач отримав земельну ділянку загальною площею 130 га з посівами (50 га пшениці, 80 га жита) для подальшого обробітку; відповідач був зобов'язаний виконати роботи по удобренню посівів пшениці і жита, зібрати врожай (п.1.1. Договору). Зерно в бункерній вазі від комбайна зважується на вагах та розподіляється між сторонами в рівних частинах (п.2.1. Договору).
На виконання умов договору позивач 09.03.2004 р. за актом прийому-передачі поля № 9, розташованого у с. Хомутець Миргородського району Полтавської області, передав відповідачеві вищевказану земельну ділянку.
Позивач вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо удобрення посівів; збір врожаю провів лише в кінці серпня 2004 року, тобто з порушенням агротерміну збирання урожаю пшениці та жита, що призвело до значних втрат; відповідач не передав позивачеві 1/2 частину зібраного врожаю, чим заподіяв матеріальні збитки.
Згідно статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі. Якщо особа, яка порушила право, одержала зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Колегія суддів погоджується з думкою місцевого господарського суду про те, що склад цивільного правопорушення у спірних правовідносинах відсутній.
Відповідач на виконання умов договору зібрав урожай з поля №9 у с.Хомутець. Зібране зерно зберігалось на складі (току), оскільки потребувало просушування та очистки. Договором не встановлений строк і термін збирання врожаю.
Пунктом 2.1 Договору визначений термін виконання зобов'язань відповідача по передачі позивачеві 1/2 частини зібраного урожаю вказівкою на подію збору врожаю. Відповідно до положень частини 1 статті 530 ЦК України, зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Після приведення зерна жита у відповідність, воно було видано позивачеві 03.09.04 р. відповідно до накладної № 321, а саме: жита 11561 кг, зерновідходів жита після обробітку 45981 кг з урахуванням проведених затрат (а.с.40, том 1). Також було видано і зерно пшениці фуражної (третікал) та зерновідходів, про що свідчать накладні № 320, №322, відповідно до яких позивач отримав фуражне зерно 03.09.04 р.
Під час проведення збору врожаю відповідач поніс витрати в сумі 56510,22 грн., що становить витрати на збір зерна пшениці та жита, його перевіювання та перевезення, внесення мінеральних добрив, виплата орендної плати власникам земельних паїв.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач надав суду довідку № 194 від 25.03.2006р. (а.с.21, том 2), з якої вбачається, що середня врожайність пшениці в 2004 році по СТОВ «Промінь»становить 26,78 ц/га, жита - 36,33 ц/га.
Крім того, надав акт № 1 від 28.04.2004 р. про внесення міндобрив на поле № 9.
Згідно п.2.2 договору, під час збирання врожаю від ТОВ "Фієста" має бути присутня відповідальна особа.
Позивач не направляв свого представника під час збирання відповідачем урожаю, здійснення контролю за ходом сільськогосподарських робіт. Позивач, участь якого під збирання врожаю зерна мала бути обов'язковою (п.2.2), разом з відповідачем повинен був визначити суму витрат, пов’язаних із проведенням сільськогосподарських робіт, а також кількість, якість, вартість зібраного зерна.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Позивач не довів, що він виконав умови договору належним чином; його пояснення причин невиконання своїх зобов'язань за даним договором не доведені належними доказами, які свідчили б про відсутність вини і наявність об'єктивних причин невиконання зобов'язання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на підставі ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду, і за умови безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкоду.
Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, що включає в себе певні елементи:
- збитки;
- протиправна поведінка;
- причинний зв’язок;
- вина.
Відсутність хоча б одного елементу складу правопорушення виключає настання цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача визнав факт отримання від відповідача через Лаврик О.П. 51061 кг зерна пшениці та 11561 кг жита. З пояснень Лаврик О.П. від 12.09.2006 р. вбачається, що він отримав зерно і зерновідходи належної якості без будь-яких зауважень до відповідача.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Полтавської області, що зобов'язання за договором від 09.03.04 р. відповідачем виконувались належним чином, а понесені ним у зв'язку із виконанням умов договору витрати підлягають зарахуванню, як спільні між позивачем і відповідачем, а саме: виплачена орендна плата 61-у власнику земельних паїв на 130 га їх земель, збір врожаю на 130 га; перевіювання та перевезення зерна пшениці і жита; внесення міндобрив на площу 130 га. Витрати відповідача склали 56510 грн.
Позивач не довів заподіяння відповідачем йому матеріальних збитків, вини відповідача у неналежному виконанні умов договору; не надав доказів, що відповідач надав йому меншу частину врожаю. Колегією суддів не може бути взятий до уваги розрахунок збитків позивача, що виходить із середньостатистичних показників по району, оскільки між сторонами існують конкретні договірні правовідносини по збору врожаю на полі № 9.
В діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а тому підстави для застосування цивільно-правової відповідальності –відсутні.
Отже, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції; повністю з’ясовано обставини, що мають значення для справи; обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, є доведеними.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 28.04.2006р. у справі № 8/223 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст. ст. 33, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Полтавської області від 28.04.2006р. у справі № 8/223 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста»–без задоволення.
2. Справу № 8/223 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Швець В.О
Рибченко А.О.