Справа №2-611-2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

м. Селидове                                                                        12 липня 2007р.

Селидівськоий міський суд Донецької області в складі

·  головуючого судді                     Богомолової Ю.І.

·  при секретарі                              Васильчук О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Селидове, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007р. ОСОБА_1, звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу із ОСОБА_2

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20.11.1982 року. Шлюб зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Селидове Донецької області, номер актового запису № 241. Неповнолітніх дітей від шлюбу не мають.

З вересня 2003р. подружжя остаточно припинили шлюбні відносини. Причиною до розірвання шлюбу виявилося те, що на протязі усього періоду спільного життя відповідач зловживав спиртними напоями, чинив скандали, наносив побої дружині, та крім того між подружжям не було взаєморозуміння, з причини різного відношення до багатьох сімейних проблем, мали місце часті суперечки. Збереження шлюбу позивач вважає недоречним і неможливим. Призначені судом строки на примирення не призвели до бажаного результату, спільне життя подружжя - неможливе. Просить шлюб з відповідачем розірвати. Витрати по розірванню шлюбу просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, просила шлюб розірвати, пояснила, що спільно з відповідачем не мешкають з вересня 2003 року, сім'ю зберегти не можливо, примирення також не можливе, оскільки відповідач зловживає спиртними напоями, чинить скандали, спричиняє позивачеві побої, ставиться до неї та до сім'ї не поважно. Спору відносно розподілу загального майна не мають, шлюб розривають вперше. Витрати по розірванню шлюбу просить покласти на відповідача.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на можливість збереження шлюбу та просив суд надати строк для примирення, так як бажає виправити свою поведінку.

Клопотання відповідача про надання строку для примирення судом не

2

задоволено, оскільки сторонам неодноразово надавалися строки для примирення, але примирення між сторонами досягнуто не було, позивач вважає, що збереження сім'ї неможливо внаслідок негативної поведінки відповідача по відношенню до неї та дітей. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Майнового спору між ним та позивачем не має.

Зібраними по справі доказами судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.11.1982 року, згідно із свідоцтвом про шлюб, виданою відділом реєстрації актів цивільного стану м. Селидове Донецької області, номер актового запису № 241.

У судовому засіданні встановлено, що сторони з березня 2003р. припинили шлюбні стосунки, подальше спільне життя неможливе, відповідач зловживає спиртними напоями, спричиняє позивачеві побої, неповажно ставиться до дружини та дітей.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних відносин та причини розлучення, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1та ОСОБА_2 і збереження їх сім'ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі дружини, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розмір і розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім'ї, враховує їх матеріальне і сімейне становище та відповідно до положень ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача.

Керуючись ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 11, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 20 листопада 1982 року відділом реєстрації актів цивільного стану м. Селидове Донецької області, номер актового запису №  241,  між ОСОБА_1   1955  року народження та

3

ОСОБА_2   1958 року народження - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито в прибуток держави розміром 17 (сімнадцять) грн. із відповідача, ОСОБА_2.

ОСОБА_1, від сплати державного мита звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.