КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
05.07.06 р. № 151/10-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Рибченко А.О.
Швець В.О
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій»на рішення господарського суду Київської області від 03.05.2006 року
у справі № 151/10-06 (суддя Тищенко О.В.)
за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Центрального органу виконавчої влади –Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», м.Київ
до відповідача відкритого акціонерного товариства «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій», м.Біла Церква
про стягнення 9285 грн.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області звернувся Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(далі –позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій»(далі –відповідач) про стягнення 9285 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Київської області від 03.05.2006 року позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій»на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»9285 грн. шрафу, 102 грн. державного мита в доход державного бюджету та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, відкрите акціонерне товариство «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.05.2006р. у справі № 151/10-06 та прийняти нове рішення про залишення позову без розгляду. Відповідач зазначив, що висновки, викладені в рішенні господарського суду Київської області, не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ст.98 ГПК України за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій»Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 09.06.2006р. порушено апеляційне провадження у справі № 151/10-06.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2006р., явка учасників провадження якою не була визнана обов’язковою, у справі достатньо матеріалів для розгляду скарги без участі представника позивача.
Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі, підтримала.
Представник прокуратури в судовому засіданні апеляційного суду проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві, просила залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути залишене без змін, а апеляційна скарга –без задоволення з таких підстав.
Згідно ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Із матеріалів справи вбачається, що Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»- це статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.
В травні 2005р. відповідно до накладної № 32224296, зі станції Біла Церква Південно-Західної залізниці на станцію Новоград-Волинський - 1, Південно-Західної залізниці відправлено вагон за № 63721633 з вантажем - залізобетонні конструкції.
У вищезазначеній накладній вантажовідправником - Відкритим акціонерним товариством «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій»невірно зазначено код отримувача вантажу, тобто у накладній № 32224296 замість коду одержувача вантажу - Центр електрозв'язку № 8 Житомирської філії ВАТ «Укртелеком»- 2018 невірно вказано код 6382, про що 13.05.2005р. на станції Новоград-Волинський - 1 Південно-Західної залізниці складено Акт загальної форми № 3 (а.с.30).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про транспорт», підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Пунктом 24 Статуту Залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (п. 129 Статуту Залізниць України).
Згідно з п. 2.1 «Правил оформлення перевізних документів», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. за № 863/5084 вантажовідправник при заповненні комплексу перевізних документів повинен зазначити точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 р. № 644 від 24.11.2000р., після проведення розрахунків за перевезення одержувачу видається накладна під розписку в дорожній відомості із зазначенням дати видачі вантажу, номера та дати видачі довіреності, а також номера рахунку одержувача і найменування відділення банку, МФО. При розрахунках через технологічні центри з обробки перевізних документів (далі - ТехПД) проставляється код платника, присвоєний йому ТехПД.
Відповідно до п. 5.5. розділу 5 «Правил оформлення перевізних документів», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. за № 863/5084 якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту залізниць України.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Факт неправильного зазначення вантажовідправником коду отримувача вантажу засвідчений належним документом (Акт загальної форми № 3).
Згідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли..
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі перевізної плати за всю відстань перевезення.
Передбачений статтею 122 Статуту залізниць України штраф є забезпеченням належного виконання відправником зобов'язань, які випливають з договору залізничного перевезення вантажів, оформленого відповідною накладною.
Відповідно до п. 3.15 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601, у застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, такі на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Також, згідно з п. 3.23 вищезазначених роз'яснень президії Вищого господарського суду України, передбачений статтею 122 Статуту штраф за неправильно зазначені відомості про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача стягується з відправника, а не з одержувача, як це зазначено у пункті 5.5 Правил оформлення перевізних документів. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним указаних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках передбачених статтею 129 Статуту залізниць України.
Провізна плата складає 1857 грн., отже, відповідно, розмір штрафу (1857 грн. х 5) становить 9285 грн. Тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про стягнення 9285 грн. штрафу з відповідача є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Відповідач не позбавлений права звернутися з регресним позовом до ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку № 8 Житомирської філії про стягнення 9285 грн. в порядку ч. 1 ст. 1191 ЦК України.
У апеляційній скарзі відповідач просить залишити позов без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України, згідно якої господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. Апеляційний господарський суд не бере до уваги зазначені заперечення відповідача, оскільки це питання вирішувалося у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2006р. (а.с.64-66). Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи (ч.1 ст. 111-12 ГПК України).
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 03.05.2006р. у справі № 151/10-06 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства; повністю з’ясовано обставини, що мають значення для справи; обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, є доведеними; підстави для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 33, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій»на рішення господарського суду Київської області від 03.05.2006 року –залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 03.05.2006 року по справі №151/10-06 залишити без змін.
3. Справу № 151/10-06 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Рибченко А.О.
Швець В.О