ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

 

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"12" жовтня 2006 р.

Справа № 34/299-06-7003А

 На підставі Розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду В.С. Балуха № 118 від  10.10.06 р. про заміну складу колегії суддів:

 

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :   Жукової А. М.

суддів :                            Поліщук Л.В.

                                      Туренко В.Б.

 

при секретарі :  Храмшиній І.Г.        

 

за участю представників сторін:                   

від позивача -ОСОБА_2

від відповідача -не з'явився

 

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову господарського суду Одеської області 

від 4.08.2006р.

по справі № 34/299-06-7003А

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача : Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Балтської МДПІ в Одеській області , першої податкової вимоги та Протоколу про адміністративне правопорушення

встановив:

  Постановою господарського суду Одеської області від 4.08.06 р. (суддя Фаєр Ю.Г.) у позові відмовлено з підстав правомірності визначення контролюючим органом позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 5131,10 грн. відповідно до п.п.1.15 ст.1; п.п.3.1.3 п.1.3 ст.3; п.8.1.1. п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8; п.19.2 ст.1 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб”, п.п.17.1.9 п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; ЗУ „Про податок на додану вартість” ( п.7.8.1 п.7.8; п.п.7.2.4 п.7.2; 7.4.1 п.7.4 ст.7).

  Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 не погодившись із цією постановою звернувся із заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову місцевого суду, позов задоволити, визнати нечинними податкові повідомлення-рішення та першу вимогу обґрунтовуючи свої доводи наступним.

  Відповідно до ст.9 ч.4 ЗУ „Про систему оподаткування” обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку і збору ( обов'язкового платежу) або його скасуванням. Приватний нотаріус ОСОБА_3  як суб'єкт незалежної професійної діяльності сплатила суму податку з доходів фізичних осіб в сумі 5691,36 грн. плат. дор. НОМЕР_1. Судом не дана оцінка доводів позивача щодо відсутності підстав для стягнення цього податку повторно та не зазначено положення закону, яким він керувався. Відповідно до ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб” ( п.1.15) визначено поняття податкового агента, зокрема такими особами є фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності або здійснюють незалежну професійну діяльність, які використовують працю найманих фізичних осіб щодо виплати заробітної плати (інших виплат, винагород) таким іншим фізичним особам. Позивачем не використовується праця найманих працівників і з приватним нотаріусом правовідносини не ґрунтуються на цивільно - правовій угоді, і як наслідок, фізична особа ОСОБА_1 не може бути податковим агентом по відношенню до приватного нотаріуса. Закон не містить такої норми, що фізична особа є податковим агентом при виплаті винагороди нотаріусу. Судом безпідставно застосовано п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

  Підприємцем ОСОБА_1 23.05.06 р. до ДПАУ в Одеській області через Балтську МДПІ надіслана скарга в порядку адміністративного узгодження податкових повідомлень-рішень, проте рішення за результатами розгляду цієї скарги не було надіслано скаржнику протягом 20 календарних днів від дня отримання, тому відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 ЗУ №2181-ІІІ скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. Судом не враховано положення абзацу 8 цього підпункту, що процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податкове повідомлення відповідно до своєї компетенції, визначеної цим законом. У разі, коли скарга не дає змоги розглянути її по сутті то згідно з Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами ДПС така скарга має бути повернута не пізніше 5-ти днів від дня отримання скарги особі, що її подала. Суд порахував, що повторна скарга не відповідає вимогам Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами ДПС, проте не вказав у чому конкретно скарга не відповідає цьому Положенню. Не враховано положення п.п.4.4.1 п.4.1 ст.4 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо неоднозначного трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючих органів.

  Представник МДПІ в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просить залишити постанову місцевого суду без змін.

  Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

  Комплексною перевіркою, дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 17.06.04 р. по 31.12.05 р. Балтська МДПІ виявила, що підприємство з іноземними інвестиціями „Лукойл -Україна” передало фізичній особі ОСОБА_1 у строкове платне користування об'єкт по збуту з закріпленим за ним майном для здійснення реалізації товару орендодавця по договору НОМЕР_2. Також 21.07.05 р. цим підприємством передано фізичній особі ОСОБА_1нерухоме майно -автозаправну станцію в управління в інтересах установника „Лукойл -Україна”. За договором комісії НОМЕР_3 фізична особа ОСОБА_1 від свого імені за дорученням і за рахунок підприємства „Лукойл -Україна” здійснював реалізацію товара на об'єктах по збуту такого товару. За 9 місяців 2004 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не надавав до МДПІ декларацію про доходи в порушення п.4 ст.14 ДКМУ „ Про прибутковий податок з громадян”  №13-92 від 26.12.92 р. За наслідками перевірки правильності обчислення суми чистого доходу та податків з доходів фізичних осіб виявлено що сума податку з фізичних осіб у 2005 році за декларацією склала 2083,12 грн. а за перевіркою -2083,10 грн.( табл.6 а.с. 6 акту) Перевіркою повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб встановлено, що нараховано податку в сумі  6101,96 грн.; перераховано до бюджету 5184,44 грн; залишок на 31.12.05 р. склав 917,52 грн.

  Перевіркою правильності віднесення витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах до валових витрат дані платника відповідають даним перевірки. При цьому встановлено, що до валових витрат віднесено витрати по сплаті винагороди приватному нотаріусу ОСОБА_3 за вчинення нотаріальних дій, у тому числі: по пл. дорНОМЕР_4. -2970 грн., по пл. дор.НОМЕР_4. - 35000 грн.; по плат. дор. НОМЕР_5. -1031 грн. по плат. дор. НОМЕР_6. -394 грн. по плат. дор. НОМЕР_7 -75 грн. При виплаті коштів приватному нотаріусу не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що є порушенням п.1.3; п.1.9; п.1.15 ст.1; п.2.1 ст.2; п.3.1.3 п.3.1 ст.3; п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8; п.7.1 ст.7 п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16; п.17.2 ст.17 п.2.2.3 ст.22 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб”

  Перевіркою своєчасності та повноти нарахування податку на додану вартість встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований платником ПДВ 25.06.04 р. У грудні 2004 року до складу податкового кредиту віднесено 116,67 грн. згідно податкової накладної НОМЕР_8. виданої ДП „Проектний Інститут” Одесакомунпроект”, що є порушенням п.1.3 ст.1, п.1.7 ст.1,п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.4 п.7.2. ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість”. Крім того, фізичною особою ОСОБА_1не надавались до МДПІ податкові декларації з ПДВ за червень-вересень 2004 року в порушення п.п.7.8.1 п.7.8 цієї статті. За результатами перевірки складено акт НОМЕР_9. на підставі якого платнику визначено податкове зобов'язання з податку доходів фізичних осіб в сумі 5131,10 грн. та застосовано штрафні(фінансові) санкції в сумі 10262,20 грн. про що прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_10. (а.с.8) та за неподання декларацій з ПДВ застосовано штрафні(фінансові) санкції в сумі 680 грн. про що прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_11. (а.с.10). Крім того, складено протокол НОМЕР_12 про адміністративне правопорушення (а.с.20)

  В порядку адміністративного узгодження податкових повідомлень-рішень, Балтська МДПІ прийняла рішення НОМЕР_13 про відмову у задоволенні скарги платника податків НОМЕР_14. (а.с.32) У зв'язку з доведенням нових граничних строків сплати податкових зобов"язань МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_15 (а.с.9) та податкове повідомлення-рішення НОМЕР_16(а.с.11)

  В порядку адміністративного узгодження податкових повідомлень-рішень від 6.05.06 р. платник звернувся із скаргою до ДПАУ в Одеській області (а.с.29) копію якої прийнято Балтською МДПІ 23.05.06 р. що засвідчено штампом. На сплату податку з доходу фізичних осіб та штрафної санкції МДПІ направило першу податкову вимогу НОМЕР_17(а.с.12)

  Вважаючи, що податковим органом порушено права та охоронювані законом інтереси фізичної особи -підприємця, ОСОБА_1 звернувся з позовом 12.07.06 р. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.3 ЗУ „Про нотаріат”, п.п.1.1.7; п.1.8; п.1.15 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб” -фізична особа -підприємець не є податковим агентом щодо приватного нотаріуса. Крім того, приватний нотаріус ОСОБА_3 як суб'єкт незалежної професійної діяльності сплатила суму податку з доходів фізичних осіб до бюджету плат. дор. НОМЕР_1 в сумі 5691,36 грн. Подвійна сплата одного і того ж податку законом не передбачена. Разом з тим, податкові повідомлення-рішення повторно були оскаржені до ДПАУ в Одеській області через Балтську МДПІ в строки, визначені законом №2181-ІІІ від 21.12.00 р. проте рішення про результати розгляду скарги в 20-денний строк не було надіслано, отже скарга вважається задоволеною на користь скаржника відповідно до п.п.5.2.2 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без застосування конфлікту інтересів підлягають визнанню нечинними, оскільки МДПІ діяла з порушенням ст.6 Конституції України.

  Балтська МДПІ заперечуючи позовні вимоги у письмових запереченнях пояснила, що відповідно до абз.1 п.7 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби” скарга подана з порушенням порядку і строків, визначених п.4 та п.п.5-1 п.5 цього Положення не підлягає розгляду органами ДПС. Повторна скарга  заявника без номеру та дати(вхід. МДПІ НОМЕР_18 адресована ДПАУ в Одеській області була прийнята як другий примірник скарги, надісланий до відома Балтській МДПІ про повторне оскарження податкових повідомлень-рішень, отже в цій частині позовні вимоги є необгрунтованими. Щодо визначення платникові податкового зобов'язання з податку доходів фізичних осіб, то воно здійснено відповідно ст.8 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб”. Нормами цього закону не передбачено, що при виплаті суб'єктом підприємницької діяльності грошових коштів приватному  нотаріусу за виконання нотаріальних дій, такий суб'єкт підприємницької діяльності не виступає податковим агентом. Отже, позовні вимоги в цій частині теж не відповідають чинному законодавству. Щодо встановлених порушень вимог ЗУ „Про податок на додану вартість”, то позивач погодився із донарахуванням ПДВ в сумі 117 грн. та застосуванням 170 грн. штрафних санкцій, сплативши їх до бюджету. За ненадання в установлений термін податкової звітності з ПДВ, до платника правомірно застосовано штраф в сумі 170 грн. за кожний податковий період (4 місяці), що склало загальну суму 680 грн.

  Місцевий суд відмовляючи у позові погодився із доводами МДПІ, вмотивувавши ними постанову.

  Судова колегія частково погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи із наступного.

  Фізична особа має право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Відповідно до ст.51 ЦКУ, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом  або не випливає із суті відносин.

  Одним із основних напрямків економічної політики держави є податкова політика, спрямована на забезпечення  економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання , стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

  ОСОБА_1 зареєстрований Балтською РДА 17.06.04 р. про що йому видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця НОМЕР_19.

  Відповідно з Прикінцевими положеннями ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб” (п.22.10) в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю застосовується ДКМУ „Про прибутковий податок з громадян” (розділ ІV). Відповідно до ст.13 ДКМУ -об'єктом оподаткування є доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

  З доходів, зазначених у цьому розділі Декрету податок обчислюється, зокрема фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі ДКМУ, про що не пізніше як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органом за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період. Перерахування утриманих сум податку, фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку передбаченому ст.10 ДКМУ. За своїм змістом ст.10 ДКМУ визначає порядок та утримання податку з доходів фізичних осіб -найманих працівників.

  МДПІ визначила фізичну особу -підприємця ОСОБА_1податковим агентом, проте це твердження не відповідає нормам матеріального права. Так, п.1.15 ст.1 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб” -податковим агентом є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам. Із акту перевірки не вбачається, що підприємець використовував працю найманих працівників та виплачував їм заробітну плату. Також, із матеріалів справи не вбачається, що підприємець здійснює незалежну професійну діяльність, визначену п.1.9 ст.1 цього закону.

  Вчинення приватним нотаріусом нотаріальних дій не відповідає визначенню п.1.8 ст.1 закону поняття „наймана особа”, оскільки вчинення нотаріальних дій регламентується ЗУ „Про нотаріат”, та правилами здійснення окремих видів нотаріальних дій, викладеними в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. МЮУ 3.03.04 р. №205 та зареєстр. МЮУ 3.03.04 р. за №283/8882.

  Відповідно до п.8.21 ст.8 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб” -платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

  Приватним нотаріусом ОСОБА_3 на підставі податкової декларації сплачено податок з доходів фізичних осіб пл. дор. НОМЕР_1 (а.с.23-25). Отже, нарахування податку на прибуток фізичних осіб та застосування штрафної санкції за цим податком контролюючим органом до ФО -підприємця ОСОБА_1 здійснено безпідставно.

   Відповідно до ст.2 ЗУ „Про податок на додану вартість” платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку, або підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку відповідно до п.2.3 цієї статті, або імпортує товари в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

  ОСОБА_1 зареєстровано платником ПДВ 25.06.04 р. згідно ст.9 цього закону, отже, для складення податкової звітності з ПДВ п.7.8 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість” визначено податкові періоди. Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” -податкові декларації подаються за базовий податковий період , що дорівнює календарному місяцю -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця).

  Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 протягом 4 звітніх періодів не подавав до МДПІ податкову декларацію з ПДВ. За неподання декларації у строки, визначені законодавством, до платника застосовується, відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 цього закону, штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, що складе 680 грн. ( 170х4) Отже, застосування цієї штрафної санкції відповідає приписам закону і є обґрунтованим.

  Здійснивши перегляд постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги щодо визнання нечинними податкового повідомлення-рішення НОМЕР_10.; НОМЕР_20; першої податкової вимоги НОМЕР_17 на суму 15393,30 грн.

  Щодо доводів скаржника про повторне оскарження податкових повідомлень-рішень до ДПАУ в Одеській області через Балтську МДПІ, то слід зазначити, що відповідно до Регламенту адміністрування податків і зборів, затв. Наказом ДПАУ НОМЕР_21. ( в редакції з 13.04.06 р.) п.9.5 визначено, що у разі, коли орган ДПС надсилає платнику податків рішення про повне незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання відповіді з повторною скаргою до органу ДПС вищого рівня. Цим регламентом не передбачено подання повторної скарги через орган ДПС, до якого було подано первинну скаргу.

   З огляду на викладене, постанова місцевого суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

               Керуючись ст. ст.160,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд

                                                            постановив:

 Постанову господарського суду Одеської області від 4.08.2006р. у  справі №34/299-06-7003 А -скасувати, позов задовольнити частково.

   Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення НОМЕР_10.НОМЕР_22 першу податкову вимогу НОМЕР_17 на суму 15 393,30 грн.

   В решті позову -відмовити.

   Стягнути з державного бюджету через УДК в Одеській області на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 судовий збір 3,40 грн.

 

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили   з  моменту проголошення та може бути оскаржена у  місячний термін до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий суддя                                                                А.М. Жукова

 

    Суддя                                                                                            Л.В. Поліщук

 

    Суддя                                                                                          В.Б. Туренко