03.10.2011                                                                                           Справа № 2-а-191/11

ПОСТАНОВА

іменем України

  03.10.2011  у складі

головуючого - судді Бакай І.  А.  розглянувши в м. Кам’янка–Бузька Львівської області в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про перерахунок і виплату пенсії по інвалідності,  

в с т а н о в и в:

Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача, які пов’язані із нарахуванням та виплатою йому основної пенсії за період з 29.05.2010 р. у розмірі меншому, ніж встановленому ч.4 ст.54 та ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткової пенсії за шкоду здоров’ю за період з 29.05.2010 р. у розмірі меншому ніж встановлено ч.3 ст.50, ст.64 вказаного закону та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплатити йому державну пенсію за період з 29.05.2010 р., виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням вимог ч.4 ст.54 та ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідно до збільшеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом та провести доплату невиплаченої основної (державної) пенсії, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної йому додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, встановивши її у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» з 29.05.2010 р. з урахуванням вимог ч.3 ст.50 та ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян потерплих внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком вставленої законом та провести доплату невиплаченої пенсії, зобов’язати виплачувати основну та додаткову пенсію, у встановленому законом розмірі.  

Відповідач подав заперечення проти позову, у якому позову не визнав. Вважає, що законодавством не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для підвищення пенсії Згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян потерплих внаслідок Чорнобильської катастрофи»так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Водночас, законодавством не прийнято жодного нормативного акту щодо вирахування розміру пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст.50,54 Закону, не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Крім того, з 19.06.2011 р. набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», яким встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 39,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як видно з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і йому встановлено IIІ групу інвалідності.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами IIІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною четвертою ст. 54 вищезгаданого Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів IІI групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує право-ний акт, який має вишу юридичну силу.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суди приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії Повивачеві застосуванню підлягають статті 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», на підставі якої була нарахована пенсія позивачу, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на ч.5 ст. 54 вищезгаданого Закону, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабміну України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних пенсій за віком.

Зі змісту статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене суд не бере до уваги положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи в розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтями 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 3 ст. 67 зазначеного Закону в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Частиною першою ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому відмову відповідача у перерахунку пенсії в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для відповідача слід визнати  протиправною.

У зв’язку із набранням 22.07.2011 р. законної сили  постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині нарахування та виплати пенсії за період по 22.07.2011 р. включно.  

Відповідно до ст.6 КАС до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її  права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. З огляду на наведене позовні вимоги про зобов’язання відповідача у подальшому виплачувати пенсію в належному розмірі задоволенню не підлягають, оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права на момент розгляду справи.   

Керуючись ст.ст.19, 46 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 159, 160, 183-2, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,   

п о с т а н о в и в:

Позов задоволити частково.

Зобов’язати управління пенсійного фонду у Кам'янка-Бузькому районі здійснити перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_1 за період з 29.05.2010 р. по 22.07.2011 р. включно у відповідності до вимог ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого в Законах України «Про державний бюджет України  на 2010 р.», «Про державний бюджет України  на 2011 р.»

В решті позову відмовити.

Постанова в частині стягнення коштів у місячному розмірі підлягає негайному виконанню відповідачем.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області у трьохмісячний строк з моменту отримання постанови подати звіт про її  виконання.  

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам'янка-Бузький районний суд шляхом в 10-денний строк з дня отримання постанови.  

Головуючий

Оригінал постанови