Судове рішення #18837632

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211


РІШЕННЯ

Іменем України


27.10.2011Справа №5002-8/3946-2011


За позовом – Приватного акціонерного товариства "Страхова групка "ТАС", м. Київ

до  Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Київ в особі Кримської Республіканської дирекції ВАТ НАСК "Оранта", АР Крим, м. Сімферополь

треті особи –

1.          ОСОБА_1, Сакський район

2.          ОСОБА_2, Джанкойський район

про стягнення 7487,74грн.

Суддя Чумаченко С.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –  ОСОБА_4, представник по довіреності від 24.12.11р.

Від відповідача –  ОСОБА_3, представник по довіреності від 21.02.11р.

Суть спору: Приватне акціонерне товариства "Страхова група "ТАС"  звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача – Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Кримської Республіканської дирекції ВАТ НАСК "Оранта", просить суд стягнути з останнього 7487,74грн.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, зокрема вказує на те, що виходячи положень ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України у позивача є право вимагати сплачені кошти з винної особи, а саме громадянина ОСОБА_1 який є винним у скоєнні ДТП. Крім того вказує на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2008 року між ЗАТ “Страхова група «ТАС» (попередня назва позивача, п. 1.1 Статуту) та громадянином ОСОБА_2 (страхувальник за договором) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №ДСНТ/-21 №169382601.

Об'єктом страхування за даним договором є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, використанням і розпорядженням автомобіля Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Серед страхових випадків за даним договором є пошкодження або знищення транспортного засобу унаслідок дорожньо-транспортної події (п. 5.1.1. договору).

03 липня 2008 року у м. Євпаторія на вул. Інтернаціональна відбулася  дорожньо-транспортна подія з участю автомобілю Москвич 2140, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 (що належить на праві власності ОСОБА_5), і автомобіля Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 07 липня 2008 року у адміністративній справі № 3-3127/08, ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнуто до адміністративного стягнення.

В наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 отримав пошкодження на суму 9563,92грн, згідно звіту про оцінку матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу від 18 липня 2008 року.

Згідно до договору від 03 червня 2008 року, безумовна франшиза складає 0,25% - 204,25грн, відповідно сума страхового відшкодування визначається як: 9563,92 - 204,25 = 9359,67грн.

Відповідно до п. 14.7 Договору від 03 червня 2008 року, Страховик виплачує першу частину  страхового відшкодування у строк не пізніше п'ятнадцяти робочих днів після складання страхового Акту в розмірі 80% суми страхового відшкодування, зазначеного в страховому Акті: 9359,67*0,8=7487,74грн.

20% від страхового відшкодування (9359, 67 * 0,2 = 1 871, 93 грн.) виплачується Страховиком тільки за умови документального підтвердження Страхувальником оплати вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Таким чином, АТ «СГ «ТАС», виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 7487/74грн (платіжне доручення №5785 від 09 вересня 2008 року).

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія т/с «Москвич 2140», ОСОБА_1, була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» за договором №ВА/6397024 від 30 грудня              2007 року, у зв'язку з чим і на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», АТ «СГ «ТАС», виплатила страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, має право зворотної (регресної) вимоги до ВАТ НАСК «Оранта».

18 серпня 2011 року Відповідачу була направлена ??претензія за вих. №570-04/09 в порядку регресу рекомендованим листом з повідомленням. Станом на сьогоднішній день вищевказана претензія не задоволена, лист про визнання регресної вимоги на адресу АТ «СГ«ТАС» не надходило.

Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ст. 27 Закону України “Про страхування” передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до с. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

30 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством національної акціонерної страхової компанії “Оранта” та громадянином ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №ВА/6397024.

Отже, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 який є винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди в наслідок якої було пошкоджено автомобіль Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, була забезпечена договором обов’язкового страхування від 30 грудня 2007 року №ВА/6397024 укладеного із Відкритим акціонерним товариством національної акціонерної страхової компанії “Оранта”.

Стаття 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.  

Таким чином відповідач уклавши із громадянином ОСОБА_1  договір обов’язково страхування від 30 грудня 2007 року №ВА/6397024, взяв на себе зобов’язання з виплати за ОСОБА_1 за рахунок внесених ним страхових внесків страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.

Як вже зазначалося громадянин ОСОБА_1 судовим рішенням був притягнутий до адміністративного стягнення за скоєння правопорушення передбаченого ст. 124  Кодексу України про адміністративні правопорушення, в наслідок якого був пошкоджений автомобіль Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який у свою чергу є об’єктом страхування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 03 червня 2008 року №ДСНТ/-21 №169382601.

Отже відповідальність за відшкодування збитків, завданих скоєним       ОСОБА_1 правопорушенням, відповідно до договору обов’язкового страхування від 30 грудня 2007 року №ВА/6397024 укладеного між ним та Відкритим акціонерним товариством національної акціонерної страхової компанії “Оранта”, покладена саме на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 37.4 якої страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що страховик особи, відповідальність якої ним застрахована, може здійснити виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому.

Відповідач, який є страховиком відповідальності винної особи, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому. Натомість, як вже було зазначено, позивач сплатив потерпілому у ДТП страхове відшкодування за договором добровільного страхування, у зв’язку з чим до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.

Оскільки позивачем здійснено страхове відшкодування за пошкодження транспортного засобу Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 у сумі 7487,74грн, відповідач як особа яка несе відповідальність за настання страхових випадків з вини громадянина ОСОБА_1, має в порядку регресу відшкодувати позивачу здійснене останнім страхове відшкодування на ремонт транспортного засобу Кіа Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 у сумі 7487,74грн, в насідок чого вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також суд зазначає, що відповідач не позбавлений права у порядку ст. 1191 ЦК України звернутись до суду із відповідним позовом про стягнення з громадянина ОСОБА_1 суми сплаченого позивачу грошового відшкодування.

Доводи відповідача про пропущення позивачем загального строку позовної давності не приймаються судом у зв’язку з наступним.

В обґрунтування свого клопотання, щодо застосування при розгляді справи №5002-8/3946-2011 строків позовної давності, позивач посилається на зміст частини           6 статті 261 Цивільного кодексу України.

Частина 6 статті 261 Цивільного кодексу України передбачає, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Проте, відповідно до глави 18 ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як раніше вказувалося судом, АТ «СГ «ТАС» 09 вересня 2008 року виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 7487,74грн (платіжне доручення №5785), отже строк позовної давності почався з 10 вересня 2008 року, як те передбачено ст. 253 Цивільного кодексу.

Статтею 257 Цивільного кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, трьох літний строк позовної давності, при розгляді даної справи, починається 10 вересня 2008 року та закінчується 10 вересня 2011 року.

Відповідно до п.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи на те, що 10 вересня 2011 року припадає на вихідний, ПАТ “Страхова група “ТАС” скерувала  позовну заяву до господарського суду АР Крим             12 вересня 2011 року, як те передбачено ст.254 Цивільного кодексу України, згідно поштового штампу на конверті, тобто позивач звернувся до суду в межах загального строку позовної давності встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Також не приймаються судом доводи відповідача про те, що ВАТ НАСК «Оранта» не була повідомлена про настання страхового випадку ні страхувальником НАСК «Оранта», ні страхувальником АТ «СГ«ТАС».

Відповідно до ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (п.38.1.1.) - якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачений
обов'язок учасників ДТП терміново повідомити відповідні органи МВС України
(п.п. 33.1.1.), і вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів
повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності (ст.ст. 33.1.2.), тобто зобов'язання повідомлення про настання страхового випадку встановлено цим Законом та договором між страхувальником і страховиком, згідно з чим, ОСОБА_1, цивільно-правова  відповідальність якого на момент ДТП була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта», повинен був повідомити Відповідача про настання дорожньо-транспортної
події. Більше того, у разі неповідомлення страховика у строки і за умов,
певних п.п. 33.1.2. п. 33.1 ст. 33 цього закону, у страховика виникає право
регрессу до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС».

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст. 44, 49 ГПК України.

27 жовтня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 31 жовтня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідент. код 00034186)  на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03062,                   м. Київ, проспект Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243; рр 26500422 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335; поштова адреса: м. Сімферополь, вул. Октябрська, 12, офіс 202) грошові кошти за виплату страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 7487,74грн, витрати по сплаті державного мита у сумі               102,00грн та 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішення законної сили.


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація