ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2006 р. Справа № 1/1621"НМ"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Швидченко О.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Башинська О.А., довіреність №16/1/16-15/2696 від 03.04.2006 року,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМ", м.Коростень Житомирської області
на постанову господарського суду Житомирської області
від "20" грудня 2005 р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМ", м. Коростень Житомирської області
до Житомирської митниці, м. Житомир
про визнання недійсною картки відмови у пропуску на митну територію України, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Житомирської області від 20.12.06р. у справі №1/1621"НМ" в позові товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМ" до Житомирської митниці про визнання недійсним картки відмови, відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки викладені в постанові не відповідають обставинам справи, судом неповністю встановлені обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваної постанови допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначив, що вважає невірним висновок суду про те, що митна декларація країни відправлення (Німеччини), яка була надана позивачем при оформленні товару - моніторів для персональних комп'ютерів, не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості, так як товар не знаходився у вільному обігу та був поміщений в Німеччині в митний режим, що не передбачає сплату податків.
Скаржник вказав, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази, які б підтверджували перелік та розмір податків, які не сплатив постачальник товару в Німеччині, та не досліджено міжнародні норми права, зокрема, нормативно-правові акти Німеччини та ЄС, якими встановлено категорію "товари у вільному обігу" та порядок ціноутворення для товарів вільного обігу, що обов'язково включає розмір сплачених податків.
Крім того, скаржник зазначив, що рішення про відмову в оформленні в митному вантажу позивача, викладене в талоні відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів №40, обгрунтовано порушенням вимог ст.ст.14, 15 Постанови КМУ №1375 від 28.08.2003р. "Про затвердження порядку декларування митновї вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" (надалі Постанову КМУ №1375) через неподання до вантажної митної декларації №101030011/5/082179 від 07.09.2005р. додаткових документів щодо митної вартості вантажу: угоди з третіми особами, що пов'язана з контактом поставки товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця; митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала, що товари ввозяться на митну територію України, в країні відправлення не були поміщені в митні режими, які не передбачають сплату податків.
Однак, в переліку документів, що підтверджують заявлені відомості про митну вартість товарів та встановлені пунктом 14 Постанови КМУ №1375 від 28.08.2005 року, відсутні документі, які вимагав відповідач, тому позивач не порушував ст.14 Постанови КМУ №1375 від 28.08.2003р.
На думку скаржника, відмовивши позивачу у митному оформленні вантажу відповідач фактично не погодився із використанням основного методу (метод №1) при визначенні його митної вартості.
Однак, частиною 3 ст.266 МК України передбачено, що інші методи визначення митної вартості товарів можуть бути застосовані, якщо основний метод не може бути використаний та якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Скаржник явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважаються оскаржувану постанову законною та обгрунтованою, просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, відповідач вказав, що 07.09.2005р. митному посту "Коростень" Житомирської митниці була подана до митного оформлення ВМД №101030011/5/082179 на вантаж "монітори до персональних комп'ютерів", отримувач - ТОВ "ТАМ" (м.Коростень). Вантаж відправлявся фірмою "Premium Export Import LC", США, яка не є виробником комп'ютерної техніки, з Німеччини. Виробником даного товару є фірма "TONGGUANG SAMSUNG Electronics CO Ltd", Китай.
Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару були витребувані додаткові документи.
Скаржник зазначив, що оскільки зазначені в ДМВ-1 документи не були надані декларантом до митного оформлення, посадовою особою митниці була оформлена картка відмови №40 від 07.09.05р. з відривним талоном, який у встановленому порядку було вручено особі, уповноваженій на декларування, відповідно до п. 4 наказу Держмитслужби України №239 від 24.04.99р.
Також скаржник зазначив, що після отримання талону відмови позивачем не були усунуті причини, які зумовили відмову у митному оформленні товару та не були вчинені дії на забезпечення виконання вимог митного органу, виконання яких забезпечило б можливість митного оформлення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
07.09.2005р. митному посту "Коростень" Житомирської митниці була подана до митного оформлення ВМД №101030011/5/082179 на вантаж "монітори до персональних комп'ютерів", отримувач - ТОВ "ТАМ" (м. Коростень). Вантаж відправлявся фірмою "Premium Export Import LC", США, яка не є виробником комп'ютерної техніки, з Німеччини. Виробником даного товару є фірма "TONGGUANG SAMSUNG Electronics CO Ltd", Китай.
Для підтвердження заявленої митної вартості митним брокером були надані зовнішньоекономічний контракт, інвойс з відмітками прикордонної митниці, сертифікат походження, прайс-листи фірми-виробника та митна декларація країни відправлення (Німеччини). В графі 37 експортної декларації був зазначений код митного режиму "3178".
Даний митний режим є режимом тимчасового ввезення товару в країну відправлення. Це підтверджується цифровим позначенням "31" в графі 37 ВМД. При тимчасовому ввезені товарів не сплачуються митні платежі для випуску товарів у вільний обіг. Відповідно Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України (додаток 2 до наказу ДМСУ від 09.07.97 №307 у редакції наказу ДМС України від 18.04.02 №207) код "31" означає тимчасове ввезення товару на митну територію України. Код класифікатора процедур переміщення товарів при заповненні ВМД європейських країнах має уніфікований характер.
Подання митної декларації країни відправлення передбачено Постановою КМУ №1480 від 03.11.04 "Про внесення змін до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України", для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин). Постановою КМУ №1480 було доповнено п.14 Постанови КМУ №1375 від 28.08.03р. "Про затвердження порядку декларування митновї вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України", згідно якого" для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, декларант подає митну декларацію країни відправлення (у разі ввезення на митну територію товарів, які в країні відправлення не були поміщені в митні режими, що передбачають сплату податків).
Апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду, що митна декларація країни відправлення, в даному випадку Німеччини, яка була надана при оформленні товару - моніторів для персональних комп'ютерів, не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості, так як комп'ютерна техніка була поміщена в Німеччині в митний режим, що не передбачає сплату податків, що підтверджується інформацією в графі 37 експортної декларації (а.с. 53).
Відповідно до п.15 Постанови КМУ №1375 для підтвердження заявленої декларантом (позивачем) митної вартості товарів, у разі потреби, на вимогу митного органу можуть додатково додаватись документи в т.ч. і ті, які були витребувані митним постом "Коростень" Житомирської митниці", а саме:
- угода з третіми особами, що пов'язана з угодою (контрактом) поставки товарів зазначених у інвойсі №85209 від 02.09.05, митна вартість яких визначається;
- рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця.
- митна декларація країни відправлення, яка б підтверджувала, що товари, які ввозяться на митну територію України, в країні відправлення не були поміщені в митні режими, що не передбачають сплату податків.
У декларації митної вартості №101030011/5/082179 декларантом позивача (підприємство "Термінал" м.Житомир) була вказана митна вартість товару 306153,73грн., що відповідало сумі зазначеній у ВМД №101030011/5/082179.
Про витребування вказаних додаткових документів було вказано на аркуші №1
декларації митної вартості за формою ДВМ-1 (а.с.58), що відповідає вимогам п.2.1 Порядку заповнення декларації митної вартості затвердженого наказом Державної митної служби України від 02.12.03 №828, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 19.12.03 за №1192/8513.
Відповідно до ст. 264 Митного Кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.
У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України здійснюється шляхом застосування методів, визначених у ч. 1 ст. 266 Митного кодексу, а саме:
- за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);
- за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);
- за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);
- на основі віднімання вартості (метод 4);
- на основі додавання вартості (метод 5);
- резервного (метод 6).
Відповідного п.12 Постанови КМУ №1375, митна вартість товарів, що ввозиться імпортується на митну територію України, заявляються декларантом митному органу шляхом подання декларації митної вартості за формою ДМВ-1 або ДМВ - 2.
ДМВ-1 подається для заявлення митної вартості товарів, яка визначена шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України.
ДМВ-2 подається для заявлення митної вартості товарів, визначеної шляхом застосування 2-6 методів оцінки (ст.ст. 268-273 Митного кодексу України).
При поданні декларації позивачем було застосовано метод №1, який передбачає подання форми ДМВ-1.
Згідно п.4 Постанови КМУ від 09.06.19997 №574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію", митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товару.
Витребувані відповідачем документи, не були надані декларантом до митного оформлення і посадовою особою митного органу була оформлена картка відмови №40 від 07.09.05 (а.с. 56) з відривним талоном (а.с. 7-8), який у встановленому порядку було вручено особі, уповноваженій на декларування, відповідно до п. 4 Наказу Держмитслужби України №239 від 24.04.99 (далі Наказ №239).
Статтею 80 Митного кодексу України встановлено, що у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів митний орган зобов'язаний видати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів через митний кордон України.
В картці відмови №40 від 07.09.05 та у відривному талоні вказано причини відмови, а саме не виконання вимог митного органу щодо надання до ВМД №101030011/5/082179 від 07.09.05 додаткових документів (раніше вказаних на аркуші №1 декларації митної вартості за формою ДВМ-1), що підтверджують митну вартість товару. Саме надання таких документів забезпечувало можливість митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.
Відповідно до п.16 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. № 1375 у разі потреби митний орган може надати декларантові за наявності у базі даних Держмитслужби інформацію про середньоконтрактні ціни або митну вартість товарів, що була визначена під час митного оформлення ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, ввезених в Україну за іншою угодою. З метою забезпечення конфіденційності така інформація надається у знеособленому вигляді.
Декларантом позивача самостійно, використовуючи цінову інформацію Державної митної служби, була визначена митна вартість товарів в загальній сумі 438491,50 грн. із застосуванням методу оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3), що передбачено ст.ст. 266,269 МК України та подано декларацію митної вартості форми ДМВ-2.
А згідно ст. 17 зазначеного Порядку митний орган під час митного оформлення товарів здійснює контроль за правильністю визначення їх митної вартості, у тому числі за правильністю обрання та застосування методу такого визначення.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що митний орган самостійно не визначав митну вартість ввезеного позивачем товару, а тому місцевий господарський підставно прийшов до висновку, що митним органом не були вчинені дії, які б не відповідали нормам чинного законодавства.
Апеляційна інстанція вважає необгрунтованими вимоги позивача, викладені у п.4 резолютивної частини його скарги.
Відповідно до ч. З ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, а тому вимоги скаржника щодо зобов'язання митниці утриматись на майбутнє від відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товару, що імпортується позивачем в Україну за контрактом № ЦКК2107 та щодо якого при визначенні його митної вартості буде застосовано метод №1 є безпідставними, оскільки такі вимоги не були заявлені позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції.
Доводи скаржника спростовуються вищезазначеним, матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція вважає постанову господарського суду Житомирської області від 20.12.06р. у справі №1/1621"нм" законним та обгрунтованим, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 195,198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6-7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Житомирської області від 20.12.2005 року у справі 1/1621"НМ" залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМ", м. Коростень Житомирської області - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
віддрук. 4 прим.
1-до справи
2,3 - сторонам
4- в наряд
друк. Кравчук Н.В.