ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "04" жовтня 2006 р.                                                           Справа № 8/1043

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Голубєвої Г.К.

                                                                                   Черпака Ю.К.

 

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача::     Кувшинець С.В., довіреність №269 від 28.09.06р.,

від відповідача: не з'явився,

 

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підпрємця ОСОБА_1, м. Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "20" червня 2006 р.  у справі № 8/1043 (суддя Давидюк В.К.)

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся-Продукт", м. Житомир 

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Житомир

про стягнення 2106,65 грн. 

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.06.2006р. усправі №8/1043 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся - продукт", м. Житомир. Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ 1440 грн.12 коп. основного боргу, 69 грн.73 коп.  в повернення витрат по сплаті державного мита та 80 грн.67 коп. - за інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу. В стягненні 666 грн.53 коп. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення  та постановити нове, яким стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням часткової оплати в сумі 933 грн.50 коп.

Апеляційну скаргу мотивовано  невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушенням  й неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідач зазначає, що суд першої інстанції не дослідив та не взяв до уваги часткового погашення боржником заборгованості на суму  933 грн.50 коп.

Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Житомирської області від 20.06.2006р. обгрунтованим та законним, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 24.07.2006р.

Про причини неявки в суд Приватний підприємець  ОСОБА_1 не повідомила.

Згідно з приписами ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в засідання суду відповідача не перешкоджає розглядові апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши у повному обсязі законність та обгрунтованість прийнятого рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до видаткових накладнихНОМЕР_1 та НОМЕР_2 Приватний підприємець ОСОБА_1 отримала від Товариства з обмеженою відповідальністю  ТК "Полісся - продукт" товар на загальну суму 1440 грн.12 коп.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань  утворилась заборгованість перед позивачем за отримані товари  в розмірі 1440 грн.12 коп.

Вимогу про сплату боргу відповідач залишив без задоволення.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає  між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта  (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати,  зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України).

Між сторонами у справі фактично було укладено усну угоду, за якою у Приватного підприємця ОСОБА_1 виникло господарське зобов'язання щодо оплати отриманого товару.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

Крім того, вимогу позивача від 13.02.2006р. №43 (а.с.8) щодо оплати вартості отриманого товару залишив без задоволення.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляєься між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги і заперечення.

Докази на підтвердження часткової сплати відповідачем заборгованості в сумі 1440 грн. 12 коп. в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області у даній справі прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає обставинам справи, а тому відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 20 червня 2006 року у справі №8/1043 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Житомир - без задоволення.

 

2. Справу №8/10/43 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Голубєва Г.К. 

                                                                                           Черпак Ю.К. 

 

 

 

 

 

 

Віддрук. 4 прим.

1-до справи

2,3-сторонам

4-в наряд