21.09.2011

                                                                                                                          Справа № 2-3598/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21.09.2011 р.                                                                                                                       м. Вінниця

          Ленінський районний суд м. Вінниці в складі

головуючого судді Борисюк І.Е.

при секретарі Жовтун М.А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ПАТ «Український Страховий дім»до ОСОБА_1 про стягнення коштів  в порядку регресу, -

                                                           В С Т А Н О В И В:

          В Ленінський районний суд м. Вінниці звернулось ПАТ «Український Страховий дім»з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів  в порядку регресу.

          Позов мотивований тим, що 07.02.2009 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «Український Страховий дім»був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 20.04.2009 р. рухаючись в м. Вінниці на автомобілі «БМВ»д.н.з. НОМЕР_2 відповідач порушив ПДР України внаслідок чого, трапилось ДТП в якій була заподіяна шкода автомобілю «Хонда»д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 18.05.2009 р. постановою Ленінського районного суду м. Вінниці ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП і підданий стягненню у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на 1 рік. 18.06.2009р. постановою апеляційного суду Вінницької області змінена постанова Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.05.2009 р. в частині накладення стягнення та накладено штраф. Враховуючи те, що ОСОБА_1 визнаний судом винним у вчиненні ДТП, тому у позивача є підстави для звернення до суду з позовом про стягнення коштів  в порядку регресу.

В судове засідання представник позивача не з’явився. 21.09.2011 р. факсовим повідомленням було направлено клопотання представника позивача про розгляд справи у їх відсутність.

          Відповідач  в судовому засіданні позов визнав, зазначив, що він дійсно був в алкогольному сп’янінні та потрапив в ДТП.

          При розгляді справи встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

07.02.2009 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «Український Страховий дім»був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.  Договором встановлено наступне: страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Страхова премія визначена в сумі 324, 14 грн., ліміт відповідальності шкоду заподіяну життю і здоров’ю (на одного потерпілого) 51 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну 25 500, 00 грн., франшиза 510, 00 грн. Строк дії - 1 рік, тобто до 06.02.2010 р. (а.с.23)

Змінено найменування юридичної особи з ЗАТ «Український Страховий дім»на ПАТ «Український Страховий дім». (а.с. 7-8)

Згідно повідомлення від 30.11.2009 р. за № 2704 ЗАТ «Український Страховий дім»повідомило, що заяву ВАТ «СК «Гарантія»про страхову відшкодування в порядку регресу по події за участю автомобіля «Хонда»д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «БМВ»д.н.з.НОМЕР_2 цивільна правова відповідальність власника якого застрахована у ЗАТ «Український Страховий дім», розглянута. Розмір страхового відшкодування складає 8 999,50 грн. (розмір заподіяних збитків) –510 грн. (франшиза) = 8 489, 50 грн. (а.с.11).

18.05.2009 р. постановою Ленінського районного суду м. Вінниці ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП і піддано стягненню у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на 1 рік. 18.06.2009р. постановою апеляційного суду Вінницької області змінена постанова Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.05.2009 р. в частині накладення стягнення та накладено штраф. (а.с.21)

21.04.2009 р. відповідачем повідомлено страховика про настання страхового випадку. 21.10.2009 р. ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»відправило на адресу ЗАТ «Український Страховий дім»претензію, в якій зазначило потерпілий в зазначеній вище ДТП ОСОБА_2 уклав з ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-221-46/08 від 10.10.2008 року.  (а.с.27-28).

Внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля «Хонда»д.н.з.НОМЕР_1, ОСОБА_2 звернувся до  ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»із заявою про виплату страхового відшкодування, яке було виплачено в сумі 9 884, 00 грн. без урахування франшизи, яка на вимогу ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»була повернута страхувальником ОСОБА_2 в розмірі 884, 50 грн. В зазначеній претензії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»у підтвердження правомірності виплати страхового відшкодування додало договір добровільного страхування (а.с.29), платіжні доручення № № 179, 187, 201,183, 202 рахунки на ремонт автомобіля № 2579, 2611,2578, 130,  (а.с.32, 33) довідки органів ДАІ, постанову суду про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності, звіт № 09/60 про оцінку пошкоджень автомобіля.

25.11.2009 року ЗАТ «Український Страховий дім»склало страховий акт № ВВ/5845988/1_1, згідно якого одержувачем відшкодування в сумі 8 489, 50 грн. є ВАТ «Страхове товариство «Гарантія». (а.с.22)

30.04.2009 р. ПП «Васіковський»складено звіт № 09/60 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власникові ДТЗ марки «Хонда»д.н.з. НОМЕР_1 у висновку якого зазначено, що вартість відновлювального ремонту даного автомобіля складає 12 251, 80 грн., розмір матеріального збитку складає 12 251, 80 грн. (а.с.17-18).

Згідно платіжних доручень № 277 від 06.10.2010 р. та № 283 14.10.2010 р. ЗАТ «Український Страховий дім»погашено ВАТ «СК «Гарантія»регресі вимоги по ОСОБА_1 згідно страхового акту № ВВ/5845988/1 (а.с.9-10)

Згідно ч.1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно підпункту «а»підпункту 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного,  наркотичного  чи  іншого  сп'яніння або під впливом лікарських  препаратів,  що  знижують  увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах.

При виплаті страхового випадку, страхова компанія не наділена повноваженнями щодо визначення ступені вини кожного з учасників ДТП, а тому виплату проводить згідно договору та сертифікату до нього, яким встановлено, що сума страхового відшкодування визначається виходячи із вартості відновлюваного ремонту застрахованого автомобіля, і підлягає виплаті страхувальнику з врахуванням франшизи.   

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної  особи  у  розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Предмет судового розгляду формується позовною заявою, в якій вказується вимога позивача. Суд в силу принципу диспозитивності (ст. 11 ЦПК України) не може вийти за межі позовних вимог. Суд не може з власної ініціативи виходити за межі позову, оскільки норми матеріального права не повинні суперечити нормам процесуального права, якими суд керується при вирішенні спору (ст. 2 ЦПК України).

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними  є докази,  які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність  конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом у відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України встановлено, що визнання позовних вимог відповідачем є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.06.2009 року в п. 24 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляду справ у суді першої інстанції»звернуто увагу, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованим та доведеним.

Судом встановлено, що належний ОСОБА_2 транспортний засіб «Хонда»д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований у ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»на суму 176 900 грн.  на період з 10.10.2008 р. по 10.10.2009р. в тому числі і від пошкодження в результаті ДТП. 20.04.2009 р. застрахований транспортний засіб був пошкоджений в результаті ДТП, яка сталася з вини водія  ОСОБА_1, що підтверджується постановою суду. На підставі зави страхувальника та на підставі зібраних документів страховиком було прийняте рішення про  визнання цієї події страховим випадком та про виплату страхового відшкодування в сумі 8489,50 грн. Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі доказами, які були досліджені судом в ході розгляду справи.  Частиною 1  ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги від винної у заподіянні шкоди особи виплачену суму страхового відшкодування у межах фактичних витрат. Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної  особи  у  розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом. Таким чином вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки  ґрунтуються на законі та  підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, понесені судові витрати позивачем по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120, 00 гривень та судовий збір в сумі 85, 00 гривень підлягають відшкодуванню з відповідача позивачу.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 15, ч. 1 ст. 979, ч. 1 ст. 993, ст.ст. 1188, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 8, 27 Закону України «Про страхування», ст. 2, ч. 1 ст. 3, ст.ст. 10, 11, 58-61, 81, 88, ч. 4 ст. 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -  

                                                                В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь  приватного акціонерного товариства «Український Страховий дім»(місцезнаходження: пл. Спортивна, 3 м. Київ, код ЄДРПОУ 32556540) страхове відшкодування в порядку регресу  в сумі 8 489 (вісім тисяч чотириста вісімдесят дев’ять) гривень 50 копійок, а також судові  витрати у вигляді судового збору в сумі 85, 00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120, 00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня  отримання копії цього рішення.

Суддя: