17.10.2011
МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ______________
Справа № 1519/2а-4745/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2011 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Одесі матеріали справи адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про зобов’язання вчинити дії щодо призначення пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,
встановила:
В серпні 2011р. ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Головне УПФ України в Одеській області), посилаючись на те, що він є пенсіонером Збройних сил України і отримує пенсію за вислугу років. Крім того, він також особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, має другу групу інвалідності. Зазначав, що як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на отримання пенсії по інвалідності, яка значно вище тієї пенсії, яку він отримає на даний час. Посилаючись на вище викладене повивач просив суд зобов’язати Головне УПФ України в Одеській області призначити йому пенсію по інвалідності відповідно до норм ст.49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши розмір пенсії на рівні вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії на рівні 75% мінімальної пенсії за віком, за шкоду, заподіяну здоров’ю, та забезпечити відповідні виплати з 20 січня 2011р. з урахуванням відповідних корегувань мінімальної пенсії за віком з урахуванням вже проведених виплат.
В обґрунтування позову вказував на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, йому встановлена II група інвалідності, пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам другій групи призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів II групи у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, а ст. 54 вищезгаданого Закону передбачено, що розмір пенсії для інвалідів другій групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2011 р. позовні вимоги позивача за період з 20 січня 2011р. по 15 лютого 2011р., які заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду, залишені без розгляду. В частині позовних вимог позивача за період з 16 лютого 2011р. –відкрито скорочене провадження.
20.10.2011р. від відповідача до суду надійшли заперечення на адміністративний позов.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, що беруть участь у справі.
Суддя, вивчивши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо зобов’язання відповідача, який є суб'єктом владних повноважень призначити йому пенсію по інвалідності, відповідно до норм ст.ст.49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суддя зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії безсторонніми та добросовісними.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Головному УПФ України в Одеській області, за його заявою з 20.12.2000р. йому призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України від 09.04.1992р. №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На 01.08.2011р. розмір пенсії позивача становить 3658,33грн. з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в сумі 152,80грн., що підтверджується листом №2946/Г-08 Головного УПФ України в Одеській області від 05.08.2011р.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесений до 1 категорії, є інвалідом II групи, що підтверджується відповідним посвідченням та який має право, відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на призначення державної та додаткової пенсій за шкоду заподіяну здоров’ю.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших громадян»військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Так як позивач звернувся з заявою 20.12.2000р. про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то відповідачем відповідно по його заяві було призначено пенсію згідно із цим Законом. Тому, підстави для проведення перерахунку державної пенсії за вислугу років позивачу відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- відсутні, позаяк пенсія за заявою особи може бути призначена одна за її вибором, і позивач звернувся з заявою про призначення пенсії саме за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не за Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, позивач самостійно за своїм вибором визначив, яку пенсію він повинен отримувати.
До позовної заяви позивач надав копію заяви на ім’я начальника управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 08.07.2011року про переоформлення йому пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії-інваліду другої групи, згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом Головного УПФ України в Одеській області від 05.08.2011року № 2946 позивача було повідомлено, що державна пенсія по інвалідності згідно до ст.54 Закону України від 28.01.1991р. №796 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на призначення якої він претендує, призначається за місцем його проживання органами Пенсійного фонду України, тобто Управлінням пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси за його письмовою заявою та необхідними для вирішення цього питання документами, а саме: довідки податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера; трудової книжки (військового квитка та іншого документу, що підтверджує стаж для призначення пенсії); довідки про заробітну плату за 60 місяців підряд протягом трудової діяльності до 01.07.2000р., або про заробіток за період ліквідації аварії на ЧАЕС; документи про місце проживання (реєстрації) та які засвідчують особливий статус особи; посвідчення інваліда війни; висновок МСЕК щодо причинного зв’язку ліквідації Чорнобильської катастрофи чи виконання інтернаціонального обов’язку; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії наЧернобильській АЕС та довідку про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чернобильській АЕС.
Отже, нарахуванням та переоформленням пенсій по інвалідності особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», займається Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси.
В матеріалах справи відсутні документи Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про відмову позивачу в призначенні йому пенсії по інвалідності відповідно до норм ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3
В своїх запереченнях відповідач зазначав, що відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з наступними змінами та доповненнями, пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
На підставі ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Головним УПФ України в Одеській області позивачу виплачується тільки додаткова пенсія, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду 11 групи.
Статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції до 01.01.2008р. було передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, інваліду 11 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. З 01.01.2008р. після внесення змін до вищевказаного Закону, розмір додаткової пенсії складає 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», було встановлено розмір додаткової пенсії у розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказана постанова на даний час є діючою та не була визнана неконституційною.
Крім того, відповідач зазначав, що відповідно до ст.63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно ч.2 ст.72 Закону України №1058 -1У, кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Частиною 2 ст.73 вказаного Закону забороняється нецільове використання коштів Пенсійного фонду.
Законом України «Про державний бюджет України на 2011рік»було визначено розміри видатків для проведення виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розмір додаткової пенсії визначається Кабінетом Міністрів України, а не Пенсійним Фондом.
З наведеного випливає, що позовні вимоги позивача, щодо зобов’язання відповідача призначити йому пенсію по інвалідності відповідно до норм ст.49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши розмір пенсії на рівні восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії на рівні 75% мінімальної пенсії за віком, за шкоду, заподіяну здоров’ю, та забезпечити відповідні виплати з 20 січня 2011р. з урахуванням відповідних корегувань мінімальної пенсії за віком з урахуванням вже проведених виплат є неаргументовані та задоволенню не підлягають.
Отже, враховуючи що відповідач у справі повинен діяти лише в межах передбачених Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що останній в особі саме Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області має нести відповідальність за дії (бездіяльність) вчинені в межах належного йому правового поля.
У відповідності до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 22.07.2011р. № 1091 встановлено, що відповідно до п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік», доповнений п. 7 згідно Закону України №3491-ІV «Про внесення змін до закону України «Про державний бюджет України на 2011рік»від 14 червня 2011 року, що набрав законної сили 19 червня 2011 року, у 2011 році норми і положення статей 39,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14,22,37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
4
Тому під час вирішення питання, яка з одно предметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше, а саме нормам Закону України №3491-ІV «Про внесення змін до Закону України від 14 червня 2011р. «Про державний бюджет України на 2011рік».
Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 23 Конституції України, ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 7, 14,22,37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік», Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст.ст. 2, 6-14, 71, 89, 99, 100, 158-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановила:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя: О.М. Сегеда