Справа №22Ц-1113/2008р. Головуючий у 1 інстанції Дубас Т.В.
Категорія 01,02,05 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Приходька К.П.,
суддів Даценко Л.М., Яворського М.А.,
при секретарі Рудзінській А.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2007 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Боярська міська рада про усунення перешкод у користуванні загальним проїздом,
встановила:
у березні 2006 року позивачка звернулася до суду з позовом обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що їй на праві власності належить житловий АДРЕСА_1 07 квітня 1999 року нею було отримано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку розміром 0,0499 га., за вказаною адресою.
Суміжним землекористувачем є відповідачка по справі, якій на праві власності належить житловийАДРЕСА_2.
Між двома земельними ділянками є проїзд загального користування, який відповідачка вважає своєю власністю, і перешкоджає позивачці користуватися вказаним проїздом.
Позивачка просила суд визнати її право на користування спірним проїздом, усунути перешкоди із сторони відповідачки у користуванні проїздом, зобов'язати знести металеві дуги та виноградні насадження, а також відшкодувати спричинену моральну (немайнову) шкоду у розмірі 20 000 гривень.
Рішенням суду від 27 грудня 2007 року відмовлено у задоволені позову.
Позивачкою подана апеляційна скарга на рішення суду в якій вона просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно рішення Боярської міської ради від 05 серпня 2004 року відповідачці ОСОБА_2було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0732 га. в АДРЕСА_2для будівництва та обслуговування житлового будинку.
На підставі цього рішення 22 вересня 2004 року їй було видано державний акт серії ЯБ №021148 на дану земельну ділянку. Позивачка, ОСОБА_1, також приватизувала свою земельну ділянку на підставі рішення виконкому Боярської міської ради №454/2 від 17 листопада 1997 року і отримала 07 квітня 1999 року державний акт серії - КВ №102399.
Згідно до наданих матеріалів вбачається, що житловий будинок позивачки ОСОБА_1 розташований на приватизованій земельній ділянці, яка межує з пров. Зеленим і не потребує виділення окремого проїзду.
Житловий АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_2, розташований на земельній ділянці, яка не межує з пров. Зеленим і тому потребує окремого проїзду, який і був наданий саме для обслуговування цього житлового будинку.
Згідно плану забудови садиби ОСОБА_2, затвердженого архітектором Києво-Святошинського району від 02 квітня 1981 року та плану присадибної ділянки з інвентаризаційної справи БТІ від 31 серпня 1983 року, вбачається, що земельна ділянка (проїзд) виділена для житлового АДРЕСА_2
Посилання позивачки на те, що відповідач незаконно перешкоджає їй у користуванні проїзд, який на її думку є землею загального користування на думку колегії суддів є безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказаний проїзд визначає заїзд лише до земельної ділянки лише відповідачки ОСОБА_2, тобто є індивідуальним заїздом до вказаної земельної ділянки, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивачки про порушення відповідачкою її права на користування спірним проїздом.
Посилання скаржниці на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2007 року відхилити, рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -