В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

               «25»серпня 2011 року                            Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

              головуючого судді     Мозолевської О.М.

              при секретарях     Березенку В.В., Микитюк О.А., Рідзевській І.О.

             з участю прокурорів     Рибалка І.А., Ляцевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Осички, Радомишильського району, Житомирської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого водієм приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину,  передбаченого ч.3 ст.286 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

14.03.2010 року о 23 год. 50 хв. ОСОБА_7, керуючи технічно справним автобусом NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Житомир –Чернівці на 74 км + 800 м, що в с. Кутище Любарського району Житомирської області, де проїзна частина має заокруглення вліво, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, під час руху не вибрав безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки та дорожнього покриття, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, не впоравшись з керуванням, скоїв виїзд вправо за межі проїзної частини, де допустив перекидання автобуса, таким чином створив загрозу життю та здоров’ю громадян (пасажирам автобуса), завдав матеріальних збитків.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автобуса ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_11 від отриманих тілесних ушкоджень загинули, пасажирам ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,  ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_7, водієм автобуса NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1 було грубо порушено вимоги п.п.1.5., 2.3.б., 10.1., 12.1. Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п.1.5. –дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку для руху, загрожувати життю або здоров'ю  громадян, завдавати матеріальних збитків;

п.2.3.б. –для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.10.1. –перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.12.1. –під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним.

Вказані порушення вимог правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю та пояснив, що він працює водієм з 1992 року та має посвідчення водія категорій В,С,D. До аварії він 3 роки займався перевезенням пасажирів. Через трудову біржу був оформлений на роботу по перевезенню пасажирів на автобусах «Неоплан»і «Bova». Зимою він возив пасажирів в Крапати, а літом працював по замовленню. 14.03.2010 року приблизно о 19 годині він виїхав на автобусі «Неоплан»в сторону Карпат. В автобусі було 22-24 чоловіки, а взагалі було 70 місць. До Буковелю вони повинні були їхати 13-14 годин, відстань була приблизно 600 кілометрів. Автобус був переобладнаний, були зняті сидіння через один ряд, на другому поверсі для того, щоб пасажири могли лежати. Під час поїздки майже всі пасажири спали. Автобус рухався зі швидкістю приблизно 50-60 кілометрів на годину, оскільки йшов сніг і на дорозі була ожеледиця. На під’їзді до міста Любар Житомирської області в селі на заокругленні дороги на зустрічну смугу руху виїхав автомобіль, щоб з ним розминутись, він скерував автобус праворуч, але не впорався з керуванням і автобус перекинувся. Після цього, він видавив скло та вибравшись із автобуса зателефонував водію, який рухався попереду по тому ж маршруту і сказав, щоб останній зателефонував до швидкої допомоги, так як автобус перевернувся і були постраждалі. Він бачив, що коли автобус перевернувся під ним були люди. Він витягував людей через люки. Через пів години, після ДТП, приїхали медики, міліція, та МЧС.   

Крім повного визнання своєї вини, винність підсудного ОСОБА_7, у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, а також спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.

Із показань, даних в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_13 вбачається, що приблизно за тиждень до поїздки в Карпати він звернувся до туристичної компанії «Гірськолижна школа «Оленів», для того щоб замовити путівку на двох в Буковель. В путівці було вказано термін відпочинку з 14 по 21 березня 2010 року, крім цього, вказувались умови поїздки, а саме: місце проживання, харчування і проїзд. 14.03.2010 року, приблизно о 19 годині вони виїхали із Києва на автобусі «Неоплан»в напрямку Карпат, водієм був ОСОБА_7 Опадів у вигляді снігу по дорозі не було. Оскільки дорога була довгою, вони розмістились в автобусі лежачи на другому поверсі, пасків безпеки в автобусі не було. Водія ОСОБА_7 і ОСОБА_23 він знав раніше, так як неодноразово їздив з ними. В автобусі було приблизно 25 чоловік, він знаходився в задній частині автобуса. Автобус рухався зі швидкістю приблизно 70 км/год., близько 22 години він заснув. Приблизно 24 годині, він втратив свідомість і коли прийшов до тями, його дружина сказала, що автобус перевернувся, а він знаходиться на землі під автобусом. Коли його витягли з-під автобуса він побачив, що у нього зламана нога, а на другій нозі велика рвана рана. Дружина отримала синці. Потім його повезли до лікарні.

Потерпіла ОСОБА_24 в судовому засіданні показала, що її чоловік їздив кататись на лижах, попередньо домовившись через туристичну фірму «Гірськолижна школа «Оленів». Приблизно за тиждень до аварії чоловік поїхав до туристичної компанії та замовив путівку. 14.03.2010 року він поїхав в Буковель. Наступного ранку до неї зателефонували із ДАІ і запитали дані про її чоловіка, при цьому, більше нічого не пояснили. Після чого вона передзвонила до ОСОБА_30, яка повідомила, що перевернувся автобус, але не сказала, що її чоловік помер. Потім передзвонили з міліції і сказали, що її чоловік, від травм отриманих при ДТП, помер і щоб вона приїхала та забрала труп чоловіка. Вона забрала його з лікарні та поховала.

Потерпіла ОСОБА_30 в судовому засіданні показала, що її чоловік, який був тренером по гірськолижному спорту, також часто їздив кататись на лижах через туристичну компанію «Гірськолижна школа «Оленів». 14.03.2010 року, по телефону, чоловік їй  повідомив, що виїхав з Києва.  Наступного дня він не передзвонив, тому вона хвилюючись почала дзвонити. В 10 годині якась дівчина підняла трубку і повідомила, що автобус перевернувся. Коли вона приїхала в м. Любар, чоловік лежав у реанімації. Наступного дня вона повезли його в Київ. В Києві йому зробили операцію, після чого він прожив ще два тижні та помер від травм отриманих під час ДТП.

Потерпілий ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що його син ОСОБА_8 любив кататись на лижах і він постійно їздив у Карпати. 14.03.2010 року він з його товаришем провів  сина на автобус, а наступного дня повідомили, що син помер, внаслідок травм отриманих при ДТП.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що її брат катався на лижах, тому часто їздив через фірму «Гірськолижна школа «Оленів»в Карпати.  14.03.2010 року її батько провів брата до автобуса, а вранці наступного дня їй повідомили, що в аварії брат загинув. Сказали, щоб вона їхала в м.Любар і забрали труп брата. Про подробиці ДТП вона дізналась в м. Любарі в лікарні, від пасажирів, які перебували на той час в автобусі.

Потерпілий ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що близько 40 років займається гірськолижним спортом.  Директора ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»він знає близько 30 років, неодноразово користувався його туристичними послугами та їздив в Буковель і Драгобрат. На початку березня, його знайомий ОСОБА_17, запропонував поїхати покататись на лижах, на що він погодився. 14.03.2010 року, приблизно о 19 год. 30 хв. його зустрів ОСОБА_7 і показав йому на місце, яке повинен зайняти під час дороги. Воно знаходилось на другом поверсі автобуса. Група, приблизно із 25 чоловік виїхала близько 20 години. Декілька разів вони зупинялись поїсти, після чого він заснув. Коли він прокинувся, то відчув, що автобус перевертається і починає падати на бік. Коли автобус впав на бік, він почув крики. Він нічого не міг зрозуміти та поворухнутись, так як його чимось притиснуло. Крім того, він відчув, що під ним лежить якийсь чоловік. Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_7 почав допомагати вибратись. Після того, як  його витягли, він побачив, що чоловік, який лежав під ним був мертвим. Трохи згодом приїхала швидка допомога і його із переломами ребер, ключиці та щелепи забрали до районної лікарні м. Любар Житомирської області.

Потерпілий ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що він користувався послугами ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»два роки. Умовами поїздки та відпочинку був задоволений, тому 14.03.2010 року погодився їхати в Драгобрат для того, щоб покататись на лижах. 14.03.2010 року, приблизно о 20 годині група туристів виїхала на автобусі, що замовила «Гірськолижна школа «Оленів». По дорозі вони декілька разів зупинялись поїсти. Пізніше він заснув. Коли прокинувся, то почув, що по автобусу б’ються гілки дерев. Після цього автобус перевернувся.  Від удару він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то відчув біль у лівій частині тіла. Із автобуса його витягла якась дівчина. Коли його витягнули, він побачив, що люди, які стояли біля автобуса були в синцях. Трохи пізніше приїхала швидка допомога і  його направили до лікарні. Наступного дня його відвезли в м. Київ, де він проходив курс лікування.

Потерпілий ОСОБА_27 в судовому засіданні показав, що він являється сином загиблого в аварії ОСОБА_9, який 14.03.2010 року загинув під час дорожньо-транспортної пригоди. Його батько вирішив їхати в Карпати з ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів». 14.03.2010 року він провів батька до автобусу, де його зустрів водій та показав місце куди він повинен сідати. Після цього, він поїхав додому. Вночі йому зателефонували працівники міліції та повідомили, щоб він приїхав на упізнання трупа свого батька, який помер від травм отриманих внаслідок ДТП.

Потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він з інтернету дізнався про ТОВ «Гірськолижна школа Оленів». Зателефонувавши до офісу він дізнався про поїздку в Карпати. 14.03.2010 року група з туристами двома автобусами вирушили в Драгобрат. В автобусі він сидів з лівої сторони на другому поверсі. По дорозі, вони два рази зупинялись для того щоб поїсти, а потім він заснув. Прокинувся він від того, що його будив сусід і запитував чи нормально він себе почуває, повідомивши, що автобус перевернувся. Після цього, він відчув біль у великому пальці правої руки. Він виліз із автобуса та став допомагав виносити речі потерпілих. Потім приїхала швидка допомога і його відвезли до лікарні, де надали першу медичну допомогу. Коли він повернувся додому, то звернувся до «Гірськолижної школи «Оленів»і вони відшкодували повну вартість поїздки.   

Потерпілий ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що  він катається на лижах багато років. Коли ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»організовувала поїздку в Карпати він вирішив поїхати кататись на лижах, йому інструктор потрібен не був, оскільки він давно катається на лижах. Він зі своїми друзями ОСОБА_28, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_18 зібрались і домовились поїхати кататись на лижах. Потім звернувся до школи і домовився їхати 14 березня 2010 року. Віддав гроші в сумі 1 500 грн за поїздку співробітнику школи. Квитанції про оплату його не давали, видали путівку де зазначались прізвища осіб, які мали їхати. 14.03.2010 року приїхавши в Протасів яр, сівши до автобуса поїхали в Карпати. Водій був ОСОБА_7, а власником автобусу - ОСОБА_23. Виїхали із Києва приблизно о 20 годині, перед м.Житомир почав йти сніг і дорога була поганою. Після вечері, почали лягати спати. Дехто із пасажирів дивився телевізор. Після того як він підійшов до ОСОБА_21, який на той час спав, відчув сильний удар по голові і втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості, то помітив, що знаходиться у лежачому положенні, а  автобус перекинутий на бік.  У нього була поламана щелепа, вибиті зуби. Потім його завезли в лікарню, де він проходив лікування.

          Потерпіла ОСОБА_30 в судовому засіданні показала, що її батько ОСОБА_11 поїхав із товаришами до Карпат у автобусі 14 березня 2010 року і загнув під час дорожньо-транспортної пригоди. Зазначила, що батько вів здоровий образ життя  займався катанням на лижах дуже давно.  

Представник потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_19 - ОСОБА_31 в судовому засіданні показала, що 14.03.2010 року на автобусах від ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»поїхала її сім'я, а саме: син ОСОБА_15, вітчим ОСОБА_19 та матір ОСОБА_16. Вночі їй передзвонили і повідомили, що автобус перевернувся. Коли вона приїхала в лікарню, то довідалась, що син ОСОБА_15 при ДТП отримав травму голови та 5 переломів, він тривалий час лежав у реанімації. Мати отримала струс мозку та перелом руки. Вітчим отримав перелом ребра та пошкодження легені. Через три дні вона забрала своїх рідних до м.Києва в лікарню.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні показав, що ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»навчає кататись на лижах та інколи організовує поїздки в Карпати для постійних клієнтів. Одного разу до гірськолижної шкоди «Оленів»звернувся ОСОБА_17, який був постійним клієнтом та займався гірськолижним спортом та запропонував зібрати групу ветеранів гірськолижного катання для поїздки в Драгобрат. Він погодився, так як не одноразово організовував подібні поїздки. Коли ОСОБА_17 сказав скільки чоловік поїде у групі, він зателефонував в готель та забронював номери. Також він домовився із ОСОБА_23 про те, що він надасть для поїздки два автобуси. Перед поїздкою, туристи заплати за послуги, частину він передавав в готель, де мала проживати група, а частину близько 9000 гривень він віддавав за перевезення автобусами. Автобуси вони замовляли у ОСОБА_23 відповідно до договору. В автобусах вони розміщували людей згідно схеми, яка була складено спеціально для поїздки. Він особисто розміщував людей в автобусі. 14.03.2010 року два автобуси із туристами  виїхали із Протасового Яру приблизно о 20 годині.  Вночі йому передзвонили і повідомили, що один із автобусів, неподалік міста Любар Житомирської області, перевернувся. Зазначив, що туристичними послугами не займаються, оскільки не мають ліцензії, а лише навчають гірськолижному спорту. Гроші від пасажирів брав особисто він, однак чеків не видавав. Страхування пасажирів здійснено також не було.

Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні показала, що вона займається гірськолижним спортом близько 35 років, при цьому, неодноразово користувалась туристичними послугами ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів». Так, 14.03.2010 року за попередньою домовленістю з ОСОБА_13 вона поїхала кататись на лижах в Карпати. Групу розсадили по місцям і приблизно о 19 год. 30 хв. автобус з туристами виїхав із м. Києва. По дорозі вона заснула, коли прокинулася, то відчула, що гілки б’ються по даху автобуса. Потім автобус почав з’їжджати із траси і впав перевернувшись.  Від удару вона отримала садна.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні показав, що у 2010 році він працював водієм автобуса у ОСОБА_23. 14.03.2010 року, він приїхав у Протасів яр у м. Києві. ОСОБА_23 почав розсаджувати людей в автобуси. Того ж дня, приблизно о 20 годині вони виїхали двома автобусами із м. Києва в сторону Карпат. За кермом одного із автобуса був він, а ОСОБА_7 і ОСОБА_23 були в іншому. Під час поїздки вони змінюють один одного приблизно через 4 години, але коли хтось із них стомлюється раніше, то відповідно і підміняють раніше. Коли доїхали до Житомирської області, то зупинились для невеликої перерви. Після того, як почали подальший рух, він трохи відстав від автобуса ОСОБА_7, але потім наздогнав його та перегнав. Швидкість автобуса ОСОБА_7 була приблизно 70 км/год. Дорожнє покриття було мокрим, так як йшов дощ. Коли він в'їхав у м. Любар, до нього передзвонив ОСОБА_7 і повідомив, що його автобус перевернувся. Він повернув автобус і направився до місця аварії. Потім до нього передзвонив ОСОБА_23 і сказав, щоб він викликав швидку допомогу і міліцію. Під час обгону автобуса, під керуванням  ОСОБА_7, йшов невеликий сніг, а коли він повертався до місця аварії, то сніг посилився і видимість була обмеженою. Приїхавши на місце аварії, він побачив, що поруч із перекинутим автобусом знаходились пасажири, стояли автомобілі і люди витягували із автобуса постраждалих. Потім приїхали працівники ДАЇ і медики.

Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні показала, що вона давно займається гірськолижним спортом. В 2010 році вона звернулася до ТОВ «Гірськолижної школи «Оленів»для того, щоб отримати інформацію щодо поїздки в Карпати. Після попередньої домовленості, вона заплатила за путівку і 14.03.2010 року приблизно о 20 годині виїхала із м. Києва, автобусом водієм, якого був ОСОБА_7 Біля Житомира вони зупинились на декілька хвилин, а потім поїхали знову. Під час руху, вона знаходилась на першому поверсі та дивились фільм, при цьому знаходилась спиною до водія. Потім вона відчула, що автобус похилився і рефлекторно схопилась за поручень. Коли автобус впав на бік, ОСОБА_23 почав вибивати ногою скло і через зроблений ним отвір пасажири почали вилазити із автобуса. Після цього приїхала швидка допомога і працівники міліції.

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні показала, що путівку в Карпати їй подарував дідусь ОСОБА_18, оскільки вона каталась на лижах професійно. 14.03.2011 року близько 20 години вирушили до Карпат двома автобусами. Під час поїздки йшов сніг. Приблизно о 23 годині сталась ДТП., однак вказати як це відбулось вона не може, оскільки спала.  По цій же причині не знає, яка була швидкість автобуса. Під час аварії травм не отримала.

Свідок ОСОБА_38 суду показав, що у березні 2010 року йому дідусь ОСОБА_19 подарував путівку в Карпати на день народження. Зі ним їхали дідусь, його дружина, та ОСОБА_15 (внук дружини дідуся).  В даній подорожі послуг інструктора не потребував, оскільки  катається на сноуборді вже приблизно 7 років. 14.03.2010 року приблизно 0 19 годині, приїхавши у Протасів яр, пасажирів почали розсаджувати в автобусі згідно списку. Потім двома автобусами виїхали в сторону Карпат. Автобус рухався приблизно зі швидкістю 60 кілометрів на годину. До Житомира була нормальна дорога, потім пішов сніг. Дорога була дуже поганою, було багато ям. Потім приблизно о 23 годині автобус перевернувся, він встиг схопитись за поручень і не постраждав.

Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні показала, що її чоловік працював суддею на змаганнях із гірськолижного спорту у Протасовому яру. До чоловіка надійшла пропозиція поїхати в Буковель. 14.03.2010 року приблизно о 19 годині, приїхавши до Протасового яру в місті Києві вирушили автобусом до Карпат.  Бачила, що у автобусі весь час знаходилось 2 водії. Автобус рухався приблизно зі швидкістю приблизно 50-60 кілометрів на годину. Після 22 години вечора пішов сильний сніг, дорога була вкрай складною і було багато ям. Коли сталось ДТП вона вже спала, тому що стало причиною аварії, не знає.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показав, що перед поїздкою в Карпати проводились змагання з гірськолижного спорту в Протасовому яру в місті Києві, де він був суддею. Його запросили поїхати в Буковель, на що він погодився та 14.03.2010 року, зі своєю дружиною ОСОБА_39 приїхали в Протасів яр, де розмістились в автобусі. Коли їхали автобусом, зробили одну зупинку. Потім  коли перебували у Житомирській області пішов сніг і дорога була поганою. Приблизно о 23 годині він заснув та прокинувся від того, що автобус перевертався і потім втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні показав, що купив путівку у «Гірськолижній школі Оленів», яка знаходяться у Протасовому яру. Він катається на лижах приблизно 10 років, тому користувався послугами даної школи, як туристичною фірмою. 14.03.2011 року, приблизно о 20 годині він приїхав в Протасовий яр. Пасажирів розсадили по місцям у автобусі згідно списку. Із Києва виїхали на двох автобусах. Під час поїздки у Житомирській області пішов сніг.  Коли сталось ДТП, він спав на першому поверсі автобуса, тому як відбулось ДТП не знає. Під час аварії втратив свідомість, коли прийшов до тями, помітив, що отримав травму голови.

Крім показань, даних в судовому засіданні підсудним, потерпілими та свідками, вина ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами по справі, а саме:

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_21 (т.1 а.с.72);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_41 (т. 2 а.с.109);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_18  (т.1 а.с.66, т.3 а.с.50-51);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_16 (т.1 а.с.55, 57, т.2 а.с.221-223);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого  ОСОБА_15 (т.1 а.с.103-104);

- протоколом огляду місця події ДТП, схемою та фототаблицею до нього від 15.03.2010 року, в яких зафіксовано обстановку на місці ДТП. Згідно протоколу та схеми на узбіччі і в кюветі смуги руху автобуса NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, на сніговому покриві зафіксовано прямолініий слід лівих коліс автобуса, що вказує на безпідставну, нічим не зумовлену та технічно необґрунтовану зміну напрямку руху водієм ОСОБА_7 (т.1 а.с.4-23);

- протоколом огляду предметів та документів, яким оглянуто посвідчення водія ОСОБА_7, талон попередження до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автобус NEOPLAN N 122 н.з. НОМЕР_1, що в подальшому долучені до матеріалів справи (т.4 а.с.119);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_7 від 16.03.2010 року, в ході якого було з’ясовано, що зустрічний автомобіль рухався у своїй смузі руху, та на смугу, призначену для руху автобуса NEOPLAN N 122 н.з. НОМЕР_1, не виїжджав, тобто не створював небезпеки для його руху (т. а.с.130-138);

- висновком судово-медичної експертизи  від 28.04.2010 року № 31, при дослідженні трупу ОСОБА_8 виявлено такі тілесні ушкодження: перелом акулових кісток, нижньої щелепи, рана лобної ділянки, яка починається на лівій скроневій ділянці, іде через лобну ділянку, перенісся і закінчується на правій скроневій ділянці, відкритий перелом кісток носа, скальпована рана склепіння черепа, рана правого плеча з переходом на плечовий суглоб, рана правого плеча, відкритий перелом правої плечової кістки з ушкодженням м’язів правого плеча, рана правого передпліччя, відкритий перелом правого передпліччя з ушкодженням м’язів, відкритий перелом правого передпліччя в середній третині, чисельні рани тіла правої кисті, крововилив в м’які тканини в ділянці ран, уламковий перелом лобної, скроневих кісток, потиличної кістки  з ушкодженням твердої мозкової оболонки і викидом речовини головного мозку, багато уламковий перелом основи черепа, крововилив в м’які тканини в ділянці правої ключиці, тіла грудини, хрящів по лівій парастеральній лінії, перелом тіла грудини, крововилив в середостіння, в легені, розрив правого ключично-акроміального з’єднання, перелом правої ключиці, перелом 1-2-3-4 ребер ліворуч по заднє під пахвинній лінії з ушкодженням реберної плеври, перелом грудного відділу хребта з розривом спинного мозку. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого ступеню і знаходяться в прямому причинному зв’язку зі смертю (т.1 а.с.184-188);

- висновком судово-медичної експертизи  від 28.04.2010 року № 30, при дослідженні трупу  ОСОБА_9 виявлено такі тілесні ушкодження: чисельні садна лівої докової поверхні шиї, перелом нижньої щелепи в ділянці лівої вітки. Синець правого плеча з переходом на передпліччя, садно правої підключичної ділянки, чисельні садна лівого плечового суглобу і лівого плеча, синці навколо обох очей, синець лівої скулової ділянки, крововиливи в м’які тканини  голови в лівій лобній ділянці, лінійний перелом основи черепа, крововиливи під м’які мозкові оболонки обох півкуль, в шлуночки головного мозку, під м’які мозкові оболонки мозочку, крововилив в ліву плеравльні порожнину в об’ємі вилитої крові до 500 мл, крововилив в стінку серцевої сумки, в порожнину серцевої сумки в об’ємі вилитої крові до 150 мл, розрив правого шлуночку, крововиливи в легені, перелом 1-2-3-4-5-6-7 ребер з обох сторін по парастернальних лініях з ушкодженням реберної плеври, перелом 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12 ребер праворуч по заднє-підпахвинній лінії з ушкодженням реберної  плеври, перелом 1-2-3-4-5-6-7-8 ребер ліворуч по заднє-підпахвинній лінії з ушкодженням реберної плеври. Виявленні тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого ступеню  і знаходяться в прямому причинному зв’язку зі смертю (т.1 а.с.176-180);

- висновком судово-медичної експертизи  від 28.04.2010 року № 29, при дослідженні трупу ОСОБА_10 виявлено такі тілесні ушкодження: рана лівої вушної раковини, рана тіла правої кисті, синець правого плечового суглобу, лівої над плечової ділянки з переходом на лівий плечовий суглоб, закритий перелом лівого плеча в верхній третині, садно лівого передпліччя, садно грудної клітки зліва, 3 синці передньої черевної стінки, рана лівої пахової ділянки з евентрацією петель тонкого кишківника, рана правого стегна, лівої гомілки, закритий перелом правого стегна на межі нижньої і середньої третин, чисельні садна правої бокової поверхні грудної клітки, крововилив в м’які тканини голови в лівій скроневій ділянці, крововилив в черевну порожнину в об’ємі вилитої крові  біля 500 мл, крововилив  в м’які тканини передньої черевної стінки, грудної клітки, крововилив в стінку серцевої сумки, розрив серцевої сумки, розрив лівого шлуночка, крововилив в внутрішню оболонку правого передсердя, крововиливи в легені, крововилив в жирову клітковину правої нирки, розрив правої долі печінки, перелом 2-3-4-5-6-7-8  ребер праворуч по передньо-підкрильцевій лінії з ушкодженням реберної плеври, перелом 1-2-3-4-5 ліворуч по заднє-підпахвинній лінії, перелом лівої ключиці. Дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого ступеню і знаходяться в прямому причинному зв’язку зі смертю (т.1 а.с.194-197);

- висновком судово-медичної експертизи  від 21.05.2010 року № 16/66\3, при дослідженні трупу  ОСОБА_11 виявлено  такі тілесні ушкодження: кровопідтичність  шкіряних покривів лівої верхньої кінцівки, лівої половини тулуба, перелом 3-12 ребер переважно з пошкодженням пристінкової плеври, пошкодження діафрагми зліва, селезінки, шлуночка, підшлункової залози, гемопневмоторакс, зліва, наявність в лівій плевральній порожнині до 400 мл, шлункового вмісту з домішками жовчі, наявність в порожнині очеревини до 200 мл ексудату з домішками жовчі. Забійна рана, кровопідтічність м’яких тканин –в області голови, суббарахноїдальний крововилив в області лівої півкулі мозку, крововилив в області мозолистого тіла з ознаками  резорбції. Приймаючи до уваги весь комплекс пошкоджень, слід вважати, що виявлена закрита травма грудей та живота, що призвела до настання смерті –має ознаки тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя. Між комплексом пошкоджень в області грудей та живота і причинною настання смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.1 а.с.221-223);

- висновком судово-медичної експертизи від 25.03.2010 року № 1035 у ОСОБА_12 було виявлено переломи дистальної та проксимальної фаланг І пальця лівої кисті. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.1 а.с.93-94);            

- висновком судово-медичної експертизи від 07.04.2010 року № 1166 у ОСОБА_13 було виявлено закрита тупа травма лівої нижньої кінцівки у вигляді забійної рани лівої гомілки та закритого перелому шийки лівої стегнової кістки. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.1 а.с.243-244);            

- висновком судово-медичної експертизи від 29.04.2010 року № 1460 у ОСОБА_14 було виявлено тупа травма обличчя у вигляді гематоми в ділянці лівої щоки, перелому зовнішньої стінки лівої верхньо-щелепної пазухи та перелому вінцевого відростку нижньої щелепи зліва. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.2 а.с.51-52);            

- висновком судово-медичної експертизи від 27.04.2010 року № 1442 у ОСОБА_15 було виявлено закриту тупу травму тіла у вигляді забійних ран та синця на обличчі, струсу головного мозку, перелому лівої виличної кістки, крововиливу в заочну клітковину лівого ока, крововиливу в ліву верхньо-щелепну пазуху, перелому стернального кінця правої ключиці, забою правої легені та перелому правої суглобової впадини правого кульшового суглобу. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.2 а.с.56-58);            

- висновком судово-медичної експертизи від 16.06.2010 року № 2128 у ОСОБА_16 було виявлено тупу травму тіла у вигляді перфорації обох барабанних перетинок, ускладненої розвитком пост травматичного середнього отиту (запалення середнього вуха), забою головного мозку легкого ступеня, ускладненого розвитком невриту лицевого нерву, забою легень та закритого перелому лівої ключиці. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.3 а.с.179-181);            

- висновком судово-медичної експертизи від 26.04.2010 року № 1444 у ОСОБА_17 було виявлено тупу поєднану травму тіла у вигляді саден обличчя та волосяної частини голови, перелому кісток носа, рани в ділянці язика, струсу головного мозку, саден тулубу, гематоми в ділянці правої лопатки, перелому 9,10 ребер справа, уламкового перелому правої лопатки, забою лівої легені, переломів поперечних відростків справа 1,2-го поперекових хребців та саден на кінцівках. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.2 а.с.66- 68);           

- висновком судово-медичної експертизи від 28.04.2010 року № 1450 у ОСОБА_18 було виявлено тупу поєднану травму тіла у вигляді саден на обличчі та переломів 6,7 ребер справа. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.2 а.с.72-73);            

- висновком судово-медичної експертизи від 28.04.2010 року № 1452 та висновком додаткової судово-медичної експертизи від 15.06.2010 року № 2087 у ОСОБА_19 було виявлено тупу поєднану травму тіла у вигляді поверхневої забійної травми голови, саден на кінцівках, перелому 5 ребра справа, підшкірної емфіземи м’яких тканин грудної клітини та правобічного пневмотораксу (наявність повітря в правій плевральній порожнині). Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.2 а.с.77-78, т.3 а.с.186-188);           

- висновком судово-медичної експертизи від 27.04.2010 року № 1413 у ОСОБА_20 було виявлено закриту тупу травму грудної клітини у вигляді перелому 1,2,3,4,5,6 ребер зліва, перелому лівої ключиці, гематоми лівої половини грудної клітини, забою легень та лівобічного гемотораксу (наявність крові в плевральній порожнині). Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.2 а.с.82-85);            

- висновком судово-медичної експертизи від 26.04.2010 року № 1414 у ОСОБА_21 було виявлено тупу поєднану травму тіла у вигляді забою правої легені, закритих переломів лівої стегнової кістки та кісток лівої гомілки. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров’я (т.2 а.с.89-91);

- висновком судової технічної експертизи від 18.03.2010 року № 3/117, згідно з яким на момент огляду гальмівна система автобуса NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок втрати герметичності пневматичного гальмівного приводу, яка виникла після пригоди під час підняття автобуса на проїзну частину, знаходиться в технічно несправному, але працездатному стані, однак в процесі її дослідження не виявлені характерні ознаки механічних пошкоджень та технічних несправностей, які могли б привести до раптової і повної відмови її працездатності, а також до втрати керування автобусом безпосередньо перед ДТП.

На автобусі NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, на момент огляду, зовнішніх ознак і технічних несправностей, які б впливали на працездатність рульового керування транспортного засобу і знаходились у причинному зв’язку з виникненням ДТП, не виявлено

На автобусі NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, на момент огляду, зовнішніх ознак і технічних несправностей, які б впливали на працездатність ходової частини транспортного засобу і знаходились у причинному зв’язку з виникненням ДТП, не виявленою.

На момент огляду, зовнішні світлові прилади автобуса NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, знаходяться в технічно непрацездатному стані, внаслідок аварійних навантажень та руйнацій, які носять аварійний характер і виникли безпосередньо в результаті ДТП, однак в процесі їх досліджень не виявлені характерні ознаки механічних пошкоджень та технічних несправностей, які могли б привести до раптової і повної відмови її працездатності, а також до втрати керування автобусом безпосередньо перед ДТП.

На підставі проведеного дослідження необхідно зробити висновок, що в процесі дослідження технічного стану автобуса NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись в прямому причинному зв’язку з виникненням аварійної обстановки і даної ДТП (т.1 а.с.141-152);

- висновком судової авто технічної експертизи від 18.03.2010 року № 3/118, згідно з яким у даній дорожній обстановці водієві автобуса  NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_7 необхідно було діяти відповідно до вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України. Для оцінки відповідності водія ОСОБА_7 вимогам п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), ПДР України, не потрібно спеціальних технічних знань з області судової автотехніки.

В наведених дорожніх умовах, швидкість руху автобуса NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, відповідно до вимог п. 12.2 ПДР України, не повинна була перевищувати 53 км/год.

При заданих вихідних даних, в умовах місця ДТП водію автобуса NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_7 за умови втрати поперечної стійкості керованого транспортного засобу на заокругленні дороги радіусом 313м., дозволялось рухатися зі швидкістю не більше 97,9 км/год.(т.1 а.с.156-160);

- висновком судової авто технічної експертизи від 15.06.2010 року № 9-136, згідно з яким в ситуації, що сталась на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автобуса NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути даної ДТП, шляхом виконання вимог п.п.10.1 та 12.1 ПДР України.

В даній дорожній обстановці, експертом вбачаються невідповідності в діях водія автобуса NEOPLAN N 122 д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_7 вимогам п.п.10.1 та 12.1 ПДР України, які знаходяться в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП (т.3 а.с.167-174);

- протоколом виїмки від 02.06.2010 року, у ході проведення якої з ДПІ Солом’янського району м. Києва вилучено реєстраційно-облікові документи, що стосуються діяльності ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів», яке займалося організацією перевезення пасажирів (т.3 а.с.149-150);

- протоколом виїмки від 02.06.2010 року, у ході проведення якої з районної державної адміністрації м. Києва вилучено документи юридичної (реєстраційної) справи ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів», яке займалося організацією пасажирів (т.3 а.с.152-153);

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_7 у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, а також спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим,  доведена.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_7 за ч.3 ст.286 КК України.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного –раніше не судимий (т.4 а.с.44), за місцем роботи (т.4 а.с.48, т.4 а.с.51, 56, 57), за місцем проживання (т.4 а.с.52), за місцем навчання (т.4 а.с.53, 54) характеризується позитивно,  за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (т.4 а.с.45- 47), має на утриманні неповнолітнього сина (т.4 а.с.62).

Обставиною, що пом’якшує покарання визнано щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_7 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі з позбавленням його права керування транспортним засобом.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Під час досудового слідства та судового слідства були заявлені цивільні позови:

1. потерпілою ОСОБА_30  в сумі 30 199 грн. матеріального збитку  та моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн. (т.2 а.с.174);

2. потерпілим ОСОБА_12 до ОСОБА_23 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1 800 грн., пов’язаної з лікуванням  (т.3 а.с.69-70);

3. потерпілим ОСОБА_14 до ОСОБА_23 та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 14 675 грн., моральної шкоди в сумі 20 000 грн., та витрат на правову допомогу в розмірі 2 000 грн. (т.3 а.с.82-90);

4. Головним військово-медичним клінічним орденом Червоної Зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь»до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_12, який потерпів від злочину в сумі 844 грн. 20 коп. (т.3 а.с.193-194);

5. Київською міською клінічною лікарнею № 17 до ОСОБА_7 за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_19  в сумі 1 597 грн. 65 коп. (т.3 а.с.203);

6. Київською міською клінічною лікарнею № 17 до ОСОБА_7 за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_16 в сумі 958 грн. 59 коп. (т.3 а.с.204);

7. Любарською районною лікарнею до ОСОБА_7 за стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_18 в сумі 469 грн. 50 коп.; ОСОБА_28 в сумі 268 грн. 89 коп.; ОСОБА_16 в сумі –522 грн. 16 коп.; ОСОБА_21 –689 грн. 42 коп.; ОСОБА_19 –523 грн. 31 коп.; ОСОБА_20 –558 грн. 47 коп.; ОСОБА_13 –608 грн. 51 коп.; ОСОБА_14 –503 грн. 88 коп.; ОСОБА_17 –436 грн. 26 коп.; ОСОБА_11 –1 015 грн. 66 коп.; ОСОБА_15 –509 грн. 67 коп. (т.3 а.с.211-212);

8. Житомирською обласною клінічною лікарнею ім. О.Ф. Гербачевського до  ОСОБА_43 за стаціонарне лікування ОСОБА_23 в сумі 1 041 грн. 88 коп. (т.3 а.с. 227-228);

9. Комунальною установою «Центральна міська лікарня №2»до ОСОБА_43 за стаціонарне лікування ОСОБА_44 В,Г. в сумі 66 грн. (т.4 а.с.78-79);

10. потерпілим ОСОБА_13 до ОСОБА_23 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 14 000 грн. та моральної шкоди в сумі 14 000 грн. (т.5 а.с.3-5) та до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів» про стягнення моральної шкоди в сумі 22 000 грн. (т.6 а.с.104);

11. потерпілим ОСОБА_20 до ОСОБА_23, ОСОБА_7, ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»про стягнення матеріальних збитків в сумі 5 000 грн., та моральної шкоди в сумі 20 000 грн. (т.6 а.с.96-67);

12. потерпілою ОСОБА_30 до ОСОБА_7, ОСОБА_23 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 151 424 грн. та моральної коди в сумі 60 000 грн. (т.5 а.с.120);

13. потерпілим ОСОБА_27 до ОСОБА_7, ОСОБА_23, ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»про стягнення матеріальної шкоди в сумі 8 580 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.  (т.6 а.с.92-93);

14. потерпілою ОСОБА_41 до ОСОБА_23 та ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди в сумі 250 000 грн. та до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»про стягнення моральної шкоди в сумі 500 000 грн. (т.6 а.с.98-99);

15. потерпілою ОСОБА_8 до ОСОБА_23 та ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди в сумі 250 000 грн. та до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»про стягнення моральної шкоди в сумі 500 000 грн. (т.6 а.с.100-101);

16. потерпілим ОСОБА_26 до ОСОБА_23 та ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди в сумі 250 000 грн. та до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»про стягнення моральної шкоди в сумі 500 000 грн., про відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_43, ОСОБА_23, ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»в сумі 47 596 грн. 80 коп.  (т.6 а.с.102-103).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 цивільні позови в частині матеріальної шкоди визнав, однак в частині моральної шкоди не визнав, мотивуючи це тим, що в нього немає коштів на повне відшкодування потерпілим завданих збитків.

Цивільний відповідач ОСОБА_23 (власник автобусу) цивільні позови визнав частково, а саме в частині відшкодування матеріальних збитків, в частині відшкодування моральних збитків не визнав.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»ОСОБА_45 цивільні позови не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої потерпілим та витрат на стаціонарне лікування потерпілих, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, негативні наслідки, які настали в житті потерпілих, глибину  і тривалість їхніх моральних страждань, суд вважає, за необхідне цивільні позови заявлені :

1. потерпілою ОСОБА_30  в сумі 30 199 грн. матеріального збитку  та моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн. (т.2 а.с.174) залишити без розгляду, оскільки в тесті позовної заяви не зазначено відповідача.

2. потерпілим ОСОБА_12 до ОСОБА_23 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1 800 грн., пов’язаної з лікуванням, задовольнити;

3. потерпілим ОСОБА_14 до ОСОБА_23 та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 14 675 грн., моральної шкоди в сумі 20 000 грн., та витрат на правову допомогу в розмірі 2 000 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5 519 грн. 06 коп., що підтверджено документально, підлягає стягненню з ОСОБА_23, моральна шкода в сумі 5 000 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_7, витрати на правову допомогу задоволенню не підлягають;

4. Головним військово-медичним клінічним орденом Червоної Зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь»до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_12, який потерпів від злочину в сумі 844 грн. 20 коп. задовольнити;

5. Київською міською клінічною лікарнею № 17 до ОСОБА_7 за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_19  в сумі 1 597 грн. 65 коп. задовольнити;

6. Київською міською клінічною лікарнею № 17 до ОСОБА_7 за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_16 в сумі 958 грн. 59 коп. задовольнити;

7. Любарською районною лікарнею до ОСОБА_7 за стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_18 в сумі 469 грн. 50 коп.; ОСОБА_28 в сумі 268 грн. 89 коп.; ОСОБА_16 в сумі –522 грн. 16 коп.; ОСОБА_21 –689 грн. 42 коп.; ОСОБА_19 –523 грн. 31 коп.; ОСОБА_20 –558 грн. 47 коп.; ОСОБА_13 –608 грн. 51 коп.; ОСОБА_14 –503 грн. 88 коп.; ОСОБА_17 –436 грн. 26 коп.; ОСОБА_11 –1 015 грн. 66 коп.; ОСОБА_15 –509 грн. 67 коп. задовольнити;

8. Житомирською обласною клінічною лікарнею ім. О.Ф. Гербачевського до  ОСОБА_43 за стаціонарне лікування ОСОБА_23 в сумі 1 041 грн. 88 коп. задовольнити;

9. Комунальною установою «Центральна міська лікарня №2»до ОСОБА_43 за стаціонарне лікування ОСОБА_44 в сумі 66 грн. задовольнити;

10. потерпілим ОСОБА_13 до ОСОБА_23 позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 14 000 грн. та моральної шкоди в сумі 14 000 грн. задовольнити частково, а саме вимоги про стягнення матеріальної допомоги задоволенню не підлягають, оскільки документально не підтверджені, вимоги моральних збитків підлягають частковому задоволенню в сумі 5 000 грн.  Позовні вимоги до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів» про стягнення моральної шкоди в сумі 22000 грн. задоволенню не підлягають;

11. потерпілим ОСОБА_20 до ОСОБА_23, ОСОБА_7, ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»про стягнення матеріальних збитків в сумі 5 000 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 1 892 грн. 08 коп., тобто на суму збитків, які документально підтверджені, що підлягає стягненню з ОСОБА_23 та моральної шкоди в сумі  5 000 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_7;

12. потерпілою ОСОБА_30 до ОСОБА_43, ОСОБА_23 про стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 71 424 грн., тобто на суму витрат, що підтверджені документально та моральної шкоди в сумі 50 000 грн.;

13. потерпілим ОСОБА_27 до ОСОБА_43, ОСОБА_23, ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»про стягнення матеріальної шкоди в сумі 8 580 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.,  підлягають стягненню з ОСОБА_7 сума моральних збитків в сумі 10 000 грн. та з ОСОБА_23 матеріальні збитки в сумі 8 580 грн., в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів» відмовити;

14. потерпілою ОСОБА_41 до ОСОБА_23 та ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди в сумі 250 000 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 50 000 грн., в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів» відмовити;

15. потерпілою ОСОБА_8 до ОСОБА_23 та ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди в сумі 250 000 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 50 000 грн. та в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»  відмовити;

16. потерпілим ОСОБА_26 до ОСОБА_23 та ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди в сумі 250 000 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 50 000 грн. та в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»  відмовити. Вимоги щодо відшкодування матеріальних збитків в сумі 47 596 грн. 80 коп. підлягають стягненню з  ОСОБА_23.

Позовні вимоги потерпілих  ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_27, ОСОБА_41, ОСОБА_8, ОСОБА_26 які заявлені до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів»не підлягаєть задоволенню, оскільки між діяльністю ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів», здійсненням ДТП та настанням тяжких наслідків, відсутній причинно-наслідковий зв'язок.

Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 року № 959 «Про затвердження Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті» страховий платіж за обов’язковим особистим страхуванням від нещасних випадків на транспорті утримується з пасажира перевізником, який діє від імені страховика за винагороду на підставі договору доручення на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, АР Крим у розмірі 1, 5 % вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення –3% вартості проїзду. Кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. Документом, що підтверджує страхування пасажирів під час здійснення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, є квиток.

Як вбачається з матеріалів справи та показань потерпілих і свідків, перевізник (ОСОБА_23) не видав жодному з пасажирів квиток на проїзд або страховий поліс.

Таким чином, оскільки нещасні випадки трапились на транспорті, але не на відпочинку, відповідальність за настання наслідків несе винна особа, тобто ОСОБА_7 та особа, яка володіє транспортним засобом –ОСОБА_23

Керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд, -

                                             З А С У Д И В:

ОСОБА_7, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.3 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років і 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_7, до вступу вироку в закону силу, залишити без змін –тримання під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з 15 березня 2010 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_30  в сумі 30 199 грн. матеріального збитку та моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн. залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_23 на користь ОСОБА_12 матеріальну шкоду в сумі 1 800 грн..

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_23 на користь ОСОБА_14 матеріальну шкоду в сумі 5 519 грн. 06 коп. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_14 моральну шкоду в сумі 5 000 грн., в решті позовних вимог –відмовити.  

Цивільний позов Головного військово-медичного клінічного ордену Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь»задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь Головного військово-медичного клінічного ордену Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь»вартість витрат на лікування ОСОБА_12 в сумі 844 грн. 20 коп..

Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні № 17 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 вартість стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_19 в сумі 1 597 грн. 65 коп..

Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні № 17 задовольнити. Стягнути з  ОСОБА_7 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 вартість  стаціонарного лікування потерпілої ОСОБА_16 в сумі 958 грн. 59 коп..

Цивільний позов Любарської районної лікарні задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь Любарської районної лікарні вартість стаціонарного лікування потерпілих ОСОБА_18 в сумі 469 грн. 50 коп.; ОСОБА_28 в сумі 268 грн. 89 коп.; ОСОБА_16 в сумі –522 грн. 16 коп.; ОСОБА_21 –689 грн. 42 коп.; ОСОБА_19 – 523 грн. 31 коп.; ОСОБА_20 –558 грн. 47 коп.; ОСОБА_13 –608 грн. 51 коп.; ОСОБА_14 – 503 грн. 88 коп.; ОСОБА_17 –436 грн. 26 коп.; ОСОБА_11 –1 015 грн. 66 коп.; ОСОБА_15 –509 грн. 67 коп..

Цивільний позов Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського вартість стаціонарного лікування ОСОБА_23 в сумі 1 041 грн. 88 коп..

Цивільний позов Комунальної установи «Центральна міська лікарня №2»задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 вартість стаціонарного лікування ОСОБА_44 в сумі 66 грн..

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 задовольнити частково. Стягнути з  ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в сумі 5 000 грн. в решті позовних вимог –відмовити.  

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_20 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_23 на користь ОСОБА_20 матеріальну шкоду в сумі 1 892 грн. 08 коп.. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_20 моральну шкоду в сумі 5 000 грн..

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_30 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_23 на користь ОСОБА_30 матеріальну шкоду в сумі 71 424 грн.. Стягнути з ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 50 000 грн..   

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_27 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_27 моральну шкоду в сумі 10 000 грн.. стягнути з ОСОБА_23 на користь ОСОБА_27 матеріальну шкоду в сумі 8 580 грн., в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Гірськолижна школа «Оленів» відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_41 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_41  моральну шкоду в сумі 50 000 грн., в решті  позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 50 000 грн., в решті  позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_26 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_26  моральну шкоду в сумі 50 000 грн.. Стягнути з ОСОБА_23 на користь ОСОБА_26 матеріальну шкоду в сумі 47 596 грн. 80 коп. решті позовних вимог - відмовити.

Речові докази: посвідчення водія на ім’я ОСОБА_7, талон попередження до вказаного посвідчення водія –повернути засудженому ОСОБА_7; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автобус NEOPLAN N122, д.н.з. НОМЕР_1 –повернути цивільному відповідачу ОСОБА_23

Автобус NEOPLAN N122, д.н.з. НОМЕР_1, що знаходиться на стоянці для зберігання транспортних засобів, за адресою: м. Житомир, вул. Жуйпо, 16 –повернути власнику ОСОБА_23

Судові витрати за проведення  експертизи 33/117 від 18.03.2010 року в сумі 450 грн. 72 коп. стягнути з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код 25574601 р/р 31258272211843, банк одержувача УДК в житомирській області МФО 811039 призначення платежу –експертні роботи;

за проведення судово-технічної експертизи № 3/118 від 18.03.2011 року в сумі 338 грн. 14 коп. стягнути з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код 25574601 р/р 31258272211843, банк одержувача УДК в житомирській області МФО 811039 призначення платежу –експертні роботи;

за проведення авто технічної експертизи № 9-136 від 15.07.2010 року в сумі902 грн. 16 коп. стягнути з ОСОБА_7 на користь ДНДЕКЦ МВС України, установа банку: ГУ ДКУ у Київській області, код 25574630, р/р 31255272210705, МФО 821018, призначення платежу –за експертні роботи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а для засудженого, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Солом’янського           

районного  суду м. Києва